Поширення шкідників на посівах

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 12 квітня 2019 року.

У південних областях Степу продовжується малоактивний переліт клопа шкідливої черепашки в посіви озимих, 65-85% (Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.) якого піднялося на підстилку в місцях зимівлі. В крайових смугах обліковують 0,2-0,5, осередково до 1 екз. на кв.м. При проведенні фітосанітарного моніторингу, на заселення клопами посівів зернових колосових культур, слід враховувати, що за прохолодної погоди вони перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослини, щілинах під грудочками ґрунту. Після повного переселення перезимувалого клопа у посіви за порогової (2 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки посівів, передусім в осередках накопичення фітофага дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів зернових культур. Личинки хлібної жужелиці (другого віку — 25%, третього — 75%) доживлюються у посівах озимини переважно в Степу, де за чисельності 0,3-1, макс. 3 екз. на кв.м пошкодили 2-5, в осередках Запорізької області до 12% рослин. Осередки надпорогової чисельності фітофага локалізовані. Хлібні блішки, п’явиці, злакові попелиці, цикадки в допороговій чисельності на 8-65% площ пошкодили 2-8% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. Гусениці озимої совок п’ятого-шостого віків (15-85%) продовжують живитися на площах озимих культур. У степових областях піщаний мідляк за чисельності
0,4-2 екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих, осередково ярих (Кіровоградська обл.) зернових колосових культур, де пошкодив до 3% рослин.
Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідяків (0,5-1 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (0,6-2 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені 2-6% рослин. За 10-15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
У багаторічних травах, зокрема другого і наступних років, бульбочкові, листковий люцерновий, конюшиновий насіннєїд, інші довгоносики та клопи пошкодили 2-22, у Хмельницькій областях до 65% рослин. У рік сівби сходи багаторічних трав за наявності бульбочкових довгоносиків 5-8 жуків на кв.м обробляють дозволеними препаратами.
На озимому ріпаку продовжують свій розвиток стебловий капустяний і великий ріпаковий прихованохоботники, листоїди, хрестоцвіті блішки, відмічено початок виходу із місць зимівлі оленки волохатої (Київська обл.), подекуди виявлено літ капустяного білана (Одеська обл.). Чисельність великого ріпакового стеблового прихованохоботника становить від 2, макс. 5 екз. на рослину (Запорізька, Київська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та інші). Продовжується живлення личинок ріпакового листоїда за чисельності 2,5, макс до 20 екз. на кв.м (Херсонська обл.). В Баштанському та Снігурівському районах Миколаївської області відмічені локальні вогнища шкідника, який був виявлений в межах 2 населених пунктів на території присадибних ділянок. Осередки формувалися на площі від 0,1 до 0,5 га, з середньою чисельністю 120, макс. до 400 екз. на кв.м. Личинки зосереджувалися та живилися на наявних бур’янах. Заселення культурних посівів у межах прилеглих територій не відмічено.
Хрестоцвітними блішками у крайових смугах полів пошкоджено до 10% обстежених площ, за чисельності 0,5-7 екз. на кв.м, в осередках Херсонської області до 25 екз. на кв.м. Надалі, під час бутонізації ріпаку за підвищення температури повітря понад 12°С, при досягненні порогу шкідливості 3-4 жуків ріпакового квіткоїда на рослину і заселенні 10% рослин; 1-2 жуків стеблового трача на 40 рослин; 2 колонії на 1 кв.м або
60 особин попелиць на рослину; 1-2 жуків на 40 рослин – для стеблового, 4 жуків на 25 рослин (16% заселених рослин, 1 екз. на росл.) – для насіннєвого прихованохоботника проводять крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду, фозалону, тощо. За сприятливих умов для розвитку шкідників через 10-12 днів посіви обстежують та при перевищенні ЕПШ проводять другу суцільну або крайову обробку інсектицидом з іншою діючою речовиною (для уникнення резистентності комах до препаратів).
Повсюди на бурячищах за прогрівання ґрунту відбувається поступове переміщення звичайного та сірого бурякових довгоносиків у верхні його шари (Київська, Полтавська, Чернігівська, Черкаська обл.). У зимовий період в середньому загинуло 19% жуків звичайного бурякового довгоносика та 13% сірого. Продовжується вихід та концентрація бурякових блішок, крихітки біля узбіч доріг, старих бурячищ на лободових бур’янах. На первинних рослинах-господарях (калині, жасмині) продовжується відродження та живлення личинок листкової бурякової попелиці.

Інфоіндустрія за матеріалами consumer.gov.ua