Шкідники та хвороби українських полів

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 17 серпня 2018 року.

У посівах зернової кукурудзи на 35-100% обстежених площ 3-13, макс. 25% рослин (Луганська обл.) та 3-10% качанів заселено та пошкоджено стебловим (кукурудзяним) метеликом. Гусениці бавовникової совки за чисельності 0,5-2, макс. 4 екз. на кожну пошкодили 4-15% рослин та качанів. Скрізь у посівах культури сільськогосподарських підприємств та індивідуальних господарств значного розвитку та поширення набув гельмінтоспоріоз, яким охоплено 2-14% рослин. Пухирчастою та летучою сажками уражено 0,5-6%, у Закарпатській області іржею до 6% рослин. У Волинській, Одеській, Тернопільській та Черкаській областях 0,1-3% качанів уражено фузаріозом, у Тернопільській до 1% качанів – бактеріозом. Осередкого в господарствах Миколаївської області на 15-30% рослин відмічають пліснявіння.

 Повсюди насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене збудниками хвороб, зокрема фузаріозу, септоріозу, оливкової плісені, сажками, бактеріозу, альтернаріозу, іншими. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні й ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи.

Протруювати насіння можна завчасно (за 2-3 тижні) або безпосередньо перед сівбою. Системними протруйниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію, краще оздоровлювати зерно за день або в день сівби. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб.

У Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях сходи озимого ріпаку заселяють хрестоцвіті блішки, які за щільності 0,5-3 екз. на кв.м у слабкому ступені пошкодили до 2% рослин.

Подекуди в посівах цукрових буряків відмічається шкідливість бурякової листкової попелиці, щитоноски, осередково гусениць листогризучих та підгризаючих совок, бурякової мінуючої молі та мухи, якими заселено та пошкоджено 2-10% рослин. У господарствах Київської області до 2% рослин заселено кореневою буряковою попелицею. 2-15, осередково 18% у Волинській та Полтавській 0, макс. 25% рослин у Київській бластях уражені церкоспорозом, 2-9% рослин уражено фомозом, борошнистою росою, рамуляріозом. У Тернопільській області вірусними хворобами охоплено 2-6% рослин. Паршею (звичайна, пояскова), гнилями (хвостова, фузаріозна коренева), дуплистістю уражено 1-3,5% коренеплодів. У Волинській області на 4-15% рослин проявились ознаки азотного, борного, калійного та фосфорного голодування.

В посівах соняшника 3-9, макс. 25 в Київській та до 31% рослин в Черкаській областях уражені пероноспорозом, 5-19% рослин охоплено фомозом. У Кіровоградській та Одеській областях 5-7% рослин уражено альтернаріозом. Переважно в лісостепових та поліських областях 2-11% рослин охоплено септоріозом. На іржу хворіє 2-7, макс. 19% рослин в господарствах Харківської області. Білою (стеблова, кошикова та прикоренева форми) та сірою гнилями охоплено 2-3, осередково 22% в Хмельницькій області та 15-30% (сіра гниль на кошиках) у Миколаївській областях. Соняшниковий вовчок паразитує на 2-12% рослин у вогнищах Запорізької області. У пізніх посівах соняшника, переважно в південних областях, відмічається шкідливість гусениць лучного метелика, бавовникової совки, соняшникової вогнівки, личинок шипоноски.

У Лісостепу рослини сої, багаторічних трав пошкоджують кліщі, попелиці, клопи, трипси, подекуди гусениці акацієвої вогнівки. Рослини хворі на аскохітоз, церкоспороз, пероноспороз, бактеріальний опік, септоріоз, антракноз, альтернаріоз, іржу.

Капуста пізніх строків дозрівання потерпає від капустяних попелиці, блішок, гусениць совок, біланів, молі, рослини хворіють на фомоз, бактеріози. За різких добових перепадів температур на томатах, картоплі пізніх строків посадки інтенсивного розвитку набули альтернаріоз, фітофтороз, верхівкова гниль плодів.

У посівах сої, люцерни, соняшнику, кукурудзи триває розвиток гусениць лучного метелика другого покоління, які відходять на залялькування в ґрунт.

В ареалі розвитку саранових в неугіддях, біля зрошувальних каналів, в заплавах річок відмічається масове окрилення комах, парування та відкладання самицями яєць у ворочки. Цим закінчується річний цикл розвитку саранових.

В плодових насадженнях на деревах пізніх сортів дозрівання триває розвиток яблуневої плодожерки, плодових кліщів, зеленої яблуневої попелиці, плоди уражені паршею, плодовою гниллю. В незахищених плантаціях винограду дозріваючому врожаю істотних пошкоджень завдають виноградний зудень, звичайний павутинний кліщ, гусениці гронової листокрутки, мілдью, оїдіум, осередково сіра гниль.

В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

Інфоіндустрія

за матеріалами consumer.gov.ua

Читайте нас у Telegram