Польова діагностика без переплат

12.11.2018

Поділитися:

Технології в сільськогосподарському виробництві успішно крокують вперед. Кожен аграрій точно знає, що без розуміння особливостей ґрунтового покриву, якості води, добрив та пестицидів важко досягти бажаного результату. А результат, як відомо, це – урожай, якість і, безумовно, прибуток. Саме тому на ринку активно розвиваються і рухаються у ногу із сільгоспвиробником компанії, які пропонують цілу низку аналізів, сервісів, послуг. На що варто витрачати гроші та час? Чи вирішить агрохімічний аналіз всі проблеми та в яку саме лабораторію звернутися?

Перш за все хочеться наголосити на сертифікації установи, в яку віддаються зразки. Процес сертифікації потребує регулярної перевірки приладів, контролю персоналу, відповідної якості та умов зберігання реактивів тощо. Наявність сертифікованої агрохімічної лабораторії дає змогу бути більш упевненим в отриманих результатах. Існують так звані міжлабораторні порівняння, коли зразок із відомими показниками відправляється в інші лабораторії для оцінювання похибки аналізів. Фермеру можна поцікавитись, чи має заклад документ про успішне проходження таких порівнянь. Водночас будь-яка лабораторія, яка цінує свою репутацію, здатна проводити не менш якісні дослідження, навіть не маючи відповідного сертифіката.
У всіх розвинених країнах аграрії не починають вирощувати сільськогосподарську продукцію без результатів обстеження ґрунту. Це значить, що недоцільно аналізувати рослину, яка не розвивається, чи добриво, яке не спрацювало, не маючи уявлення про вміст доступних форм елементів живлення (які можуть не лише допомогти, а й нашкодити виробництву), кислотність ґрунту, його гранулометричний склад тощо. Будь-яке обстеження ґрунту починається з відбору зразків. Від якості цього етапу результати залежать не менше, ніж від самого аналізування. На жаль, аграрії часто ігнорують автоматичний відбір, заміняючи його на ручну людську працю: лопатою, буром чи іншими пристроями. На нашу думку, це може бути слушним лише на дуже маленьких площах або для загального (поверхневого) розуміння ситуації на полі. Звісно, за відбір зразків ґрунту компанії обов’язково додають певну суму або вкладають ці затрати в загальну вартість послуг – з цим варто змиритись із самого початку. Використання автоматичних пробовідбірників має такі переваги: виключення негативного впливу людського фактора на глибину відбору, рівномірне перемішування ґрунту, GPS-прив’язку кожної проби до території, значну економію часу замовника. Також у цей список варто включити економію коштів, оскільки зазвичай ціна, яку виставляє виконавець, значно менша, ніж вартість таких послуг у разі їх окремого замовлення або використання внутрішніх ресурсів господарства.
Після відбору ґрунтових зразків (12-16-19 точкових проб в одному змішаному зразку) настає не менш зворушливий момент вибору переліку показників для визначення, які розкриють повну картину ґрунтових умов та методів, які забезпечать найточніші результати на конкретній території. Щодо першого питання, то в лабораторіях зазвичай існує декілька «пакетів», які різняться за переліком показників і вартістю. Для дійсно хороших спеціалістів не буває надлишку інформації, і кожне з отриманих чисел дасть можливість зробити висновок про доцільність тих чи інших заходів у майбутньому. Проте, якщо ваше господарство ще не відзначається найновішою технікою та технологіями, якщо ви з певних причин не маєте можливості вчасно та якісно виконувати всі агротехнологічні прийоми, не використовуєте широко мікродобрива, стимулятори росту тощо, можливо, і не варто витрачати додаткові кошти на визначення широкого переліку мікроелементів у ґрунті. Для класичної схеми землеробства, яка переважає сьогодні в країні, обов’язковим є агрохімічний аналіз ґрунту на кислотність, гранулометричний склад, уміст органічної речовини (гумусу), доступних форм фосфору, калію, кальцію, магнію. Якщо результати показують потребу в меліоративних заходах, варто додатково встановити гідролітичну кислотність (для розрахунку норм вапна) або вміст натрію (для розрахунку норм гіпсу). Важливими показниками в ґрунтах з високим значенням рН є наявність, ступінь та тип засолення, адже багато культур негативно реагують на такі умови. Неоднозначним є питання стосовно азоту, який по праву вважається найефективнішим елементом у живленні рослин. Вибір виду азоту, що визначатиметься, залежить від мети та строків обстеження. Зарубіжні аграрії часто азот і сірку не визначають взагалі, оскільки вносять ці елементи перед сівбою чи під час посіву обов’язково, а далі впродовж вегетації орієнтуються на стан рослин. Норми внесення коригують залежно від вмісту органічної речовини, кислотності та гранулометричного складу ґрунту, а також, звісно, спираючись на потреби культури та прогнозовану врожайність. Перед посівом чи підживленням, тобто безпосереднім внесенням мінеральних добрив, доцільно визначати форму азоту, що найбільш доступна рослинам, – амонійну та нітратну (азот в останній формі здатний швидко «покидати» кореневмісний шар). Якщо обстеження проводиться для наступного сезону, можна обрати більш стабільні – лужногідролізований чи легкогідролізований азоти, які характеризують рівень окультурення ґрунтів.

Стосовно методів визначення, тут існують два принципово протилежних «табори». Прихильники одного стверджують, що лише європейські, американські та інші методики заслуговують на довіру, оскільки самі та їхні шкали розроблені останніми десятиліттями найкращими науковцями світу. Їх візаві довіряють вітчизняним «ГОСТовим» методам, які створені для наших ґрунтово-кліматичних умов та протестовані часом. Як на нас, не існує суттєвої різниці, за якими методами буде досліджено ґрунт вашого поля. У разі використання зарубіжної науки є ризик, що не всі методики «витримають» строкатість та особливості наших ґрунтів. За умови застосування вітчизняних аналізів варто звернути особливу увагу на шкали забезпеченості, оскільки вони не коригувалися з моменту впровадження самих методик. Саме тому найважливішими є інтерпретація та впровадження отриманих результатів у виробництво, що залежить насамперед від спеціалістів.
Після отримання результатів агрохімічного обстеження ґрунту та застосувавши рекомендованої системи підживлення культур, часто протягом вегетації все ж виникає низка запитань. Що спричинило відставання в розвитку культур того чи іншого поля? Чому «випала» пшениця? Внесені добрива не спрацювали… Відповіді знову шукаємо в лабораторії. Цього разу аналізуємо рослину. Зараз існує два суттєво відмінні способи дослідження рослин: експрес-методи, які включають в себе використання N-тестерів, польових лабораторій функціональної діагностики, та аналізи за допомогою «мокрої хімії».
В кожного варіанта є переваги та недоліки. Дуже точним є агрохімічний аналіз рослин у стаціонарній лабораторії із застосуванням складних методик, шкідливих реактивів та з тривалою пробопідготовкою. Проте детальну інформацію, скільки повинно бути того чи іншого елемента в цьому гібриді, на указаний період вегетації, в окреслених ґрунтово-кліматичних умовах, ви навряд чи знайдете. Доцільним є порівняння більш і менш розвинених рослин, але це потребує немалих грошових вкладень. Експрес-аналіз може проводитися безпосередньо на полі перед прийняттям важливого рішення про підживлення рослин чи після несприятливих погодних умов. Його ціна є дуже лояльною, а результат ви отримаєте максимум за годину. Існує лише один «мінус» такого процесу – досить сумнівна точність. Адже для вилучення елементів з ґрунту чи рослин потрібно використовувати складні прилади, небезпечні реактиви, детальну пробопідготовку. Цей процес займає багато часу, тягне за собою витрати на амортизацію приладів, роботу кваліфікованих спеціалістів, реактиви і він не може здійснюватися за межами спеціального приміщення. Відповідно, вартість лабораторного аналізу не може бути низькою. Інша річ, якщо замовник дійсно потребує загальної інформації для прийняття швидкого рішення.

На жаль, через недобросовісних виробників добрив чи ЗЗР, а також неналежне їх зберігання аграрії доволі частіше почали звертатися до лабораторій для перевірки вмісту діючої речовини у препаратах. Достатньо провести аналіз одного зразка з партії конкретного виробника, щоб зробити висновок про подальшу співпрацю з ним.
Що стосується додаткових сервісів чи консультацій, які пропонують компанії (супутникових знімків, карт забезпеченості елементами живлення, вимірювання електропровідності чи твердості ґрунту), тут кожен має обирати самостійно. Якщо ви готові витрачати на це додаткові кошти, маєте спеціаліста, який зможе користуватися цією інформацією – це чудово, адже більшість запропонованих продуктів у тій чи іншій мірі принесуть користь виробництву. Отже, тільки вибір лабораторій з перевіреною репутацією, правильна інтерпретація та впровадження результатів аналізу, помірне слідування за новинками ринку послуг зможуть привести вітчизняного аграрія до ще успішнішого та більш прибуткового агровиробництва, із обов’язковим збереженням природних ресурсів.