Новели земельного законодавства України

Минулий 2013 рік ознаменувався кардинальними змінами у нормативно-правовому регулюванні земельних відносин.  Основними подіями, зокрема, стало запровадження двох окремих систем реєстрації земельних ділянок та прав на них, що пов’язані із набранням чинності законами України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Окремим важливим кроком на шляху до утвердження багатоукладності земельного ладу стало завершення розмежування земель державної та комунальної власності за принципом «в силу закону». Також у 2013 році було прийнято ряд законодавчих та нормативних актів, що спрямовані на врегулювання проблемних питань безоплатного отримання, реєстрації та відведення земельних ділянок, реєстрації прав на земельні ділянки, захисту прав на землю.

Асоціація «Земельна спілка України» підготувала щорічний дайджест — огляд змін  земельного законодавства, які відбулися у 2013 році.  У цьому щорічному дайджесті викладено сутність основних новел земельного законодавства України за 2013 рік.

1. Законодавчі та нормативні зміни

Набрання чинності новою редакцією Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-ІV (у редакції Закону від 11.02.2010 № 1878-VI).

З 1 січня 2013 року в Україні була запроваджена принципово нова система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Що ми мали до цього:

— право власності на будівлі та споруди реєстрували бюро технічної інвентаризації,

— права тимчасового користування будівлями та спорудами не реєструвались,

— документи, що посвідчували право власності та користування земельними ділянками, реєструвались органами земельних ресурсів.

Що ми отримали у результаті внесених змін:

— речові права на всі об’єкти нерухомого майна (як будівлі і споруди, так і земельні ділянки) мають реєструватись у єдиній державній інформаційній системі – Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

— державній реєстрації підлягають не тільки право власності на будівлі, споруди, але й такі права, як оренда, суборенда, права господарського відання, оперативного управління,

— реєстраційні дії мають здійснюватись спеціальними посадовими особами – державними реєстраторами. При цьому у разі, якщо відповідне речове право виникає під час вчинення нотаріальної дії, його реєстрацію уповноважений проводити нотаріус, який цю дію вчиняє;

— державні акти на право власності на земельні ділянки більше не видаються. Замість цього у разі безоплатної приватизації земельної ділянки при реєстрації права власності державним реєстратором видається свідоцтво про право власності, у разі виникнення права власності на інших підставах – правонабувачу видається витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-IV та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.
 

1 січня 2013 року суттєво змінено сутнісний зміст та порядок ведення Державного земельного кадастру.

По-перше, із функцій Державного земельного кадастру було виключено функцію офіційного визнання права на землю. Наразі сферою відповідальності Державного земельного кадастру є лише засвідчення факту формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав, а також фіксація технічних характеристик і режиму використання земельної ділянки.

В той же час, обов’язковою умовою виникнення, зміни або припинення будь-якого речового права на земельну ділянку законодавство визначило наявність відомостей про таку земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Це ж саме стосується і змін її характеристик (угідь, площі, цільового призначення), поділу, об’єднання земельної ділянки.

Суттєвою новацією стало створення Публічної кадастрової карти.

Набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-VI.

В силу даного закону розмежування земель державної і комунальної власності відбулося за принципом «в силу закону». Пунктами 3, 4 зазначеного Закону визначено виключний перелік груп земельних ділянок, які з моменту набрання законної сили законом стали державними або комунальними.

Ще однією нормою, яка була введена у правове поле України, стала норма, за якою будь-які трансакції із земельними ділянками держава чи територіальна громада мають право проводити лише після державної реєстрації права власності на них. Фактично ця норма є реалізацією чинних положень Цивільного кодексу України щодо виникнення права власності на нерухоме майно з моменту державної реєстрації цього права.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок» від 02 липня 2013 року № 365-VII.

 

Внесеними змінами до статей 118, 123 Земельного кодексу України передбачена можливість особи, клопотання якої про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не було розглянуто уповноваженим органом влади протягом одного місяця, замовляти розроблення такого проекту без дозволу.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок» від 19 вересня 2013 року № 606-VII.

 

1 січня 2013 року в повній мірі набрала чинності стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Частиною третьої зазначеної статті було встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Станом на початок 2013 року плани зонування та детальні плани території були розроблені менш як на половині території держави.

Для виправлення ситуації був прийнятий Закон України «Про внесення змін до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок». Він призупинив дію частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до 2015 року.

2. Акти органів виконавчої влади у сфері земельних відносин

 

17 жовтня 2013 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» № 868.

Постановою затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

17 жовтня 2013 року прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року» № 806-р.

Дана Стратегія спрямована на формування ефективного, соціально спрямованого аграрного сектору економіки, що повинен задовольнити потреби внутрішнього ринку та забезпечити провідні позиції у світі на основі його багатоукладності та пріоритетності підтримки господарств, власники яких проживають у сільській місцевості, поєднують право на землю із працею на ній, а також власні економічні інтереси із соціальною відповідальністю перед громадою.

 

02 жовтня 2013 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь» № 725.

Постановою внесені зміни до Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 р. № 1134.

Згідно з прийнятими змінами скасовується обов’язковість подачі рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або рішення суду під час укладання договору на розробку проектів землеустрою.

Також у зв’язку зі скасуванням ліцензування на проведення робіт із землеустрою, розробником проекту землеустрою може бути юридична або фізична особа-підприємець, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працюють сертифіковані інженери-землевпорядники.

Окрім цього, зі складу документації із землеустрою виключаються копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку

02 жовтня 2013 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 і від 17 жовтня 2012 р. № 1051» № 726.

Постановою внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 “Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг” і від 17 жовтня 2012 р. № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”.

Зокрема до постанови № 835 додано перелік деяких адмінпослуг щодо державної реєстрації за зверненням чи на запит органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та інші зміни.

 

22 серпня 2013 року прийнято наказ Мінагрополітики України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)» № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1573/24105.

Даним наказом затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів).

03 липня 2013 року прийнято Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про внесення змін до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» № 405, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2013 р. за N 1262/23794.

В силу внесених змін, для закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вибір замовника використовуються три види межових знаків, вигляд і розміри яких, описані в наказі.

Також зазначено, що організацію постачання межових знаків першого виду територіальним органам Держземагентства України забезпечує визначене Держземагентством України на конкурсних засадах державне підприємство, що належить до сфери його управління. А от межові знаки другого та третього видів виготовляються замовниками або виконавцями самостійно.

03 червня 2013 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами” № 483.

Затверджений Порядок визначає механізм обміну інформацією між кадастрами та інформаційними системами і перелік відомостей, обмін якими може здійснюватись у процесі такої взаємодії, та спрямований на:

  • формування єдиної картографічної основи для геоінформаційних систем;
  • забезпечення взаємного поповнення даними інформаційних систем;
  • забезпечення обов’язковості передачі геопросторових даних до Державного земельного кадастру у випадках, передбачених законодавством;
  • забезпечення об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі;
  • визначення переліку відомостей, обмін якими може здійснюватись у процесі взаємодії між інформаційними системами;
  • запобігання дублюванню робіт з інформаційного наповнення інформаційних систем;
  • уніфікацію інформаційних систем;
  • забезпечення актуальними геопросторовими даними органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

28 травня 2013 року прийнято наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти» № 236, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за № 986/23518.

Методика встановлює єдиний механізм розрахунку орендної плати за надані в оренду водні об’єкти.

Дія Методики поширюється на такі водні об’єкти: водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Вона є обов’язковою для застосування органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при укладанні ними договорів оренди водних об’єктів.

26 квітня 2013 року прийнято наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку консервації земель» № 283. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2013 р. за № 810/23342.

Наказом затверджено Порядок консервації земель, та визнається таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 жовтня 2002 року № 175 “Про Порядок консервації земель”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2003 року за № 117/7438.

Порядок консервації земель визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.

02 квітня 2013 року прийнято наказ Міністерства юстиції України «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» № 607/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 534/23066.

Наказом затверджено Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб.

Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Додаткові матеріали можна знайти на веб-порталі www.zem.ua Про послуги, які надаються Земельною спілкою України, можна дізнатися на сайті www.zem.com.ua

Инфоиндустрия