У південних областях України цього року знищать понад 1000 га винограду

Промислове та одноосібне виноградарство України можна відродити лише шляхом створення масштабної мережі переробних підприємств. Так вважає фермер із Токмацького району Запорізької області Іван Захаренко, господарство якого відвідали учасники конференції «Золоте гроно 2018», котра відбулася 16-17 серпня в Запоріжжі.Іван Іванович Захаренко – великий авторитет серед виноградарів Запоріжжя. Якщо комусь треба пораду, консультацію, розрахувати бізнес, звертаються до нього. Проте вирощування столового винограду для нього на сьогодні перетворилося швидше на хобі, ніж на бізнес. Хоча коли починав ним займатися у 1990-х, справа видавалася більш ніж перспективною. Оптовики забирали виноград для Криму по $2 за кг, а часом ціна доходила до $3-3,5, зараз пропонують по 5 грн/ кг, а витрати хімікати, добрива, пальне, зарплата збільшилися в рази. Аби утримувати виноградник, підприємство вимушене вирощувати високорентабельні культури-буксири, або донори. Для Івана Івановича такою рятівною культурою став часник, який вирощується на площі 20 га( виноград – на 7 га).

Господар є автором популярного сорту Любаша, який користується великим попитом в Україні та за кордоном. Оформляються документи на здобуття статусу насіннєвого господарства. «Сьогодні як велике досягнення чуємо про 80-відсоткову компенсацію вартості саджанців винограду, але який у ній сенс, якщо цього року у південних областях викорчують понад 1000 га, винограду, обурюється фермер. – Вирощувати виноград – дуже дороге задоволення, людей вдарили по руках, їм сьогодні треба допомогти втримати хоча б те, що є. Запорізька область унікальна, ви з виставки самі могли зробити висновок про величезний потенціал виноградарства, але його треба розкрити, знайти застосування, дати людині трішки заробити, а далі він сам все зробить».

Він згадує про те, що цей край колись був виноградним у повному розумінні цього слова. Ще до середини 1990-х кожне господарство вирощувало цю культуру на площах по 80-100 га, виноград розходився на соки, джеми, вино. Консервні заводи були у Бердянську, Токмаку, Мелітополі, Приморську. Сьогодні все знищене. І поки ця переробна мережа не відродиться, поки не будуть створені фасувальні доми, про повноцінне відродження галузі не може бути й мови, вважає фермер. «Зараз маємо катастрофу, бо не знаємо, куди подіти продукцію…» – нарікає він.

Хоча ситуація могла б бути іншою, якби фермери вміли домовлятися між собою щодо строків постачання продукції на ринок. Більшість із них «викидають» на ринок недозрілі ягоди найпопулярнішого сорту Аркадія, навіть не дочекавшись поки відійде рання продукція з теплиць. Буквально закупорюють ринки, опускають ціну нижче плінтуса, сваряться між собою, плачуть, що у них, нема заробітку, в той же час не хочуть чути ніяких порад. Кажуть: «Краще продамо зелену ягоду по 20 грн/кг, ніж дозрілу по 15 грн…».

Який же вихід знайшов Іван Іванович? Він простий і недорогий: залишати виноград на кущах аж до жовтня, поки не схлине з ринку продукція такого ж типу. Так, його можуть пошкодити  птахи, оси, сонячне проміння, але для цього є сітки, та інші засоби фізичного захисту. Торік почали продавати виноград по 15 грн/кг, закінчили по 22 грн. Це в 3-4 більше, ніж пропонують зараз оптовики. «В Ізраїлі кожен персик обгортають серветкою ще на дереві для того, аби зірвати його в ідеальному стані і вивезти на ринок, чому ми не можемо цього робити? Бо нема ціни, якби вона була, ми теж так зробили б», – говорить Іван Іванович.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry