Біогаз: мода, чи вигода?

На думку експерта біоенергетичного ринку Юрія Епштейна, в Україні ще немає жодної біогазової станції, яка відповідала б своїм техніко-економічним обґрунтуванням, котрі визначалися на стадії проектування. Жодна з них не дотягується до стандартного виробітку 8760 годин, який гарантує економічну ефективність. Максимальне досягнення – близько семи тисяч годин. Про це він заявив на круглому столі: "Бар'єри та можливості реалізації проектів біогазових комплексів", який був організований УАК.

Деякі з них через помилки в розрахунках та в організації виробництва, досі не одержують прибутків, тож виплачують кредити за рахунок власних коштів, а не з доходів від станції. Це, вочевидь, сталося через те, що господарі більше гналися за модою, трендом, а не вигодою, мовляв, ось у мене, як у Європі. Звісно, біогазові комплекси можуть бути різної потужності: від 75 кВт/год і вище. Однак малі вигідно будувати лише в тих країнах, в яких для таких об’єктів діє «зелений тариф» удвічі вищий стандартного. В Україні все навпаки, чим менша потужність, тим вища собівартість об’єкта. Наприклад, вартість будівництва станції потужністю 200 кВт/год обійдеться у 10 тис євро за один кВт. Об’єкт потужністю 3 тис кВт/год коштуватиме у п’ять разів дешевше. Але якщо річний дохід від першої становитиме 500 євро з одного кВт в, то від другої – 2500 євро. А тому в Україні вигідно будувати станції не нижче 1 МГВТ.

Чи можна розглядати коров’ячий, свинячий гній та курний послід як повноцінні джерела енергії? Ефективні господарі на кожному з цих окремих продуктів свій енергетичний бізнес не будують. Обов’язково бажано додавати до сировинної маси ще й кукурудзяний силос, який є своєрідною енергетичною бомбою. За розрахунками консалтингової компанії «Акорд LTD», із площі 3000 тис га при урожайності 45-50 тонн можна зібрати зелену масу, яка дасть 31350000 куб.м газу, з котрих, своєю чергою, можна генерувати 65 740 950 кВт/год електроенергії, 43399 Гкал теплової, виробити 132 тис тонн органічних добрив, та одержати в результаті 2214 євро EBITDA на гектар. Та оскільки FAO ООН не вітає такі проекти, бо вони відволікають ресурси від розв’язання світової продовольчої проблеми, зелену масу треба використовувати в енергетичних проектах дозовано, радить Юрій Епштейн. Приміром, потреби станції потужністю 1 МГВТ\год, зможуть забезпечити 650 га площ під силосною кукурудзою.

Біогазова станція дасть максимальний прибуток лише тоді, коли працюватиме, як комплекс з виробництва електричної, теплової енергій та перероблених органічних добрив. Найпроблемніше питання – використання теплової енергії. Об’єкт застосування має бути поруч станції, бо передача тепла за кілометр утрачає сенс. Це можуть бути теплиці, комбікормовий завод, виробництво з гранулювання перероблених органічних добрив. Якщо власнику вдасться досягти такої комплексності, строки окупності станції можуть знизитися удвічі і становити три-п’ять років, вважає експерт.

Прес-центр ІА «Інфоіндустрія»