Право постійного користування на землю як анахронізм

18 грудня 2017 року в Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулося обговорення основних положень проекту Закону України, розробленого Офісом підтримки реформ при Мінагрополітики, які передбачають трансформацію права постійного користування земельними ділянками на сучасні правові титули на землю.

Про основні положення проекту Закону України «Про внесення змін до земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо права постійного користування земельними ділянками» розповіли експерти Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики Сергій Біленко та Анна Федун.

На сьогодні, одним із речових прав на земельні ділянки є право постійного користування землею. Вказане право як інститут існує ще з радянських часів. До 2002 року, коли набрав чинності новий Земельний кодекс України, вказане право могло належати юридичним особам усіх форм власності та громадянам.

Земельні ділянки, які використовуються на підставі права постійного користування — це великі угіддя промислових підприємстві, Міністерства оборони, НААНУ, УкрЗалізниці, а також землі с.г. призначення, які надавалися громадянам для створення та розвитку фермерських господарств.

Наразі, зазначеним фізичним та юридичним особам масово відмовляють у внесенні відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру та у державній реєстрації права постійного користування.

Є також багато проблем у застосуванні положень Земельного кодексу України щодо правової долі постійного користування при припиненні суб’єкта такого права, або ж смерті фізичної особи-засновника фермерського господарства.

Проект Закону пропонує:

1. Виключення можливості набуття права постійного користування земельними ділянками.

2. Встановлення наступного порядку переоформлення існуючих прав постійного користування на інші речові права:

–державні і комунальні підприємства (крім сільськогосподарських) автоматично набувають право господарського відання на земельні ділянки, які перебували у них на праві постійного користування;

–державні і комунальні сільськогосподарські підприємства зобов’язані переоформити право постійного користування на право оренди строком на 50 років; одночасно передбачається зміна в Податковому кодексі України, зокрема стаття 274.3. зазначає: «Ставка податку за земельні ділянки державної або комунальної власності, які перебувають у оперативному управлінні або господарському віданні та передані в оренду, встановлюється у розмірі не менше 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

– фізичні та юридичні особи зможуть переоформити право постійного користування на право оренди строком на 50 років, а також право викупу земельної ділянки із 30-річним розстроченням платежу. Зміни до Податкового кодексу України передбачені в стаття 288. Орендна плата. 288.5.6.: Для орендарів, які отримали право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування, права успадкованого володіння землею, (орендна плата – ред.) не може перевищувати 1 відсотка нормативної грошової оцінки (протягом перших десяти років з дня державної реєстрації права оренди).

Тобто, якщо фермерські господарства скористаються положеннями запропонованого законопроекту, і укладуть договір оренди на землі, які перед тим вони використовували на підставі права постійного користування, орендна плата за перші 10 років становитиме лише 1 % від нормативної оцінки. Щодо права викупу, то передбачається, що дана норма не вступає в конфлікт із запровадженим мораторієм на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Також законопроект передбачає зміни до ст.25 Земельного кодексу України, «Приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій». Приватизація земель можлива як при ліквідації або приватизації самого підприємства, так і без цього за результатами розгляду клопотання працівників підприємства, на підставі якого приймається рішення про приватизацію частини земель такої юридичної особи.

Земельний банк підприємства розподіляється таким чином:

– 30% – між працівниками підприємства та працівниками соціальної сфери відповідної сільської ради або ОТГ;

 –20% надходить до резервного фонду земель комунальної власності (за діючим законодавством – 15%);

 –50% залишається в користуванні підприємства, а у випадку приватизації підприємства – передаються до статутного капіталу акціонерного товариства, на яке перетворюється підприємство у процесі приватизації.

Розмір земельної частки (паю) кожного працівника підприємства не може перевищувати середнього розміру земельної частки (паю) по району, а для працівників соціальної сфери – 2 га.

Що потрібно зробити громадянам-працівникам державних сільськогосподарських підприємств, щоб нарешті отримати законний пай?

Стаття 25,п.10 вказує досить чітко: «Громадяни – працівники державного або комунального сільськогосподарського підприємства, установи, організації, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у  користуванні цих підприємств, установ та організацій, на загальних зборах працівників такого сільськогосподарського підприємства, установи, організації приймають рішення щодо звернення з клопотанням про приватизацію земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу». І далі розписана процедура та ролі.

На запитання, чи зможуть нарешті люди отримати паї, Сергій Біленко відповів, що навіть за діючого законодавства можна розпаювати частину землі, але для цього потрібна політична воля керівників установ та організацій, і держави в цілому.

В процесі обговорення свою позицію висловили представники Держгеокадастру, експерти державних установ, проектів міжнародної технічної допомоги та приватного бізнесу. В цілому, Законопроект отримав схвальні відгуки і був підтриманий. Даний законопроект після доопрацювання буде поданий на розгляд до Верховної Ради України

Будемо сподіватися, що Закон буде прийнятий, а фермерські господарства набудуть більш обґрунтованих та юридично більш значущі права на свої землі, а працівники держпідприємств нарешті отримають свої земельні

Олександр ЖУРАВЕЛЬ,

 керівник проекту «AgroFM».

Інфоіндустрія