Фосфіт та ПЕГ: цікаво для сільгоспвиробників

У світовій сільськогосподарській практиці для оптимізації продуктивного процесу у рослин, разом із добривами, біологічними й хімічними засобами захисту рослин, успішно застосовуються регулятори росту. Це природні або синтетичні сполуки, які здатні викликати в організмі рослини позитивні зміни в обмiнi речовин, керувати їх ростом i розвитком.

Але, не дивлячись на велику кількість запатентованих фірмами з’єднань, що забезпечують стимулюючий ефект, кількість справді дієвих препаратів залишається вельми обмеженою. На сьогодні цікавими у цьому плані для сільгоспвиробників є сполуки, що містять фосфор у формі фосфіту та ПЕГ (поліетиленгліколі).

Компанія «Нертус» розробила вдосконалені формуляції препаратів з наявністю вищезгаданих сполук – Кафос та Нертус ПлантаПег. Виведення на ринок цих препаратів продиктоване потребами агровиробництва, зумовлених особливостями погодних умов в останні роки.

Справа в тім, що періоди отримання сходів в Україні (осінь для озимих культур та весна для ярих) часто є проблемними щодо вологозабеспечення і температурного режиму. Уже який рік поспіль у багатьох регіонах насіння озимої пшениці, ячменю, ріпаку, покладене в ґрунт у вересні-початку жовтня, чекає продуктивних опадів, втрачає схожість від провокативної вологи, а справжнє проростання починається вже пізніше, після випадання дощів, за температур, нижчих за оптимальні. Результат – рослини ослаблені, не встигають «підготуватися» до зими, мають знижену морозостійкість, сильніше уражуються низькотемпературними (пристосованими до низьких позитивних температур) патогенами – збудниками пеніцильозного пліснявіння, пітіозних гнилей, тифульозу, ризоктоніозу, снігової плісені і т.п. Впродовж зими та на момент відновлення вегетації ці хвороби можуть прогресувати. Але захистити від них рослини дуже важко, адже застосовувати фунгіциди восени та рано навесні, за низьких температур, на слабких посівах, технологічно складно та економічно недоцільно.

Навесні для ярих культур умови можуть складатись подібним чином: проростання в холодному перезволоженому ґрунті що призводить до зрідження сходів, пліснявіння проростків і молодих рослин, неповне забезпечення елементами живлення через недостатнє функціонування кореневої системи. Зокрема, ознаки фосфорного голодування у вигляді антоціанового забарвлення листя колосових, ріпаку, кукурудзи часто доводиться бачити весною. У цей же час потенційною загрозою для рослин є поворотні заморозки.

Саме для вирішення цих осінньо-весняних проблем – підвищення природного імунітету рослин та морозостійкості – компанія НЕРТУС пропонує препарати Нертус ПлантаПег та  Кафос.

Кафос – рідке фосфорно-калійне добриво і стимулятор росту з вираженим фунгіцидним ефектом, містить сполуки фосфору (30%) у вигляді фосфіту та калій (20%).

Перевагою Кафосу серед інших добрив для позакореневого підживлення є те, що фосфор у його складі має ступінь окислення +3 (на відміну від +5 в ортофосфорних сполуках) і є більш рухомий, а отже, швидше поглинається листовим апаратом.

Але стверджувати, що фосфіти краще засвоюються і можуть бути напряму використовувані рослиною, не можна. Загальновідомо, що більш придатною формою для засвоєння є саме фосфати. Використання фосфітів у рекомендованих дозах лише частково заміняють фосфатні добрива, та за рахунок стимуляції обмінних процесів забезпечують суттєве покращення показників продуктивності.

І тут доречно наголосити на властивостях Кафосу як регулятора росту. Біостимулюючий ефект застосування фосфітів пов’язують з його впливом на обмін цукрів у рослинах та регуляцію біоситентезу амінокислот (найбільшим чином триптофану, тирозину та фенілаланіну).

Використанням на різних культурах доведено, що за листового внесення фосфітів збільшується площа листової поверхні рослин, підвищується інтенсивність цвітіння, відмічено позитивний вплив на закладання репродуктивних органів.

В дослідах американських вчених позакореневе внесення фосфітів сприяло збільшенню зерен в колосі, бобів у стручку ріпаку та кількість бульб картоплі.

Препарат Кафос вирізняє поєднання у його складі фосфітів та калію, який по праву вважається елементом якості і зумовлює ще більше покращення якості продукції. До того ж, калій у складі Кафосу виконує ще й криопротекторну функцію: сприяючи накопиченню цукрів у клітинах, підвищує стійкість рослинних тканин до низьких температур – на озимих ще з осені і взимку, а навесні на озимих та ярих культурах запобігає пошкодженню рослин поворотними заморозками.

Кафос – як фунгіцид. Науково доведені протигрибні властивості фосфітів зробили їх популярним компонентом біопестицидів. Доволі висока пряма специфічна дія фосфітних препаратів була доведена у боротьбі та профілактиці хвороб, викликаних грибами родів Phytophthora, Peronospora та Phytium (збудниками фітофторозу, несправжніх борошнистих рос, пітіозних кореневих гнилей).

Загальний же фунгіцидний ефект проти інших патогенів зумовлений не прямою дією, а підсиленням захисних механізмів самих рослин. – (дослівно встановлено, що фосфор у фосфітній формі стимулює утворення в рослинах фітоалексинів («тих, що відбивають атаку») – природних факторів імунітету щодо грибів-збудників хвороб.

Дуже важливими для фунгіцидного ефекту фосфітів в цілому і Кафосу зокрема є два моменти:

1. Здатність рухатись у рослинах не тільки вгору по ксилемі, але і по флоемі, у низхідному напрямку, до основи стебла та коренів рослин (що неможливо для фунгіцидів хімічної природи). Таким чином, можна впливати на хвороби, «непідвласні» більшості фунгіцидних препаратів. Якщо рослина вже уражена кореневими гнилями, сніговою фузаріозною чи тифульозною пліснявою, застосування Кафосу підвищить її стійкість, сприятиме виробленню захисних механізмів, що не дозволятимуть хворобі прогресувати, а виробнику – втратити врожай і поступитися його якістю.

2. Стабільність фосфітів всередині рослин на протязі доволі значного проміжку часу, що подовжує фунгіцидну активність і забезпечує пролонгований ефект стимулювання імунітету.

Вибірковість прямої дії даної сполуки фосфору (на ооміцети) робить препарати на основі фосфіту абсолютно безпечними для інших ґрунтових мікроорганізмів, частина з яких є необхідними для нормального перебігу процесів у ґрунті.

Не менш цікавий препарат – стимулятор росту для обробки насіння та вегетуючих рослин Нертус ПлантаПег. Основними його складовими є поліетиленгліколі з молекулярною масою 400 та 1500 (виконують кріопротекторну, транспортну та регуляторну функції), фульвокислоти (слабкі органичні кислоти, за рахунок малих розмірів молекули вільно проникають в рослини, проносячи за собою елементи живлення) і солі гумінових кислот (мають захисні і рістактивуючі властивості).

При обробці насіння ПлантаПег «працює» у двох дуже важливих напрямках: з одного боку, активує ростові процеси в насінині і проростку, а з іншого боку – стримує проростання, якщо умови навколишнього середовища є несприятливими для цього.

Щодо захисту від провокативної вологи: поєднання ПЕГ-400 та ПЕГ-1500 створює осмотично-активну оболонку на поверхні насінини, яка розчиняється тільки при випаданні агрономічно значимих опадів, це дозволяє не тільки запустити механізми набухання та проростання насіння, але й забезпечує подальший нормальний розвиток проростків.

Серед переваг препарату Нертус ПлантаПег є також підвищення морозостійкості молодих рослин та здатність насіння витримувати знижені температури ґрунту, що є частим явищем за умов пізньої весни та пізніх заморозків.

Розглянемо дію ПлантаПег на кількох прикладах. В лабораторії Plant clinic проводили лабораторні досліди, у яких порівнювали висоту та довжину корінців проростків пшениці озимої і ячменю ярого – з насіння, обробленого ПлантаПег, і контрольного, обробленого водою. За результатами обліків (по 300 проростків кожного варіанту), при відсутності будь-якого впливу на висоту проростків, виявлено збільшення довжини коренів на 1,8-2,0 см як у пшениці, так і у ячменю.

У польовому досліді (ДГ Елітне, Харківського р-ну, Харківської обл.) прибавка урожаю озимої пшениці після обробки насіння ПлантаПег становила більше 5 ц /га (табл. 1).

Табл. 1 ‒ Вплив обробки насіння пшениці озимої на урожайність, ДГ Елітне, Харківська обл.., 2017 р.

Варіант Урожайність, ц/га Прибавка до контролю Урожайність, ц/га Прибавка до контролю
ц/га % ц/га %
Без удобрення N30Р30К30
Контроль (без обробки) 43,3 58,1
ПлантаПег, 0,3 л/т 48,6 5,3 12 63,4 5,4 12

При позакореневому обприскуванні підвищується стійкість рослини до несприятливих умов навколишнього середовища (високі чи низькі температури, знижена вологість повітря, стресова дія пестицидів).

У таблиці 2 наведені дані польових випробувань на озимій пшениці, що ілюструють це твердження, обробку посіву (в межах одного поля) на різних агрофонах проводили у фазі кущення.

Табл. 2 ‒ Урожайність пшениці озимої при різних варіантах обробки рослин препаратом ПлантаПег, ДГ Елітне, Харківська обл.., 2018 р.

Варіант обробки Норма препарату, (кущення) л/га Урожайність, ц/га
оранка чизель N60P60K60
без добрив N30P30K30 N60P60K60
Контроль (N15Р15К15) 53,1 71,0 72,6 64,1
Кафос + ПлантаПег 1 + 0,3 51,9 65,4 78,0 65,4
Кафос + ПлантаПег 0,5 + 0,2 50,5 65,9 78,9 65,7
ПлантаПег 0,3 54,1 69,2 73,4 66,8
ПлантаПег 0,2 54,6 71,8 73,2 66,7

Отже, застосування регуляторів росту рослин Кафос та Нертус ПлантаПег від компанії Нертус є дуже вигідним рішенням для покращення живлення рослин, підвищення стійкості проти грибних захворювань, високих і низьких температур, толерантності до зниженої вологості повітря, поліпшення прилипання пестицидів та ефективності їхнього застосування.

Овчаренко Олександр агроном компанії “Нертус”

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry