Біочеленджі «БТУ-ЦЕНТР»

Відновлення родючості ґрунтів стало головним викликом для компанії «БТУ-Центр», яка нещодавно відсвяткувала своє 20-річчя. Першим успіхом, що продемонстрував велику силу мікроорганізмів, стало відновлення земель, забруднених унаслідок проливання нафти, та засолених ґрунтів на замовлення екологічного відділу компанії «Укрнафта» ще на початку
2000-х. Біопрепарати «БТУ-Центр» гідно впорались із завданням: там, де пролилася нафта, наступного року росли рослини. Натхненна успіхом, компанія «БТУ-Центр» створила широку лінійку біопрепаратів не тільки для потреб «органіків», а й для традиційного агровиробництва. Про переваги біопрепаратів розмову ведемо з Аллою Болоховською, директором з маркетингу компанії «БТУ-Центр».

– Алло, який препарат став гордістю компанії?
Проблема зменшення гумусу в ґрунтах Украї­ни непокоїла всіх. Тому ми самі собі поставили завдання – розробити препарат для покращення родючості ґрунтів. Так з’явився мікро­біологічний деструктор стерні. У першому варіанті він мав деякі мінуси. По-перше, його можна було використовувати тільки у вечірні години. По-друге, потрібно було одразу після внесення заробляти препарат у ґрунт.

Це було технологічно незручно, особливо для великих господарств, в яких обробляються значні площі. Тому наші науковці доопрацювали деструктор, увели у склад протектор, який захищає від ультрафіолету, збільшили концентрацію корисних мікроорганізмів, додали декілька видів мікроскопічного гриба Trichoderma та ферментів. Як результат, отримали потужний комплексний біодеструктор «Екостерн®», який можна не заробляти в ґрунт протягом двох – трьох діб і при цьому він буде активним. Я вважаю, що це наш продукт № 1, і це наша гордість.

– Скільки років пішло на вдосконалення? Чи є «Екостерн®» лідером продажів?
Доопрацьовували «Екостерн®» близько двох років. Він лідирує за продажами серед усіх наших препаратів. На другому місці біологічний прилипач «Липосам®». Його основна перевага в тому, що він виготовлений із біополімерів мікробіологічного походження.

Прилипачів багато на ринку. Здебільшого у промисловому секторі вони хімічного походження. Дуже багато прилипачів китайського виробництва, які за ціною значно дешевші. Але за якістю хімічні аналоги слабші, оскільки пошкоджують воскову поверхню листка. Зазвичай хімічні прилипачі утворюють суцільну плівку, через яку листок не може нормально дихати, і погіршується фотосинтез. Натомість наш прилипач, як помітно під мікроскопом, утворює мікрорешітку, яка утримує засоби захисту рослин і не порушує процеси фотосинтезу.

Наш «Липосам®» купують не тільки органічні господарства. Він активно використовується в господарствах з інтегрованими технологіями під час сумісного використання з гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами.

– Чи багато господарств працюють за інтегрованими системами захисту? Який сенс холдингам комбінувати хімічний та біологічний захист?

Таких господарств чимало. Нашими споживачами є такі холдинги, як, наприклад, «Кернел», «Укрлендфармінг», «МХП» та інші. За інтегрованими схемами відбувається зменшення собівартості вирощеної продукції за рахунок оздоровлення ґрунтів. Найперше, що ми завжди пропонуємо, – це обробляти рослинні рештки мікробіологічним деструктором «Екостерн». Ми залишаємо органічну речовину в ґрунті, пришвидшуємо її деструкцію, робимо більш доступною для наступних рослин. Відповідно, аграрії можуть зменшити кількість використання добрив. Також до складу препарату входять бактерії, які захищають рослини від грибкових та бактеріальних хвороб. Рослини стають більш захищеними, мають кращий імунітет і менше уражаються хворобами. Тобто є можливість зменшити кількість використання хімічних засобів захисту.

– Врожайність підвищується?

Так, ріст врожайності становить 20–30% на зернових, соняшнику, сої. У нас є відповідні акти досліджень з різних регіонів України.

– Скільки років потрібно для створення нового біопрепарату?

