Про що каже імпорт насіння минулих років

Тенденції, сформовані в світі на агарному ринку, відразу віддзеркалюються у нас. Україна — вже давно не ізольований ринок, і вона плавно інтегрується у світову товарну сітку, в тому числі з групи насіннєвих.

 

 

Що стосується наявних трендів, то, по-перше, ринок насіння існує в інтеграції із товарними. Якщо ми бачимо тенденції у світі на зростання товарного запиту на зразок сої і зернових, то, відповідно, таке відбувається і в нашій країні.

 

По-друге, для того щоб отримувати найкращі валові показники, це не значить, що потрібно мати найбільші площі. Зараз на перше місце виходять показники насіння з урожайності та якості.

 

На ринку посівного матеріалу пшениці та ячменю відчутно посилили позиції європейські компанії, освоївши частину ринку. Імпорт насіння пшениці збільшився на 32%, ячменю — на 8%.

 

Серед зернових культур кукурудза відзначається високою часткою імпортного посівного матеріалу, що в середньому становить 31% за останні 5 років.

 

Частка імпортного насіннєвого матеріалу у розрахунковій потребі для посіву за 2017 рік

 

 

Зменшенню імпорту сприяє відкриття міжнародними компаніями локальних виробництв та безпосередньо насіннєвих заводів із виробництва насіння кукурудзи, товарні площі якої продовжують зростати.

 

Зважаючи на нарощення внутрішніх виробничих потужностей на ринку, можна очікувати зменшення імпорту.

 

На ринку сої маємо стабільний попит на посадковий іноземний матеріал, проте обсяги імпорту скоротились на 47%. Це обумовлено продажом елітного та сертифікованого насіння (першої репродукції), вирощеного на теренах України з імпортного та базового матеріалу.

 

У порівнянні з попереднім роком імпорт насіння соняшнику продовжує розширюватися. Низка іноземних компаній вже мають, окрім власних виробничих потужностей, селекційні центри.

 

За рахунок нових виробничих потужностей та колаборації відбулось значне зменшення «класичного» імпорту насіннєвого матеріалу.

 

Експортні показники

 

За період з 1 січня по 1 вересня 2018 року було експортовано 2803,4 тис. т насіння, зокрема кукурудзи 1900,8 тис. т, жита — 458, 8 тис. т, пшениці озимої — 160 тис. т, пшениці ярої — 7 тис. т, соняшнику — 141,8 тис. т, ячменю озимого — 100 тис. т, сої — 22 тис. т, вівса — 5 тис. т, та 8 тис. т ячменю.

 

До прикладу, за 2017 рік було експортовано 2451 тис. т пшениці на суму 790 898,00 USD; 36,6 тис. т ячменю (20 574,7 USD); 84 тис. т сої (88079,00 USD); 609 тис. т соняшнику (2 713 681,00 USD); 7 725 тис. т кукурудзи (14 600 961 USD).

 

Торік основними споживачами стали країни ближнього зарубіжжя: Білорусь, Молдова, Румунія, Грузія та Азербайджан.

 

Україна має великий експортний потенціал серед насіння. Передумовою до подальшого розвитку є визнання еквівалентності системи сертифікації посівного матеріалу України до вимог.

 

Спільно з Мінагропродом насіннєва асоціація України виступили ініціаторами проходження процедур еквівалентності системи сертифікації ще в 2011 р., основні дії були зроблені 2015–2016 рр. (проходження аудиту та позитивні висновки). Наразі ведеться діалог, щоб європейські колеги були послідовними та не зволікали з прийняттям рішення.

 

Але є і другий аспект. Ринки країн ЄС — дуже конкурентні, і кожному українському експортеру потрібно буде оцінювати свої потенційні можливості.

 

Інфоіндустрія за матеріалами agro-business.com.ua

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry