Ольга Трофімцева: «Малі і середні аграрні виробники стали нашою фокусною групою»
24.04.2017
Про перспективи участі малого аграрного бізнесу у виробництві нішевих культур розмовляємо із заступником міністра аграрної політики та продовольства України Ольгою Трофімцевою.
–Сприяння виробництву нішевих культур в Україні – дуже важливий напрямок стратегії міністерства «3+5», – почала розмову Ольга Трофімцева. – Чому? Ми вважаємо, що аграрне виробництво і експорт мають диверсифікуватися з точки зору товарної структури, і ось ці нішеві культури від часнику до сорго, якраз і є цікавими товарними позиціями, які допоможуть реалізувати це завдання.
–Ви у своєму виступі на конференції «Нішеві культури» сказали, що більшість фермерів має радянський менталітет, вони чекають, що хтось прийде і для них усе зробить. Але ж держава не пропонує їм навіть елементарної допомоги, хоча б дорадчих послуг, які розвинуті, скажімо, в Польщі…
–Дорадчі служби намагалися розвивати ще з перших років нашої незалежності, але це чомусь не мало успіху, справа рухалася в основному з допомогою донорських проектів, але з їх закінченням згасало і дорадництво. Але ця сфера, як на мене, має належати бізнесу, а не державі, бо остання мусить більше опікуватися іншими питаннями, це навіть завдання не бізнесу, а асоціацій, і я знаю кілька досить успішних прикладів, коли ось такі дорадчі служби, або консультаційні служби якраз організовуються в рамках, галузевих об’єднань або кооперативів виробників. Я вважаю, що в такому напрямку треба працювати і далі, бо виробники краще знають, на яких питаннях – маркетингових чи технологічних – акцентувати увагу. Якщо ми підемо таким шляхом, уникнемо зайвого бюрократизму, натомість одержимо гнучкість, оперативність, і головне, ефективність.
–А що скажете про роль кооперації для нішевого виробництва?
–Без неї участь дрібних виробників у нішевому виробництві просто неможлива. Бо це не тільки об’єднання для спільного виробництва, воно полегшує доступ до фінансових інструментів, сприяє лобіюванню інтересів виробників перед закупівельниками, допомагає створити потужності для переробки, зберігання, виводить виробника на зовнішні ринки. У Європі, Канаді та інших країнах фермери успішно конкурують на зовнішніх ринках винятково завдяки кооперації. А тому кооперативний рух, безумовно, треба розвивати. Фермерам хочу порадити сміливіше йти на таке об’єднання, більше довіряючи один одному.
–Ви у своєму виступі порівняли ринок сільгосппродукції з банкою, яка наповнена великими камінцями, меншими і піщинками. За яких умов оцих нішевих піщинок через 5-10 років у нашій банці буде набагато більше, ніж зараз?
–За умов спільної скоординованої роботи бізнесу і держави. З боку держави теж змінюється парадигма роботи, ми все більше орієнтуємося на малого і середнього виробника, бо розуміємо, що великі гравці і так почуваються непогано, а тому їм треба менше уваги й підтримки з боку держави. Тим часом малі і середні виробники стали нашою фокусною групою. Йдеться не лише про фінансову, а й інформаційну підтримку, тобто просвітницьку, організаторську функції держави. Процес розвивається досить успішно. Ментальність дрібних виробників змінюється, вони стають більш підприємливими та ініціативними, швидко вчаться, шукають і знаходять нові культури і технології, пробиваються на зовнішні ринки. Щороку з’являється все більше історій фермерського успіху. Я гадаю, що той фермер, який зумів продати вигідно партію органічної чи нішевої продукції за кордоном в кооперації зі своїми колегами, вже ніколи не повернеться до старої моделі. І якщо ми збережемо той темп, який сьогодні набрало міністерство і весь аграрний бізнес, то через п’ять років побачимо набагато більше піщинок у великій банці українського агробізнесу в Україні.
Розмовляв Олександр КАРПЕНКО.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