По-різному. Цей процес буває тривалий і складний: від 3 до 5 років. Візьмімо новий препарат «Склероцид» для боротьби із збудниками білої гнилі. Це наша новинка 2019 року. Препарат містить хижий гриб Coniothyrium minitans, який шукає склероції – збудника білої гнилі, і так би мовити, з’їдає його. Над цим препаратом ми активно працювали три роки. Протягом першого року вивчали штами різних мікроорганізмів, вчилися робити їх більш стабільними, ефективними, тривало вироблення технологій на виробництві, технічних умов. Потім на черзі співпраця з науковими інститутами, закладання дослідів – це другий рік. Паралельно закладаються польові дослідження в різних куточках України.

– Біологічний препарат створити простіше за хімічний?

Ніколи над цим не замислювалась. Для того щоб довести нетоксичність хімічної речовини, потрібно набагато більше років. Із біологічними трішки інакше. Для нас обов’язковим є депонування штамів мікроорганізмів у Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного. На кожен штам видається паспорт і свідоцтво про депонування.

Мікроорганізми не є нашим абсолютно новим винаходом, вони існують в природі. Але через певні агротехнологічні заходи чи використання хімії їхня кількість значно зменшується. Щоб відновити цей баланс, мікробіологи виокремлюють корисні бактерії, гриби, відселекціоновують їх, а ми з біопрепаратами вносимо їх назад у ґрунти.

 

– Які уразливі місця біозахисту?

Вузькі місця є у використанні і біозахисту, і хімічних ЗЗР, якщо не дочитувати інструкції до кінця. Візьмімо для прикладу обробку насіння. Ми завжди рекомендуємо перевіряти насіння на зараженість хворобами. Якщо зараженість становить 50% і вище, то ми не радимо використовувати біологічні протруйники, проте за показників на рівні 30–40% наші мікробіологічні препарати впораються.

Щодо інсектицидів, тут на ефективну роботу мікробіологічних препаратів впливають багато факторів. Це температура навколишнього середовища, вік шкідників, їх чисельність, час внесення.

 –А розмір комахи має значення?

Вік шкідника має дуже велике значення.
Зі шкідником на молодшій стадії (личинкою), в якого ротовий апарат гризучого типу, легше впоратися. Як працюють мікробіологічні препарати? Мікроорганізми або їх похідні потрапляють на поверхню листочка. Шкідник з’їдає листок, і відбувається зараження організму. Невдовзі настає параліч або кишківника, або нервової системи. Через два – три дні шкідник гине. Але вже 2–3 дні він не харчується.

Біотехнології мають простір для росту та розвитку. Ми пробували чергувати біозахист із хімічним обробками. Наприклад, перша обробка іде хімічна, вона знижує чисельність шкідників. Наступні обробки проводимо мікро­біологічними препаратами, які вже в змозі контролювати чисельність шкідників. Дійшли висновку, що таке чергування ефективне. Цей метод застосовують малі фермерські господарства, які самі для себе хочуть зменшити хімічне навантаження.

На сьогодні ми розробляємо біотехнологію щодо захисту від шкідників в органічних господарствах. Залучаємо до цього багато спеціалістів. У штаті нашого підприємства навіть є власний ентомолог. Рекомендуємо обов’язково дотримуватися сівозмін, висівати певні культури по периметру поля, які будуть відлякувати шкідників та приваблювати комах-помічників.

У «органіків» немає іншого виходу. Інакше будуть дуже великі втрати врожаю. Також ми рекомендуємо співпрацювати з досвідченими висококваліфікованими ентомологами, які відслідковуватимуть кількість шкідників на полях та через застосування біоінсектицидів не допускатимуть їх масового розмноження.

– Стосовно біозахисту рослин є багато міфів. Які вам доводилося чути?

Насправді дуже багато міфів ми розвіяли за ці 20 років. Зокрема, найперший, що біо­препарати підходять тільки для органічного землеробства, а для інтегрованого землеробства – ні. У нас навіть була розроблена певна стратегія: ми намагались ніде не вказувати слово «біо», замінивши його на «мікробний». Варіант «мікробні препарати» зацікавив багато господарств.

– Зараз уже не відлякує слово «біопрепарат»?

Зараз усі навпаки хочуть «біо» – воно приваблює. Але ми вдячні тим господарствам, які повірили нам 15–20 років тому, які дійсно захотіли зменшити хімічне навантаження на ґрунти, щоб збільшити виробництіо їжі «без хімії». Наприклад, фермерське господарство «Живега М.Г.»
у Крижопільському районі Вінницької області співпрацює з нами вже близько 15 років.

У минулому році ми провели дослідження та розвіяли міф щодо сумісного використання деструктора «Екостерн» в одній баковій суміші з КАС. Деструктор витримує протягом 4–6
годин. Цього часу достатньо для внесення.

– Як вирішуєте кадрове питання? Де шукаєте технологів, хіміків, біологів?

У межах давно налагодженого співробітництва з Миколаївським аграрним університетом запрошуємо студентів до нас на практику. Нещодавно почали співпрацювати з НУБіП. Проводили екскурсію для студентів на заводі. Знайомили з виробничим процесом, з роботою в мікробіологічних лабораторіях. Найкращих залишаємо у себе. Для нас інколи легше навчити молодого спеціаліста, чим перевчати «ярих» хіміків.

– Чому фермери інколи розчаровуються у органіці?

Можливо, через відсутність справедливих цін на внутрішньому ринку. В Україні ще не готові платити високі ціни за продукцію «без хімії». Таку продукцію цікаво експортувати. Крім того, все залежить від консультантів, які супроводжують ці органічні господарства, яких, на мою думку, також бракує. Ми самі вчимося, як це все правильно робити. Слідкуємо, аналізуємо, швидко реагуємо на прояви хвороби чи шкідників. Наприклад, наш фахівець з органічного садівництва Володимир Сіленко цілодобово перебуває на зв’язку з тими органічними господарствами, які консультує. На жаль, сподіватися, що варто лише посадити, і все саме собою виросте, не доводиться.

На мій погляд, найбільш популярними у 2019 році будуть мікоризні препарати. Зараз до них дуже багато уваги. Я вважаю, що це пов’язано зі зміною клімату. У нас то місяцями засуха, то місячні норми опадів випадають за день або два. Тут стають у допомозі мікоризні препарати, адже саме вони покращують водопостачання та живлення рослин, захищають від стресів та хвороб.

– Які новинки можна очікувати у 2019 році?

У 2019 році «БТУ-Центр» представляє дві новинки: біопрепарат «Склероцид®» та новий інокулянт «Андеріз®». Перший – я вже трішки згадувала його – це біологічний препарат для боротьби зі збудниками білої гнилі Sclerotinia sclerotiorum. До його складу входять гриб Coniothyrium minitans, а також ряд корисних бактерій для захисту від грибкових та бактеріальних хвороб. Ми рекомендуємо використовувати його для обробітку ґрунту. Саме в ґрунті зберігаються склероції білої гнилі – від 5 до 8 років. Слід додати, що таких хімічних препаратів для обробітку ґрунту
немає.

Із новинок другий препарат – «Андеріз®». Це концентрований інокулянт для нуту, сої та інших бобових культур з підвищеною здатністю до бульбочкоутворення. Окрім бульбочкових бактерій він містить корисні гриби Penicilium bilai, які постачають рослині фосфор.

– Що для вас є головним викликом сьогодні? Яку проблему хочеться розв’язати, але ще не знаєте як?

Ми дуже хочемо побороти шкідників біологічними методами, і щоб ці методи були економічно вигідні господарствам! Це для нас виклик номер один, над яким ми активно працюємо, вивчаємо світовий досвід, консультуємось з науковцями різних установ.

– Якими є підсумки 2018 року? Стосовно планів, які групи препаратів будуть найбільш затребуваними у 2019 році?

2018 рік був успішним для компанії «БТУ-Центр». Ми виготовили та реалізували близько чотирьох тисяч тонн продукції. Провели 1300 лабораторних та польових досліджень. Відкрили Інститут прикладної біотехнології, головним завданням якого є вивчення та впровадження нових форм біопрепаратів та біотехнологій, і найголовніше – сприяння розвитку мікро­біологічної галузі в Україні.

На мій погляд, найбільш популярними у 2019 році будуть мікоризні препарати. Зараз до них дуже багато уваги. Я вважаю, що це пов’язано зі зміною клімату. У нас то немає опадів, місяцями засуха, потім місячні норми опадів випадають за день або два. Тут стають у допомозі мікоризні препарати, адже саме вони покращують водопостачання та живлення рослин, захищають від стресів та хвороб.

На завершення я хочу подякувати нашим партнерам, науковцям, аграріям за співпрацю, їхню зацікавленість біотехнологіями, спостережливість та креативність. Адже всі ми разом робимо гарну та корисну справу – оздоровлюємо ґрунти та робимо землю
«живою».

Розмову вела Оксана Король

Стаття опублікована у журналі «Агроіндустрія», березень 2019 р.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram