Як бачить Держпродспоживслужба комунікацію зі споживачем і хімічними компаніями

Круглий стіл, влаштований 4 жовтня компанією Syngenta під час відкриття Лабораторії Цифрових Іновацій, видався дискусійним і достатньо гострим. Увага фокусувалась на деяких досі незвичних для України аспектах відносин між учасниками ринку, зокрема відповідальності хімічних і насіннєвих виробників перед кінцевими споживачами, а не перед безпосередніми клієнтами. До круглого столу був запрошений голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

 

 

Інфоіндустрія вважає доцільним познайомити  своїх читачів з позицію службовця, його меседжами до хімвиробників й приводить його виступ.

 

Ми звикли, що у хімічної компанії чи у насіннєвої компанії споживач є фермером, а фермер є споживачем. І зараз у світі цей транзитний ланцюжок вже значною мірою зникає. І він зникає вже в Україні. Тому що назва певного хімічного продукту чи певного насіння асоіюється напряму споживачем і ретранслюється. Причому ретранслюється у переважній більшості випадків у негативному контексті. Якщо все добре, споживачу нічого не цікаво. Тільки якійсь негатив, – це цікаво зразу всім. Тому я думаю, що завдання компанії – вибудовувати не лише комунікацію з фермерами, як з безпосередніми споживачами, а і з кінцевими споживачами, розказувати про свої продукти. Не кожен захоче зайти й пошукати, але той хто захоче, повинен мати цю інформацію. Те, що говоримо про пошуковик, це в силах компанії.

 

 

Тепер про IT-системи. Що таке державна служба? В українському розумінні, з боку бізнесу дійсно сприймається як динозавр, тому що державна машина достатньо консервативна. Я сам сприймаю державну машину як надзвичайно бюрократичну, тому що часто бувають якійсь проривні ідеї, які реалізуються в природньому темпі у три, чотири чи п’ять років. Правда, ми коли спілкуємось з нашими колегами з деяких інших столиць, інколи розуміємо, що ми ще достатньо прогресивні в цьому контексті. Але з точки консервативної логіки держслужбовця органу контролю, наше завдання – контролювати. Бізнес,  чекай, коли ми прийдемо! Я сприймаю все ж таки нашу роботу як сервіс. Тому що мені хотілося б мати в IT-системі? Це – кастомізацію по відношенню до об’єктів контролю. Кожен господарюючий суб’єкт повинен мати право на свій особистий кабінет. І ти не просто заходиш на сайт регуляторної служби і шукаєш, а будуть мене перевірити, чи не будуть, але чому б не комунікувати в цьому контексті, чому б не давати інформацію безпосередньо?! Що мені було би цікаво, наприклад, коли  ми будемо розробляти відповідне технічне завдання, – отримувати фідбек, як це відчувається з іншого боку.

 

На питання про комунікацію між бізнесом і Держпродспоживслужбою із застосуванням нових інформаційних технологій Володимир відповів наступне.

 

Я б розділив на дві складові. Перша – це формальні зобов’язання компанії. Насіння повинно бути зареєстровано. Засоби захисту рослин повинні пройти дослідження. І формально нас як орган контролю цікавить, щоби всі процедури були дотримані. Комунікація закінчується. Я говорю про трошки інше. Споживач бачить якусь інформацію. Він повинен мати джерело правдивих даних, а не спекуляцію правдивими даними. Це означає, що якщо ви хочете, щоб споживач вас поважав, ви повинні з повагою ставитись до споживача. Були дослідження в інституціях, які показали що залишкові кількості не перевищують певної норми. Я вірю в те, що глобальні дослідження відбуваються, що якщо[є] такі-то залишкові кількості, вони не впливаюь на здоров’я. Де споживач може знайти цю інформацію? Якщо ви хочете, щоб споживач вас поважав, ставтесь з повагою до споживача! Не більше, але й не менше.

 

 

У відповідь Костянтин Іванюк, директор відділу маркетингу Syngenta в Україні, розповів про кроки у цьому напрямку, які влаштовує компанія на українському ринку.

 

Те, що ми робимо, дуже корелює з тим, про що ми говорили. Коли ми говоримо про кінцевого споживача споживача, то найбільш важливим сектором є переважно свіжі фрукти і овочі. Це те, що надходить у їжу практично без  переробки або з мінімальною переробкою. У цій сфері контакт між виробником насіння і пестицидів більш тісний, ніж у секторі так званих commodities. Syngenta, дивлячись на український ринок фруктів і овочів, спостерігала ситуацію, коли різні учасники ринку не могли домовитись між собою. Зокрема обговорювали і питання залишкових кількостей. І Syngenta із власної ініціативи створила клуб стратегічних партнерів плодоовочевого ринку, інвестувала власні кошти. Ми об’єднали такі компанії, як Syngenta, мережі супермаркетів, HoReCa, ринки, лабораторії, які можуть перевіряти продукцію на безпечність. Ми вже провели кілька зустрічей нашого клубу, щоби обговорити наші спільні проблеми. І сьогодні ми активно працюємо над цифровою складовою даного рішення, що здатне зробити результати роботи загальнодоступними і зрозумілими для всіх.

 

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram