Робота над врожаєм: рік на рік не виходить

Жнива в Україні входять в завершальну стадію. Станом на 6 серпня збирання ранніх зернових та зернобобових культур проведено на площі 8,5 млн га (86% до прогнозу) при врожайності 33,8 ц/га, намолочено 28,6 млн тонн зерна нового врожаю. Сумщина близька до мільйонного зернового рубежу

 Як повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Олександр Маслак, станом на 6 серпня ранні зернові обмолочені на 80% прогнозованих площ( 256 тис га), намолочено 960 тис тонн збіжжя із середньою урожайністю 47 ц\га, що приблизно дорівнює минулорічним жнивним показникам. Найбільші площі в зерновій групі займає озима пшениця — 178 тис га, збирання проведено на 86% із них, намолочено 770 тис тонн, середня урожайність становить 50,3 ц/га – на рівні із минулим роком. Також проходить збирання ярого та озимого ячменю, жита, ярої пшениці, гороху та вівса. Площа гороху зменшилася і становить 10,3 тис га, її обмолочено на 84%, зібрано 26,7 тис тонн зерна, урожайність — 30,7 ц\га, що менше на 3,1 ц/га проти минулорічного результату. Наближається до завершення збирання ріпаку на площі 20,2 тис га, середня врожайність — 27,4 ц/га, торік вона становила 36,8 ц\га.

Збирання загальмували дощі, починаючи з другої декади липня випало 44-80 мм. Якщо за сухої погоди комбайни, як правило, обмолочують по 20 тис га на добу, то в перервах між дощами – лише по 1,5-2 тис га. Жнива скінчилися у Великописарівському районі, який розташований на півдні області, урожайність зернових тут становить 44,1 ц\га, намолочено 39 тис тонн зерна. Найвища врожайність у господарствах Сумського району — 56,1 ц/га, Тростянецького — 55,4. Середня врожайність озимої пшениці — 50,3 ц/га, максимальна — в Сумському — 58,4 ц/га, Лебединському — 57,1 ц\га. Дещо знизилася якість зерна. Продовольча пшениця 2-3 класів становить 60%, цей показник несуттєво відрізняється від минулорічного.

Підготовка до сівби озимих поступово набирає належних темпів. Вже проведено ґрунтовий обробіток на 6 тис га. Загалом планується засіяти озимими культурами близько 180 тис га, це теж рівень минулого року.

Виробники розвивають зернову логістику. В цьому році заплановано введення в дію елеватора ємністю 100 тис тонн одночасного зберігання в Кролевецькому районі. Сільгосппідприємства ведуть роботи щодо модернізації обладнання зерносховищ…

Не заради рекордів

Угіддя зернових Тернопільської області  постраждали від дощів найбільше, тут випало за липень 89 мм, тоді як у квітні-травні бракувало вологи. Це вдарило по врожайності і якості зерна, загальмувало темпи збирання. Станом на 3 серпня озиму пшеницю в регіоні було зібрано лише з 20-30% площ. Однак такі високотехнологічні компанії, як «Агропродсервіс» зуміли пом’якшити цей удар за рахунок сучасних систем живлення та захисту рослин, потужної енергоозброєності. «Незважаючи на весняну посуху, врожай виростили непоганий, але такого дощового липня я ще не пам’ятаю. Лише 3 серпня пішло зерно, яке не треба досушувати, — розповідає керівник господарства Андрій Степанович Баран, — до цього дня збирали уривками. Коли починали жнивувати, зерно йшло 2-3-го класів, сьогодні ситуація погіршилася, чимало збіжжя пішло у фураж”.

Один із ключових напрямків діяльності «Агропродсервісу» — виробництво насіння. В портфелі компанії 25 сортів, 16 із них озимої пшениці, 70% іноземної селекції. Насіннєвий завод має найсучасніше обладнання фірми “Кімбрія”, цього року його потужності зростуть удвічі, буде запущена нова лінія, що спеціалізуватиметься на протруюванні насіння бобових. Вона матиме пристрої фото сепарації, для поліпшення і підвищення продуктивності калібрування насіння.

Великі надії керівник господарства покладає на два нових сорти – Дагмар та Етана з потенціалом врожайності 12-13 т\га. Для того, щоб досягти такого показника на промислових площах, «Агропродсервіс» співпрацював із компанією «Агроскоп», котра забезпечила не лише насінням класу «еліта», але й організувала технологічний супровід. Були залучені фахівці з Англії, приїздив фермер Род Сміт, якому вдалося досягти світового рекорду урожайності пшениці. Своєю чергою, фахівці «Агропродсервісу» побували на полях рекордсмена. Ще з осені зробили аналіз ґрунтів, на підставі їх результатів склали технологічну карту. Космічна програма «Контур» допомагала оперативно відстежувати процес вегетації рослин на різних етапах. «З її допомогою доходимо до елементів точного землеробства, прагнемо вирівняти врожайність по всьому периметру поля, наше завдання найближчими роками довести середню врожайність озимої пшениці до 100ц/га». Працюємо не заради гучних рекордів, хочемо розкрити потенціал нашої землі”, — говорить Андрій Степанович.

Небо відбирає і дає

На Київщині дощі також добряче придушили збиральну компанію. А тому настрій місцевих хліборобів несвятковий. Керівник господарства із Тетіївського району на Київщині Юрій Демцюра бідкається з приводу того, що така дороговартісна у вирощуванні культура, як нут, на котру покладалося стільки надій, проросла у стручку. Це завдало великих збитків. Озима пшениця дала 50-60 ц/га. Це мало для такого господарства. Якість зерна також постраждала, бо по клейковині і білку вона нібито тягне на 2-3 клас, проте сажка і хвороби виводять зерно у фураж. Понад 40% зерна довелося досушували, але завдяки тому, що господарство має власні сушильні комплекси, які працюють на щепі, це обійшлося недорого.

Сіяли німецькі сорти, та оскільки вони себе не дуже добре показали, господарство хоче подивитися, як поведуть себе наступного року французькі. Ярий ячмінь дав по 47 ц\га. «Ми заробітку на ньому ніколи не маємо, сіємо лише для того, щоб солому і зерно роздати пайовикам і для ферми, бо озимий ні люди не хочуть брати, ні свині їсти…», — пояснює керівник.

«Але якщо небо в одному місці відбере, то в іншому добавить, — говорить Юрій Демцюра, — кукурудза сьогодні натурально жирує, соняшник теж дуже добре себе почуває, сподіваємося, що збитки, яких зазнали на вирощуванні ранніх зернових будуть компенсовані…».

Повідомив, що через 2-3 дні господарство почне сіяти ріпак, тягнути з цим не можна, бо сьогодні волога ще є, а завтра, якщо смалитиме сонце, вона дуже швидко вивітриться. Але треба лише діждатися, коли прийде вагон міндобрив із Польщі. Вони за якістю кращі, за наші, російські та білоруські. В одній гранулі, крім азоту, фосфору, калію, є ще й сірка, марганець, бор та інші елементи.

Все йде своєю чергою

на півдні жнива почалися набагато раніше, ніж у центрі та на заході країни. У компанії «Фрідомфарм інтернешнл», що у Каховському районі Херсонської області, вони почалися 20 червня, а закінчилися 5 липня. Із 18,5 тис га, які обробляє господарство, 12,5 тис га – на зрошенні. Здивувало те, що середня урожайність озимої пшениці на богарних площах (1448 га) не набагато нижча, ніж на зрошенні – 954 га. Так от, у першому варіанті вона становила 57 ц/га, в другому–  64 ц\га, а середня по підприємству – 59,8 ц\га. Урожайність екзотичного озимого гороху сорту Мороз становила 34,5 ц/га. «Цю культуру ми випробовували, щоб замінити пари, але порахували, що це економічно не цікаво, – повідомив керівник компанії Олександр Чуприна. – Сонце сьогодні жарить немилосердно – 33-34 градуси, коли заливало всю більшість території Україну, тут було сухо, але одразу після збирання озимих, під час трьох дощів випало 60-100 мм, це підтягнуло соняшник, бо нижні листки вже почали підгоряти Зараз готуємо площі під наступний врожай, добрива закуплені, зробили глибоке рихлення і оранку під соняшник, який буде після пшениці, ведемо полив, в наприкінці серпня почнемо збирати соняшник і сою, у вересні – кукурудзу. Все йде своєю чергою…»

Досвід – велика сила

Досвід головного агронома агрофірми «Схід» Первомайського району, що на Миколаївщині Михайла Дмитровича Гнідка, свідчить що високі врожаї можна вирощувати не лише в західних чи центральних регіонах України, але й на півдні. Жнива тут тривали з 19 червня по 22 липня. Темпи збирання збивали опади. Із 32 жнивних днів 14 лили дощі. До збирання було 1833 га, із них 746 га пшениці, 362 га озимого ячменю, 252 га гороху, 473 га ріпаку. Урожайність всіх культур, як для півдня, пристойна. Але ми попросили Михайла Дмитровича розповісти, як йому вдалося виростити по 60 ц\га озимої пшениці без зрошення в умовах посухи. А деякі поля дали навіть по 84 ц/га! «Які же це сорти?» – цікавлюся. З’ясувалося, що це сорти академіка Моргуна Смуглянка та Фаворитка.

Агроном намагається дотримуватися старих правил і традицій землеробства. Сівозміна має бути за будь-яких умов. Соняшник тут приходить на поле на шостий рік, обов’язково мають бути у сівозміні бобові. Адже Смуглянка дала за 80 ц/га по горохові. Обов’язково слід обробити насіння фунгіцидним та інсектицидним протруйниками, хоча дехто з сусідів вважає останній препарат зайвим, але забуває, що в жовтні в цих краях лютує злакова муха. Якщо інші агрономи вносять по 50-70 кг нітроамофоски при посіві, то «Схід» – по 80 кг/га плюс 50 кг\га аміачної селітри. Окрім цього – регулятор росту для кращого розвитку кореневої системи, пом’якшення зимових стресів. В цьому випадку найкраще, на думку агронома, застосувати Вуксал теріос віта.

–Як ви вгадуєте строки і норму висіву?

 –Клімат змінився. Я беру до уваги погодні умови, торік почав сіяти 12 вересня хоча оптимальні строки для озимої пшениці в нашій зоні з 5 по 20 вересня. Була суша, а потім пройшли невеличкі дощі і за 8 днів я посіяв 746 га. Норма висіву залежить від сорту. Насіння Смуглянки висівав в розрахунку 5 млн насінин на га. Дивлюся також по попереднику, де він гірший, збільшую норму. Якщо родючість ґрунту перевищує 6 балів, тоді також можна висіяти більше, це на кращий результат. Решту сортів висіваю в розрахунку 4,2-4,5 млн насінин/га…

Дуже важливо упіймати лютневі вікна, говорить Михайло Дмитрович. В цьому році вони прорізалися з 13 по 22 лютого. В цей період у «Сході» провели підживлення по мерзло-талому ґрунту всіх озимих в розрахунку 150 кг аміачної селітри на га.

Весна була цього року дивною. 29 березня випав сніг, покрив був до 30 см і танув до 2 квітня. А весна тривала всього десять днів. Така погода викликала сніжну плісняву, а тому ті пшениці, які були трохи слабші, після соняшника, тут підживили за методом Бузницького – сівалочками, розірвали кірку і вкинули по 80 кг аміачної селітри на га. Через деякий час у фазі кущення зробили листове підживлення КАС(20 кг/га) у баковій суміші із фунгіцидом та інсектицидом. Наступна обробка – по прапорцевому листку: застосували фунгіцид разом із 5 кг карбамідно-амічаної суміші. І далі вже треба слідкувати за клопом черепашкою, проти нього застосовують легенький інсектицид. Затим посіви обробляються у період цвітіння. «До роботи над врожаєм треба підходити творчо, умови наступного року обов’язково внесуть корективи в ці рецепти», – підсумовує Михайло Дмитрович.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry