Аграрний бюджет виконано на 14%. Чи є сенс працювати над новим?
11.10.2018
Українські аграрії включилися в роботу над Держбюджетом-2019 року. З приводу цього на різних майданчиках відбуваються дискусії, круглі столи, наради. Про аграрну стратегію та підходи до формування системи підтримки АПК йшлося і на круглому столі, який відбувся 10 жовтня в стінах Інституту аграрної економіки НААНУ. В заході взяли участь провідні українські науковці, зокрема директор цього закладу Юрій Лупенко, народні депутати, посадовці Мінагрополітики, експерти, голови асоціацій. Головував народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.Народний депутат вважає, що аграрна стратегія держави має ґрунтуватися на трьох базових моделях агровиробництва, які склалися на сьогоднішній день в українському АПК: багатогалузева(складна), яку застосовують агрохолдинги, малоступенева(спрощена), яку використовують середні підприємства, одноступенева, що притамана сімейним фермерським господарствам. Народний депутат пропонує таку градацію сільгосппідприємств: мікро – до 20 га з річним прибутком не більше 15 тис євро; малі з площею до 200 га, з річною виручкою до 100 тис євро, кількість працюючих до 50 осіб; середні – 200-10 тис га, дохід – 100 тис- 5 млн євро, чисельність працівників до 250 осіб; великі – понад 10 тис га з річною валовою виручкою понад 5 млн євро. Кожній із цих категорій має знайтися місце в системі аграовиробництва в Україні. Наприклад, мікро- та малі господарства можуть забезпечувати продуктами місцеві громади, виробляти нішеву продукцію. Форма державної підтримки для них – дотація в розрахунку на 1 грн продукції, на 1 га площі, на 1 кг виробленого м’яса, або літр молока, компенсація відсотків за кредит та вартості сільгосптехніки.
Середні можуть переробляти продукцію, об’єднуватися для цього у кооперативи. Держава має компенсувати їм відсотки за кредити, вартість техніки та племінної худоби, до них треба застосовувати нульову ставку ПДВ, має бути запроваджений податок на нерозподілений прибуток. Великим аграрним підприємствам запропоновано орієнтуватися на зовнішні ринки, стати своєрідними інноваційними майданчиками. Держава має їм створити умови для створення агрокластерів, техно- та індустріальних парків. Щодо них слід запровадити податок на нерозподілений прибуток, держава має компенсувати відсотки за кредити, купівлю техніки, посилити вимоги щодо виконання антимонопольного законодавства, застосувати загальні засади оподаткування. Він нагадує, що завдяки нульовій ставці ПДВ свого часу було виведено з тіні значну кількість суб’єктів господарювання.
Однак будь-яка, навіть ідеальна держпідтримка, втрачає сенс, якщо не буде вироблено чітких механізмів її реалізації та відповідальності посадовців за цей процес. Леонід Козаченко висловив стурбованість з приводу виконання аграрного кошторису на 2018 рік. Так, програма здешевлення кредитів виконана лише на 31,4%, підтримки розвитку фермерських господарств – на 1, 21%, розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників, ягідників – на 25,4%, тварнництва – 13,69%, підтримка сільгоспвиробників – 29, 94%. Загалом аграрний бюджет виконано на 14,89%.
За словами генерального директора Української аграрної конфедерації Павла Коваля, УАК на законодавчому рівні пропонуватиме зафіксувати розмежування сільгосппідприємств за трьома групами та ретельно виписати інструменти державної підтримки сільгосппідприємств без прив’язки до їх організаційно-правової форми.
Заступник міністра аграрної політики Віктор Шеремета переконаний, що левову частку держпідтримки АПК треба зосередити саме на малих та мікрогосподарствах, яких нараховується понад 1 мільйон. Це люди, які люблять землю, мають досвід господарювання і в разі підтримки здатні творити дива продуктивності, зможуть і себе забезпечити, і наповнити ринок високоякісними продуктами. Збереження таких господарств – запорука сталого розвитку сільських територій. Він має сумніви щодо високої ефективності агрохолдингів. На його думку, найбільш раціонально можна господарювати на площі не більше 5 тис га. Саме такі агроформування є селозберігаючими.
Заступник комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко зауважив, що досі аграрна політика держави не мала належної законодавчої основи. Законодавець має сушити голову не стільки над організаційною формою майбутньої моделі АПК, а над її змістом: вона має бути сировинною, як сьогодні, чи спрямованою на створення підвищеної доданої вартості? Чому фермер у Данії створює на одному га ріллі в 44 рази більше доданої вартості, ніж український аграрій? Як підвищити конкурентоздатність нашого сільського господарства на зовнішніх ринках? Відповідь на це запитання, значною мірою, дає законопроект №9162, зареєстрований 4. 10. 18 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», вважає Олександр Бакуменко. Документ визначає 15 пріоритетів, запроваджується інститут аграрного аташе при українських посольствах за кордоном, невикористані кошти аграрного бюджету не будуть «згорати», а переходитимуть у спеціальний фонд, створений при Мінагрополітики.
Народний депутат України Тетяна Острікова висловила подив із приводу того, що навіть за такої низької ефективності виконання аграрного бюджету уряд знову пропонує ті ж самі програми, цифри і механізми. «Впродовж півтора місяця я не можу одержати від Мінагрополітики перелік господарств, які одержали державну підтримку згідно з діючими програмами. Передбачаю, що ці гроші знову освоять кілька найбільших агровиробників…» – зауважила Острікова.
Президент АФЗУ Микола Стрижак закликав присутніх згадати про основні функції сільського господарства, визначені FAO: забезпечення продуктами, розвиток сільських територій, екологія. На його думку, фермерство може справитися з цим завданням якнайкраще. Бо найефективнішою є вільна праця, а не наймана. Найбідніший фермер живе набагато краще, ніж найманий працівник найбагатшого агрохолдинга. А тому фермерська модель має бути домінуючою в країні. “Невже ми найзаможніша у світі країна, якщо продовжуємо підтримувати найбагатших?”- обурюється фермер.
Керівник аналітичного центру Аграрного союзу Лариса Старікова вважає, що треба змістити акценти в державній підтримці: підтримувати не виробництво техніки, а інновації, не виробника, а споживчий ринок. Вона висловила побажання щодо збільшення фінансування програм підтримки дорадництва, яке є однією з головних умов розвитку фермерства.
Леонід Козаченко пообіцяв, що найближчим часом дискусія щодо аграрного бюджету буде продовжена.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
