Станція інститутського рівня

Осередком аграрної науки на Кіровоградщині є Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН (директор — Ігор Миколайович Семеняка). Без перебільшення, її роль у нашому традиційно аграрному регіоні є стратегічною. Ще до кінця 2011 року науковці працювали у статусі Кіровоградського інституту агропромислового виробництва НААН. Потім внаслідок реформування Інститут став Станцією… Але, до честі аграріїв з ученими ступенями, реформа не вплинула на якість роботи установи — за підсумками державних атестацій 2006, 2010 та 2014  рр. вона була і є лідером серед наукових установ НААН категорії Б.

Зараз Кіровоградська ДСГДС — єдина науково-дослідна установа аграрного профілю в регіоні. Станція є головною установою Центру наукового забезпечення АПВ Кіровоградської області. До складу Центру входять Центральноукраїнський національний технічний університет та Кіровоградська філія ДУ “Держгрунтохорона”.

Станція виконує 14 завдань науково-дослідних розробок (у т. ч. 7 фундаментальних). Дослідження стосуються тих нагальних питань і проблем, вирішення яких потребує аграрний сектор економіки регіону та степової зони України. Науковці розробляють і впроваджують технологічні прийоми вирощування нових сортів сої, ячменю, пшениці озимої, гороху, коріандру, гібридів кукурудзи, соняшнику, способи застосування нових регуляторів росту рослин, макро— та мікродобрив, визначають економічну ефективність виробництва продукції тваринництва.

Виконують дослідження 50 працівників, в тому числі 32 дослідники, з яких 12 є експертами-дорадниками з різних напрямків агропромислового виробництва. Науковий потенціал установи — два доктори і 12 кандидатів сільськогосподарських, технічних та економічних наук. Тут діють два науково-технологічних та один виробничо-господарський відділи, шість наукових лабораторій та один сектор, наукова бібліотека, постійно діюча виставка наукової продукції. Визначення показників якості продукції та родючості ґрунтів проводиться у сертифікованій вимірювальній лабораторії установи.

Мережа дослідних господарств Станції теж може претендувати на інститутський масштаб:

— Державне підприємство “Дослідне господарство “Елітне” Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН” (Кіровоградський район);

— Державне підприємство “Дослідне господарство “Червоний землероб” Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН” (Бобринецький район);

— Державне підприємство “Дослідне господарство “Ставидлянське” Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН” (Олександрівський район).

На сучасному етапі Кіровоградська ДСГДС НААН володіє 28 об’єктами інтелектуальної власності. Це — 22 сорти та 2 гібриди рослин (9 сортів сої, 7 сортів ячменю ярого, 5 сортів еспарцету, 1 сорт коріандру, 2 гібриди кукурудзи). А також — 2 типи порід ВРХ молочного і м’ясного напрямку використання та 2 патенти України на винаходи “Ущільнювач субстрату”.

Науковці Станції також випробовують розробки, які в результаті зможуть стати інноваційними — йдеться про використання нових сортів і гібридів сільгоспкультур, адаптованих до умов регіону. Наприклад: “Вивчити вихідний матеріал ярого ячменю, що має високу стійкість до вилягання, осипання, посухи, листостеблових захворювань”, “Створити високопродуктивний, технологічний сорт сої з високими кормовими та харчовими якостями, стійкий до основних хвороб, адаптований до несприятливих умов середовища”, які передбачають підвищення продуктивності сортів ячменю ярого та нових сортів сої в умовах ризикованого землеробства. Щорічно науковцями установи проводиться випробування 12-14 розробок. У 2017 році впроваджувалося 20 розробок в різних галузях агропромислового виробництва у восьми агроформуваннях області та було укладено договори наукового забезпечення на суму близько 1 мільйона гривень. Більшість розробок були впроваджені в декількох господарствах одночасно.

Важливою є роль Станції у залученні на Кіровоградщину потенційних інвесторів аграрної галузі — стратегічної для нашої області. Адже тут допомагають господарським та комерційним структурам визначитись, що та як сіяти у такій зоні ризикованого землеробства, як Кіровоградська область, проводячи агросервісні випробування.

Як і належить прогресивній установі, тут йдуть у ногу з часом не тільки у науковому плані. Робота науковців — прозора, відкрита, а з її результатами можна ознайомитись у будь-який технологічний спосіб. В мережі Internet діє сайт установи www.agronauka.com.ua, у Фейсбуці діє група “Аграрна наука”, про досягнення науковців Станції можна прочитати в агрономічному бізнес-журналі GrowHow.in.ua [Як вирощувати], газеті підприємців АПК “Агробізнес сьогодні” та інших електронних та друкованих виданнях. За матеріалами Всеукраїнських науково-практичних конференцій щорічно видається науковий збірник “Вісник Степу”. Насіннєвий матеріал виробництва Станції можна придбати використовуючи інтернет-ресурси, так само, як і отримати необхідні консультації співробітників установи.

Але, навіть маючи потужну структуру, якісні кадри, активну науково-дослідницьку роботу та, зрештою, стратегічну для регіону ризикованого землеробства роль, унікальна для Кіровоградщини установа наразі має статус лише Станції. Що дасть повернення колишнього, інститутського, статусу? Принаймні такого статусу гідна єдина у центральному регіоні України багатопрофільна науково-дослідна установа сільськогосподарського спрямування, яка має бути самостійною юридичною особою, підпорядкованою Національній академії аграрних наук України. І це питання не стільки амбіцій та іміджу, скільки перспективи вийти на нові рівні, нові можливості, нові потужності у вирішенні завдань агропромислового виробництва. А це вже — підвищення продуктивності праці, поліпшення добробуту, зростання доходів сільського населення. Тобто той же імідж, але вже усієї Кіровоградщини.

Інфоіндустрія

за матеріалами n-slovo.com.ua