Агрохімічний ринок України: ніхто не хоче поступатись

Представники аграрних асоціацій та виробників мінеральних добрив України вкотре намагаються знайти точки дотику і налагодити конструктивну співпрацю. Варто нагадати, що між першими і другими навесні цього року пробігла чорна кішка, оскільки агрохіміки, одержавши наперед від сільгоспвиробників солідну суму – 3,5 млрд гривень, досі не змогли з ними розрахуватися продукцією. Окрім цього аграрії незадоволені невмотивованим, на їхню думку, підвищенням цін на азотні добрива, які пропонують сьогодні вітчизняні підприємства. Хіміки, зокрема компанія OSTCHEM заклопотана одним питанням: як вижити в умовах недосяжної ціни на газ та навали російського імпорту. Протягом літа і перші, і другі кілька разів намагалися виробити спільну формулу стосунків на найближчу перспективу, проте на чергові переговори, які відбулися 24 жовтня, кожен прийшов зі своїм варіантом Меморандуму про взаєморозуміння. Модератором зустрічі був президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України, Голова міжфракційного депутатського Аграрного об’єднання Леонід Козаченко, який одразу окреслив завдання перед учасниками: знайти шляхи виходу вітчизняної хімічної галузі зі стагнації, розв’язати конфлікт між аграріями і компанією OSTCHEM, а також домовитися про безперебійне постачання мінеральних добрив за цінами, прийнятними для обох сторін.Загалом, обидва документи можна було сміливо об’єднати в один, за виключенням деяких пунктів, в тому числі про ціноутворення. Наприклад, Союз хіміків України пропонує, щоб Держбюджет передбачав дотацію аграріям на часткове погашення витрат на закупівлю мінеральних добрив у національного виробника за цінами, які мають відповідати умовам постачання мінеральних добрив в країнах Євросоюзу на умовах DDP (доставлено на кордон сільськогосподарських виробників, мито оплачено), або на часткове погашення витрат на закупівлю мінеральних добрив зі складів національного виробника за цінами, які мають відповідати умовам постачання міндобрив в країнах ЄС на умовах EXW (зі складів виробників мінеральних добрив).

Аграрії заперечують, що врахування у ціні вартості логістики та посередницьких витрат значно підвищує ціну міндобрив для тих, хто їх використовує. Вони також звертають увагу на нереальність пропозиції, щодо відшкодування державою частини витрат на придбання добрив на умовах поставки DDP чи EXV. А тому пропонують, щоб заводи реалізували продукцію безпосередньо кінцевим споживачам за ціною (без ПДВ):  не вище FOB-Чорне море + 10% до кінця 2018 року та не вище FOB-Чорне море з 1 січня 2019 року без обмежень обсягів поставок, а також без вимог щодо сплати додаткових комісійних та інших винагород і передплати більше ніж за 30 днів до моменту поставки.

Меморандум хіміків містить також пункт про те, що НАК “Нафтогаз України” повинен повернути компанії OSTCHEM, згідно з рішенням міжнародних судів 345,9 млн куб природного газу. Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов стверджує, що з цих об’ємів газу можна виробити міндобрива в обсязі, який на 70% забезпечить потреби аграріїв під час весняної кампанії. В разі повернення цього газу хіміки зобов’язуються погасити борги перед аграріями протягом трьох найближчих місяців.

Сільгоспвиробники, загалом, не проти, щоб НАК «Нафтогаз України» нарешті порозумівся з компанією OSTCHEM, тим паче, що суди ухвалили рішення на користь останньої, але в той же час заперечують, щоб їх прив’язували до цього конфлікту.

Ніхто не хотів поступатись. Хіміки скаржилися на катастрофічну ситуацію в галузі. «Ціна газу на «заслонці» 370 доларів за тисячу кубів, обсяги реалізації продукції протягом року впали вдвічі з двох млн до одного млн тонн, з 1 листопада ціни на газ для промисловості знову підвищуються, зростають обсяги російського імпорту», – говорив голова Союзу хіміків України Олексій Голубов.

«Торік на цю дату ціна селітри була 6 тисяч гривень за тонну, в цьому році 8 тисяч. Хіба ціна на газ так виросла. Чому?» – дорікали представники аграріїв.

В ході дискусії постало питання, чи буде повноцінним український агрохімічний ринок без українського виробника мінеральних добрив. «Якщо не буде вітчизняних заводів, ціна на міндобрива сягне такого рівня, який диктуватиме продавець, з’явиться інший монополіст, можливо, російський. Вже цього року вони в сезон «накрутили» ціну на аміак на 20%. Від базового виробництва значною мірою залежить, як  працюватиме внутрішній ринок, яким буде рівень цін на цьому», – вважає голова Асоціації агрохіміків України Сергій Рубан.

Обидві сторони дають собі звіт у тому, що вітчизняна хімічна галузь без дешевих джерел сировини, тобто газу приречена на загибель. Леонід Козаченко повідомив, що за висновками експертів, видобуток вітчизняного газу можна збільшити на 4 млрд куб.м. Такі обсяги дали б змогу повністю забезпечити потреби Хімпрому. Одна НАК «Нафтогаз» гальмує будь-які спроби роботи на цьому напрямку.

Хіміки, своєю чергою, готові взяти участь у розробці нових родовищ та створенні інфраструктури для прийому зрідженого газу на умовах державно-приватного партнерства. Аграрії у своєму меморандумі пропонують вводити в експлуатацію установки для виробництва синтез-газу із вітчизняного вугілля.

Черговий раунд переговорів, як і очікувалося, закінчився нічим. І не дивно, бо загальнодержавні проблеми на міжгалузевому рівні розв’язати неможливо. Ситуація потребує розробки і затвердження державної програми порятунку хімічної галузі України та забезпечення аграріїв мінеральними добривами. Хтось із учасників справедливо зауважив: «Замість того, щоб братися за розв’язання проблеми, нас зіткнули лобами…».

Домовилися зустрітися ще раз. Цілком, можливо, що сторонам вдасться усунути спірні моменти і підписати Меморандум. Але ще жоден із таких документів не мав реальної сили.

Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry