АгроПоле: «Весна цього року дуже нагла…», або час – найдорожчий ресурс фермера

Цьогорічна весна змусила українських хліборобів добряче похвилюватися. Затяжна зима майже на місяць затримала вегетацію озимих культур та початок польових робіт. Збіглася в часі більшість агротехнічних заходів: підживлення, закриття вологи, оранка, сівба ранніх ярих, захист посівів тощо. Це вимагає від аграрія виняткової підприємливості та активності. Йому сьогодні треба крутитися, наче мусі в окропі, бо, як відомо, весняний день рік годує. Звісно, що ситуація в регіонах складна по-різному.

Буряки, соя і гречка під запитанням

«Весна цього року дуже нагла, нема-нема та й прийшла, – розповідає керівник господарства «Робімакс-Агро», що у Волочиському районі на Хмельниччині, Алім Міщук. – В один день треба сіяти ярі, підживлювати озимину…»

 Дуже швидко випаровується волога, скаржився аграрій. У господарстві вже справилися з посівом ячменя, почали сіяти пивоварний ячмінь, далі черга за цукровими буряками. З цією культурою будуть проблеми. Бо сьогодні нема ціни на цукор, а тому площі, які були задекларовані під посів буряків, зменшаться приблизно на 30%. Чимало аграріїв, особливо дрібних, думають, чи сіяти гречку. А тому на осінь вона може подорожчати. Річ у тім, що сьогодні український ринок заповнила низькоякісна гречка з Росії, яку завезли за демпінговою вартістю, через це ціна обвалилася до 6,5-7 тис гривень за тонну.

Так звана «соєва поправка», яка призвела до неповернення ПДВ трейдерам, на думку Аліма Міщука, автоматично знизить ціну на цю культуру на 15-17%. Те рішення, яке сьогодні підтримується в аграрному комітеті Верховної Ради, пропонує відшкодовувати ПДВ тільки експортерам сої, тобто тим, які самі її виробляють та експортують, але ж зрозуміло, що експортувати малі партії ніхто не буде. Це означає, що такий варіант гратиме на руку лише агрохолдингам, які мають великі площі. Дрібнота та середнячки залишаться за бортом. А тому господарство Аліма Міщука скорочуватиме посіви сої на половину. Отже, треба перелаштуватися на якусь іншу культуру. Одразу виникають проблеми з насінням. Міндобривами господарство запаслося ще в минулому році, але ті, хто купує їх сьогодні, змушені переплачувати. Дивно, що за кордоном такі ж добрива, як мінімум, на 100 доларів дешевші, ніж в Україні. В західному регіоні відчувається гострий дефіцит ЗЗР, оскільки велика фірма, яка їх постачала, наразі заблокована. Аграрії кинулися шукати інші джерела, а тому ціни пішли вгору. З кредитуванням теж проблема. Банки відновили з аграріями співпрацю, але кредитні ставки дуже високі. Дуже виручають товарні кредити від підприємств, які постачають ЗЗР та мікродобрива. «Словом, як тільки посіємо, мабуть, знову вийдемо на дороги, бо не бачимо інакшого виходу…» – висловив припущення Алім Міщук.

Полтавщина: оптимізму небагато

«У нас в поле до середини тижня ніхто ще не виходив, – розповів фермер із Миргородського району Полтавської області Віктор Галич, адже волога ще тримається на поверхні. Є поняття фізичної спілості ґрунту, так от, він ще не виспів, береться на поверхні кіркою, а тому якщо вийти на площу з культиватором, то тільки можна наробити шкоди». Аграрій висловив сподівання, що цей рік буде сприятливий, бо минулий побив усі рекорди з посушливості за останніх 127 років, випало лише 33 мм за три літні місяці. Снігова волога непродуктивна, а тому потрібні весняні дощі, які аграрію багато чого пробачають.

Головна проблема – брак обігових коштів, банки на основі облікової ставки НБУ, яка становить 17,5%, накручують кредитні відсотки до 30%. Для фермерів – це зашморг, економіка при таких відсотках вмиратиме, розвиток може бути лише при 8-10% кредиту. Так, нібито збільшили обсяги державної підтримки, але порядки використання отого фермерського мільярда виписані так, що доступитися до нього фактично не можна. «З нас зараз тупо видирають останні копійки і віддають аграрним олігархам, і лише за рахунок цього  маємо на гектарі на 5-8 тисяч грн менше», – нарікав фермер. Податок на зарплату фактично становить понад 60%. Скінчився мораторій на перевірки з боку контролюючих органів, і хоча раніше діяло неписане правило не турбувати аграріїв під час посівної, сьогодні на нього ніхто не зважає. «Відверто кажучи, оптимізму на початку нового хліборобського року небагато», – підсумував аграрій.

Українські сорти найкращі

«А в нас зима щойно скінчилася, сніг зійшов, зараз займаємося прикореневим підживленням озимини, в розрахунку 250 кг селітри на га», – повідомив головний агроном СТОВ «Мрія», що в Куп’янському районі Харківської області Аркадій Безпалько.

