Кукурудза диктує свої умови на глобальному ринку зерна

Кукурудза є королевою полів не лише для республік колишнього СРСР, де її так назвали, а й для всього світу. Із часткою 42% вона витіснила з першого місця пшеницю і стала лідером зернового балансу планети. Це означає, що вона диктує свої умови на глобальному ринку зерна. Який настрій у королеви сьогодні, від яких факторів залежить, чого від неї можна очікувати у новому маркетинговому році? Про це розмовляємо з консультантом компанії AGRITEL Михайлом Пономаренком.

– Пане Михайле, від яких факторів залежить ринкове становище кукурудзи?

 Один із основних факторів для товарних ринків – сила долара щодо національних валют. Що ми спостерігали протягом останніх років? Сильний долар, і, як наслідок, товарні ринки були під тиском і знижувались. Як це працює? Наприклад, якщо Китай хоче купити кукурудзу, мусить обміняти юані на долари і за останні придбати певний обсяг зерна. Але якщо долар зміцнюється, імпортер внаслідок цього може одержати менше валюти, за яку придбає відповідно менше товарної продукції. Своєю чергою, якщо купівельна спроможність Китаю впаде, значить, Україна буде змушена знижувати ціни на зерно. Тобто мусить підлаштовуватися під ту грошову масу, яку може запропонувати імпортер. Ми бачимо, що починаючи з 2014-2015 років, спостерігалося достатньо серйозне зміцнення долара, а тому товарні ринки протягом цього часу перебували у стані стагнації, це видно по цінах на пшеницю та кукурудзу: в доларовому еквіваленті вони значно знизилися. В Україні з 2014 року кожного кварталу гривня суттєво девальвувала, а тому досвідчений аграрій, страхуючись від цього, вкладав гроші у продукцію. Така ж доля може спіткати і долар. Хочу звернути увагу, що торік було зафіксоване мінімальне співвідношення вартості долара до євро (1,04), і на сьогодні євро зміцнився. І якщо ми подивимося на всі національні валюти і, в тому числі на рубль, то побачимо, що всі вони по відношенню до долара «підросли». А тому 2018 рік може стати ключовим в плані розгортання ринку. Передбачаю, що інвестори почнуть забирати гроші із ринку акцій і вкладатимуть їх у товарні деривативи, в тому числі і в сільське господарство, і це автоматично стимулюватиме ціни на біржі. На кінець року ми чекаємо укріп­лення курсу євро-долар до діапазону 1,2-1,25.

Протягом останніх трьох років ми простежуємо певну сезонність по курсу гривні. Починаючи з вересня до середини жовтня триває девальвація гривні, після чого вона стабілізується, потім, починаючи з грудня й до лютого включно, вона дуже девальвує. Цей рік не виняток. Ми очікуємо закриття цього року в діапазоні 28-28,5 грн/$. НБУ також прогнозує девальвацію, що закладено й в державний бюджет. Тому, виходячи з логіки, можна зробити висновок про те, що гривневі ціни на кукурудзу також зростатимуть. Але нам важливі саме доларові ціни і ми якраз намагаємося знайти відповідь, який буде тренд, чи справедливі ціни дають міжнародні компанії вітчизняним фермерам.

Відомо, що кукурудзу активно споживає енергетичний ринок, як ця обставина впливає на ціну її зерна?

– Ринок енергетики це теж індикатив для становища кукурудзи, адже 40% цього продукту у світі йде на виробництво біоетанолу. І якщо ціна на нафту низька, етанол стає нецікавим, а це, своєю чергою, тисне на вартість кукурудзи. З початку 2017 року ми бачимо серйозне зростання вартості нафти через те, що країни ОПЕК почали зменшувати видобуток паливної сировини. А тому раджу хоч раз на тиждень зазирати у нафтові котирування цін, і якщо побачите, що ціни на чорне золото зростають і далі, то це суттєво підтримає ціни на кукурудзу.

– Але ж, мабуть, обсяги виробництва цієї культури у світі – це найвагоміший фактор у формуванні її ціни?

 –Ви маєте рацію. Багато хто на нашому ринку не розуміють, що ціни на всю сільськогосподарську продукцію, яку ми виробляємо, в тому числі на кукурудзу, складаються не в Україні, хоча вплив на ринок ми все-таки маємо. Загалом є чотири країни-експортери, ключові гравці на ринку: США, Бразилія, Аргентина та Україна. Бразилія взагалі збирає по два урожаї кукурудзи на рік, а тому нам з ними дуже важко конкурувати, можемо тільки підлаштовуватися під них. Якщо більш детально, то перше місце з експорту кукурудзи в поточному сезоні належить США –48,9 млн тон, друге – Бразилії – 34 млн тон, третє – Аргентині 29 млн тон, четверте – Україні із 20,5 млн тон. USDA оцінило (станом на жовтень) наш урожай на поточний сезон в обсязі 27 млн тон, на 2016-2017-ий міністерство США прогнозувало 28 млн тон, але сьогодні ми, компанія Agritel, вже оцінюємо, що показник сягне не більше 25 млн тон. Отже, й обсяги експорту можуть бути знижені. Однак це не означає, що аграрії зможуть продавати зерно дорожче, бо ми зі своїми 20 млн тон не можемо вплинути на світовий ринок зерна, скоріше, він на нас впливає, і треба сказати, що ситуація на ньому досить складна. Загострюється конкуренція між основними гравцями. Протягом двох попередніх сезонів нам дуже пощастило, бо у Бразилії був неврожай, а тому ми змогли зайняти її ніші. Завдяки високому попиту на цей продукт у Європі, ціни на кукурудзу попереднього сезону знаходилися на рівні 3-го класу пшениці (CPT-порт), вище ціни на фуражний ячмінь і фуражну пшеницю. Але цього року за ситуацією на початку сезону ми вже бачимо, що ситуація може змінитися. Чому? Бразилія вийшла на ринок в липні з другим урожаєм, який уже ставить нові рекорди по місячним відправкам, паралельно північна півкуля збирає урожай. Більше того, по об’ємам імпорту за жовтень 2017-го року, Бразилія уже зайняла ключову частку в структурі імпорту через відсутність пропозиції з України, а також зробила більш дешевшу пропозицію. Тому старт нового сезону уже достатньо важкий в ціновому плані.

– Ви говорите про об’єктивні фактори формування ціни, але ж, мабуть, є й суб’єктивні, наприклад, оцінки авторитетних агенцій…

– Такі речі належать до психологічних моментів, але вони дуже впливові. Якщо якесь розкручене консалтингове агентство постійно лобіюватиме новину про зростання чи обвал на ринку, в результаті всі люди, які працюють із цією компанією, будуть психологічно налаштовані на цей прогноз і діятимуть у відповідності з ним. Звичайно, такий ефект має короткостроковий вплив. Потім приходить протверезіння. Зараз ринок активно спекулює новиною щодо посіву сої нового врожаю в Бразилії та Аргентині, говорять про дефіцит вологи в ґрунті. Мовляв, урожай буде нижчим, ніж зазвичай, значить, ціни підскочать. Якщо ви бачите таку ситуацію, дивіться на ціни найближчих культурконкурентів, наприклад, в США це кукурудза та соя. Кукурудза історично дешевша за цю культуру в 2,3 рази, а на сьогодні вона дешевше у 2,85 разів, тобто робимо висновок, що соя дорога, а кукурудза дешева. Отож далі, якщо проаналізуєте новини і дійдете висновку, що факторів для того, щоб соя зростала немає, в той же час кукурудза занадто дешева по відношенню до сої. Завдяки цьому можна вирішити питання: «Що продати зараз?» До речі, це стосується не тільки цін на зерно, так можна хеджувати цінові ризики в умовах девальвації гривні. Порівнюєте ціну тони кукурудзи минулого року і добрив на той же момент, і якщо бачите, що через якийсь час за одну тонну кукурудзи можете придбати більше добрив чим рік назад, то просто переходите з однієї товарної позиціїв іншу, запасаєтеся певним ресурсом і готуєтеся до нового сезону.

Ми бачимо, що затрати на виробництво зростають швидше ніж, ціни. Чи не вплине це на обсяги виробництва, а отже, й експорту? Ну й на самі ціни?

 –Така проблема має місце. Собівартість виробництва кукурудзи і зерна загалом зростає не лише в Україні, а й у всьому світі за рахунок багатьох факторів. Передусім, за рахунок зміни клімату, а тому виробники мусять витрачати додаткові ресурси на зрошення, живлення, ґрунтозахисні прийоми та інші засоби управління врожайністю. Відповідно зростає собівартість виробництва, що негативно впливає на рентабельність. Дрібні фермери навряд чи зможуть відповісти на ці виклики, а тому така ситуація може призвести до поглинання їх великими агрохолдингами, які мають додаткові джерела фінансування. Загалом, рентабельність виробництва зернових та олійних культур в Україні у порівнянні зі світовим ринком, зокрема американським і європейським набагато вища. Але хеджування (страхування цінових ризиків) з допомогою біржових інструментів для великих компаній стає все більш актуальним. Наприклад, з останнього звіту «Кернел» можна дізнатися, що ця компанія з допомогою біржових інструментів в цьому сезоні застрахувала 75% обсягу виробництва кукурудзи. І в міру того, як зростатиме собівартість і падатиме рентабельність, ця тема буде все більш актуальна. А тому наші аграрії повинні переймати фінансові технології і стратегії, які застосовуються в світовій практиці.

Якою, на вашу думку, буде ціна на українську кукурудзу, скажімо, в січні 2018 року і під кінець маркетингового року?

 –Загалом, з того часу як в 1970-80 -ті роки почали торгувати через ф’ючерс, ціни на кукурудзу неухильно ростуть. Але є спади ринку, які повторюються раз на три-чотири роки, бо ціна постійно рости не може. Зокрема, серйозне зниження по товарним ринкам почалося з 2014 року. І зараз ми на мінімумі. Ціни на кукурудзу, починаючи із серпня, перебувають у так званому боковому тренді, але не можуть опуститися нижче рівня нашого СPT-порт (це 143 $/т). Бо фермер банально не продає, оскільки теж закладає певний рівень заробітку й граничну ціну продажу. Рано чи пізно, низька ціна буде стимулювати попит, отже й підвищення ціни. Можна зараз говорити, що підвищення собівартості призводить до зростання ціни. Але якщо собівартість зросте на 10%, то гранична ціна підвищиться лише відсотків на 5%, тому що попит все ж не зростає так швидко, як хотілося б. Якщо при собівартості 100 $/т ціна становить 142 $/т, то при собівартості 120 $/т, українська ціна виросте лише до 152 $/т. Тобто й рентабельність в результаті буде також знижуватись. Дуже часто ціна підходить до певного рівня підтримки чи супротиву (технічний аналіз цін) і не може її пробити. Зараз вона зупинилась на рівні 141-142 $/т, потім очікується ріст й в листопаді їй важко буде подолати межу 153 $/т. Зрештою, максимальна ціна кукурудзи на СРТ-порт може зрости до кінця 2018 року до 157-162 $/т.

– Чи виростуть площі під кукурудзою в наступному році?

 –Навесні цього року ми думали, що посіви під цією культурою будуть суттєво збільшені, тому що у порівнянні з пшеницею і ячменем виробництво кукурудзи значно рентабельніше. Але заморозки знищили перші посіви кукурудзи, її довелося пересівати соняшником, який має більш пізні терміни посіву. Тому зараз в експертному середовищі зважуються всі фактори, які можуть вплинути на збільшення чи зменшення площ під кукурудзою. Один із них – збільшення площ під озимими – ячменем і пшеницею. По-перше, тому що зростають ціни на зерно цих культур. По-друге, через те, що осінні дощі дають аграрію надію на їхню успішну перезимівлю і хороший врожай. Тобто чисто теоретично можна прогнозувати, що під ярі культури залишиться менше площ, ніж минулого сезону. Серед ярих культур найближчими конкурентами кукурудзи за площі посіву є соняшник і соя. Умов для значного стрибка площ під кукурудзою, чи навпаки різкого падіння я не бачу.

Ви назвали всі нюанси формування ринку зерна?

 –Насправді їх значно більше. Наприклад, Росія в цьому році вже другий рік підряд збільшує вал виробництва пшениці: 2015– 63 млн т, 2016 – 72-73 млн т, 2017 – 82-83 млн т. Це рекорд, але через те, що в цій країні немає розвинутої зернової логістики, елеваторів для зберігання надлишкових запасів, вони просто фізично не встигають відвантажувати зерно на експорт згідно з контрактами, тобто той попит, який розраховував на ці поставки зараз шукає альтернативні ринки. Через недоліки у зберіганні російське зерно втрачає якість. Отже, на ринку з’являється хороша премія за високоякісну пшеницю. Покупець, який зазнав горя з російським трейдером, буде шукати продукт на ринку ЄС, США. Він буде значно дорожчий, ніж у Чорноморському регіоні, але там все чітко: пшениця прийде така, яку декларували, і головне, в термін. Окрім стану логістики, треба враховувати ще й можливості покупців. Які також залежать від курсу валют, логістики, внутрішньої потреби й навіть культурних чинників.

 – Ми конкуруємо з Росією за ринки кукурудзи?

– Не можна сказати однозначно, ця країна, хоча і входить у провідну десятку експортерів кукурудзи, нам поки вона не конкурент. Головних конкурентів я назвав. З ними нам треба боротися за ринок Європейського Союзу, куди йде половина українського експорту. Треба слідкувати за курсом валютної пари долар-євро, потім слід дивитися скільки зберуть кукурудзи в ЄС й звідки. Бо якщо Франція одержить на 2-3 млн тонн кукурудзи більше, що цілком реально, то може частково перекрити нашу експортну нішу на цьому ринку. Але поки цінова ситуація їм цього не дозволяє. Але нам дає надію те, що, за висновком більшості аналітиків, долар буде слабнути, є також прогнози, що ціни на нафту підуть вгору, отже, зросте попит на етанол, що підтримає ціни на кукурудзу на міжнародному ринку і відкриє для України нові ринки…

Розмову вів Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія