«Поперчимо» у теплиці

Солодкий перець належить до затребуваних українцями овочів. Основний період його споживання припадає на серпень – вересень (іншими словами, доки є на городі). Перець вирощують і в закритому ґрунті. Урожайність у зимових теплицях сягає 25–30 кг/м², а у весняних – 15–20 кг/м². Цінова політика на продукцію залишається більш-менш стабільною. Проте значна частка перцю на «зимових» прилавках – результат роботи іноземних виробників.

Кліматичні умови України далеко не ідеальні для такого тепло- і світлолюба, як солодкий перець. Тож саме у культиваційних спорудах можна оптимізувати температурно-світловий режим з урахуванням потреб цього вимогливого овочу. Ще однією суттєвою перевагою вирощування перцю у закритому ґрунті є можливість повного контролю надходження вологи та елементів живлення до рослин залежно від періоду росту та розвитку.
Перець овочевий, або солодкий – одна з найбільш вологолюбних овочевих культур. Критичний період щодо забезпечення вологою триває 1,5–2 місяці: від початку появи перших бутонів до зав’язування плодів. Висока потреба у воді зумовлює необхідність постійного моніторингу її якості. Тому встановлено чіткі обмеження для концентрації хімічних елементів та сполук у воді. Наприклад, допустимий вміст сірки (SO42-) становить 200 мг/л. Цю особливість потрібно враховувати при виборі добрив, оскільки до їх складу може входити сульфат-іон (сульфати магнію, калію, цинку та ін.).
При вирощуванні перцю бажано уникати підвищених концентрацій натрію і хлору (більше 30 і 100 мг/л відповідно). Катіони натрію конкурують з катіонами калію за поглинання кореневою системою, а хлорид – із нітрат-іоном. Такі процеси призводять до зменшення врожайності.
Для вирішення наявних проблем потрібні коригувальні заходи щодо живлення культури:
– підвищення норм калію, оскільки цей катіон може успішно конкурувати з натрієм і значно зменшити його поглинання;
– застосування кальцієвмісних добрив, які пригнічують поглинання натрію;
– підвищення дози нітратного азоту, адже цей аніон вдало витримує конкуренцію з хлори­дом і може успішно конкурувати з хлоридом і помітно зменшити його поглинання рослинами.
У цьому й полягає одна із особливостей перцю – чутливість до надмірної концентрації солей у розчині. Електропровідність (ЕС) поливної води має бути не більше, ніж 1 мСм/см. Кожне добриво, яке додається до розчину для поливу, збільшує цей показник. Оптимальні значення ЕС поживного розчину для перцю перебувають у межах від 2,2 до 2,5 мСм/см.
Показники концентрації солей у розчині постійно змінюються, що зумовлено процесами випаровування та використання рослинами елементів живлення. Якщо електропровідність розчину зростає, вона може бути знижена додаванням чистої води. Якщо ЕС зменшується, її можна підвищити додаванням невеликої порції маточного поживного розчину. Головним є дотримання чітких меж цього показника для певної культури, що безпосередньо впливатиме на формування врожаю.
Накопичення цинку в рослинах відіграє важливу роль у солестійкості перцю. Оптимальне забезпечення цим елементом живлення позитивно впливає на структурну цілісність клітин кореня і контроль проникності мембран.
Перед формуванням поживного розчину важливо знати вміст бікарбонатів (HCO3–) у воді. Оптимальна їх концентрація – 60–65 г/л. Якщо бікарбонатів у воді більше, для їх нейтралізації потрібно застосувати азотну або ортофосфорну кислоту. Концентрація бікарбонатів нижча від вказаних значень є також небажаною, тому що в результаті зменшується буферна ємність розчину, і, відповідно, зростає небезпека різких коливань рН під час вегетації рослин. Для підвищення вмісту бікарбонатів у воді використовують бікарбонат або карбонат калію.
Формування високих врожаїв перцю можливе лише за правильної побудови системи удобрення. В умовах закритого ґрунту дуже часто використовуються хімічно інертні субстрати, які не мають безпосереднього впливу на живлення культури. Простими словами: що внесено із добривами – те й використовується рослинами. Ґрунт – це своєрідний «страховий» фонд елементів живлення, а субстрати у закритому ґрунті здебільшого виконують роль місця для росту і розвитку кореневої системи рослин.
При формуванні системи удобрення важливо пам’ятати, що відмова від внесення одного з елементів живлення може стати обмежуючим фактором врожаю культури. Норма внесення макро- та мікроелементів у закритому ґрунті значно більша, ніж у польових умовах. І це пов’язано не лише із більшими врожаями.

В умовах закритого ґрунту потрібно стовідсотково враховувати кількість елементів, що йтиме не лише на формування продуктивної частини врожаю, а й на ріст і розвиток вегетативної маси. Наприклад, якщо на формування продуктивної частини врожаю перець використовує 0,5 кг/т кальцію, то на всю рослину потрібно 4,3 кг/т.

У польових умовах кальцієвмісні добрива рідко включають до системи удобрення культури. Кальцій в основному залишається із рослинними рештками і при процесах мінералізації стає доступним для наступної культури у сівозміні. Стосовно тепличних умов про рослинні рештки не йдеться. Тому і добрива потрібно підбирати для максимального задоволення потреби всієї рослини.
Ключовий момент побудови системи удобрення у закритому ґрунті – правильний підбір співвідношення між елементами живлення у поживному розчині. В конкретний період росту і розвитку рослини перцю акценти потрібно робити на певних елементах живлення. Так, на початку розвитку найбільша потреба у фосфорних добривах (фосфор є необхідним для формування кореневої системи). У період активного росту вегетативної маси перець потребує інтенсивного азотно-калійного живлення. Від початку формування плоду азотне живлення відходить на другий план, а перевага надається калію (N:P:K = 1:0,5:2,5) як елементу, який сприяє синтезу вуглеводів.

Ростити перець у теплиці – це не просто!
Запам’ятайте правила оці:
1. Спочатку фосфор. 2. Весь азот для росту.

3. Побільше калію і кальцію – в кінці.

До 90% потреби азотних добрив варто застосовувати у вигляді нітратних. Науковці встановили, що при внесенні нітратної й амонійної форм азоту у рівних концентраціях аніон NO3- поглинався значно швидше. Додавання NH4+ зменшувало поглинання кальцію, калію та магнію. Як наслідок, падали темпи накопичення сухої речовини та відбувалося зниження урожайності порівняно з нітратною формою.
Окреме місце у схемі живлення перцю відведено кальцію. Перець дуже чутливий до дефіциту цього елемента живлення. На початкових етапах росту кальцій є «будматеріалом» для зведення клітинної стінки. Оптимальні норми цього макроелемента забезпечують високу стійкість до хвороб. Нестача кальцію у період формування плодів провокує верхівкову гниль перцю. Тому для умов закритого ґрунту кальцієвмісні добрива – один із основних елементів системи удобрення (на рівні азотних і калійних).
У системах живлення культури зрідка прописується конкретна норма мікроелементів. Перець потребує їх у незначних кількостях. Особливий акцент робиться на забезпеченні марганцем. Під його дією посилюється синтез вітаміну С і каротину, підвищується вміст цукрів. Марганець разом із молібденом бере участь в азотному обміні у рослинах. Це важлива функція, враховуючи що ГДК нітратів для перцю становить 200 мг/кг.
Інші мікроелементи також виконують важливі функції у рослинному організмі. Більшість із них бере участь у вуглеводневому та білковому циклах, окисно-відновних процесах та ін. Таким чином, мікроелементи потрібні для росту і розвитку рослин перцю, а ключова їх задача – сформувати продукцію високої якості.
В умовах закритого ґрунту може проявлятися як нестача, так і надлишок елементів живлення. Візуальні ознаки дефіциту більш відомі. При використанні збалансованих поживних розчинів нестача проявляється нечасто. Яким же чином у разі дотримання рекомендацій виникає надлишок?
Рослина може використовувати іони з поживного розчину у різних кількостях залежно від фази росту і розвитку, сортових особливостей, внутрішнього мікроклімату – умов існує багато. Елемент живлення може не повністю використовуватися, натомість надійти з наступною порцією поживного розчину. За певний період він може накопичитися в надмірній (токсичній) кількості. Прослідкувати катіонно-аніонний склад розчину важко, а показники рН та електропровідності конкретно цього не покажуть.
Візуальні ознаки токсичності певного елемента не дадуть повної відповіді на запитання: «Як коригувати розчин?». Але ви отримаєте сигнал про певну проблему, вирішення якої працюватиме на користь вам у наступні роки вирощування цієї культури.
Правила підбору добрив для перцю є стандартними. Вони мають бути повністю розчинними, безбаластними, з оптимальним набором і співвідношенням елементів живлення. Кращим варіантом є добрива, які містять мікроелементи у хелатній формі. На ринку представлено дуже багато варіантів комплексних добрив. Окрім елементів живлення вони додатково містять гормони, полісахариди та інші речовини, що покращують умови живлення. Наприклад, лінійка добрив Granusol WSF нідерландської компанії Mivena містить у своєму складі комплекс вітамінів (по суті – специфічні органічні сполуки).
Коротка довідка про дослідження впливу деяких вітамінів на рослини:
– вітамін B. Університет штату Каліфорнія: немає підстав стверджувати, що вітамін В1 стимулює ріст кореня або зменшує негативні наслідки від пересадки. Застосування вітамінів групи B покращує загальний стан рослин та сприяє підвищенню врожайності;
– вітамін С. Каліфорнійський університет: вітамін С покращує процес фотосинтезу та робить плоди кращими на вигляд. Внесення вітаміну C діє як захист від озону, сприяє уникненню деформацій органів та збільшенню врожайності;
– вітамін Е. Університет Торонто та штату Мічиган: вітамін Е знижує чутливість рослини до холодних температур. Результатом може бути виведення холодостійких видів рослин, що приносить користь садівникам у більш прохолодному кліматі шляхом виробництва кращих культур і урожаю.
Чи варто платити за вітаміни для рослин? Відповідь на це питання залежить від ціни добрива. Ефект від вітамінів проявляється у конкретних умовах. Наприклад, вітамін Е дає ефект під час температурних стресів. В умовах закритого ґрунту температура регульована. Крім того, більшість дослідників резюмує: потрібні додаткові дослідження щодо впливу вітамінів на рослини.

Цей овоч ціною, мов царський!
Він має і гордість, і норов!
Принц овочів – перець болгарський
З Болгарії (як і Кіркоров)!

Вирішивши займатися вирощуванням перцю, вам потрібно пам’ятати, що ця рослина не любить підвищеної концентрації солей, не може жити без вологи, потребує всього комплексу макро- та мікроелементів, а особливо кальцію. Результатом кропіткої роботи буде врожай солодкого і вітамінного перцю.

Олексій Тарасенко

Статья опубликована в журнале «Агроиндустрия» в феврале 2018 года