В господарстві також посіяли горох на 400 га, почали сіяти ячмінь та люцерну. В цьому районі, який межує з Луганщиною, завжди бракує вологи, а тому соя тут родить погано, можна зібрати не більше 15-18 ц/га, але горох дає непогані врожаї – в середньому по 4 тонни з гектара. «Мрія» цього року також буде вирощувати кукурудзу, соняшник, овес, ячмінь, пшеницю. Остання в хорошому стані, нема ні пошкоджених, ні вимоклих посівів, треба тільки встигнути її підживити, поки є волога. Місцеві аграрії мріють про те, щоб на початку травня випало хоча б 10 мм дощів. За цієї умови буде забезпечено пристойний врожай. Торік пшениця дала в середньому по 60 ц/га, соняшник – 22-23 ц/га, врожай кукурудзи також був меншим, ніж очікували (47 ц\га), бо під час цвітіння була спека, цю культуру довелося навіть застрахувати. Агроном переконався, що в умовах посушливого степу найкраще себе показують такі сорти пшениці Інституту фізіології рослин та генетики, як Смуглянка, Богдана, Фаворитка, а також Ліра одеської селекції…

В Луганській області погодні умови дуже несприятливі для хліборобів, повідомили місцеві агрономи. Дуже довго стояла холодна погода, не можна було зайти в поле, щоб провести підживлення, потім внаслідок різкого потепління, верхній шар ґрунту швидко втратив вологу, що звузило можливості у підживленні озимини, тепер селітру можна вносити лише прикореневим способом. Про сівбу говорити рано…

Поля ТОВ «Бугстройторг» розташовані в селі Дальнє, Мар’їнського району Донецької області за 12 км від лінії оборони. Із сівозміни через військові обставини випало близько 10 га, але аграрії компенсували це ефективною роботою на інших площах. Озимі культури займають 45% сівозміни, ячмінь – 10% і соняшник – 45%. Пшениця увійшла в зиму в дуже слабкою, але перезимувала добре, частину її вчасно підживили по мерзло-талому ґрунту, решта одержує поживу сівалками прикореневим способом. Про це розповів заступник керівника господарства Олександр Бутенко. Господарство закінчує сівбу ячменю, закриває вологу, готує площі під соняшник. Торік одержали 18 ц/га насіння цієї культури, хоча в середньому по роках урожай становить 25-30 ц/га. Відчувається гострий дефіцит ЗЗР, а тому ціни на цей продукт виросли на 15-20%. Збитки від цього дещо покриваються падінням курсу долара. Місцеві аграрії сподіваються на вищий врожай, ніж торік, бо запаси вологи в метровому шарі ґрунту найвищі за останні п’ять років.

На півдні сіють соняшник

«Весна складна, як і у всіх регіонах, але на півдні вона наступила трохи раніше, а тому ми майже все посіяли», – ділиться своїми враженнями директор ТОВ «Агрофірма Ольвія», що в Запорізькій області Анатолій Тиховод. «Ольвія» цього року посіяла 300 га ярого ячменю, 30 га вівса, 800 га гороху, 500 га гірчиці, 300 га льону. В суботу, 14 квітня, планує почати сівбу соняшника. Сою тут не вирощують. «Не люблю цю культуру», — говорить господар. Загалом, у сівозміні буде понад десять культур. Окрім вже названих, — ріпак, озима пшениця, тверда пшениця, нут, коріандр, льон. Льон «Ольвія» вирощує вже сім років, є надійний збут, але ціна на нього торік була неадекватна, а тому площі під цією культурою скоротилися. Коли починали вирощувати коріандр, його закуповували по 1 тис дол. за тонну, торік ціна впала майже до 500 дол, а тому цього року його посіяли на мінімальній площі, тільки для того, щоб зберегти насіннєвий фонд.

 Волога вивітрюється дуже швидко, розповідав Анатолій Миколайович. Вже протягом тижня віє східний вітер зі швидкістю 15-20 м/сек, який дуже швидко висушує ґрунт. Різкий перепад температур: холод-спека, наклав відбиток на стан ґрунту. Він не визрів, важкий забитий, там, де засолені площі, навіть важкі борони не можуть зірвати кірку. Посіви пшениці в задовільному стані, на рівні минулого року. Якщо погодні умови будуть кращими, то можна розраховувати на вищий врожай. Бо торік з 28 квітня по 23 вересня не було жодного продуктивного дощу, а тому середня врожайність зерно-бобової групи становила в середньому близько 32 ц/га.

Внесення мінеральних добрив — на минулорічному рівні. Щоб збільшити норми, не вистачило ресурсів. І через те, що міндобрива подорожчали, і тому, що обігових коштів бракує. Адже після того, як аграріїв позбавили пільгового режиму ПДВ, з кожного гектара доводиться сплачувати по 1 тис грн. Це великі кошти, які можна було б спрямувати і на міндобрива, і на оновлення технічного парку. «На дотацію ми не розраховуємо, бо гратися з державою в ці ігри можуть тільки великі олігархічні структури, які розділили між собою понад 2 млрд гривень, і, мабуть, в цьому році, так само зроблять», — говорить Анатолій Миколайович…

Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія