У канадських озерах перевищені допустимі дози ДДТ та продуктів його розпаду

Через п'ять десятиліть після того, як ДДТ (дихлордифенілтрихлорметилметан) останній раз розпорошувався в канадських лісах, цей шкідливий пестицид все ще можна знайти на дні декількох озер.

Дослідники проаналізували осад з п’яти озер в Нью-Брансвік (Канада), де літаки скидали ДДТ для боротьби зі спалахами  Choristoneura orae, перш ніж інсектицид був заборонений в 1970 році. Мільйони кілограмів ДДТ були розпорошені по всій провінції, що зробило її одним з найбільш сильно хімічно оброблених районів в Північній Америці. І навіть зараз в озерних відкладеннях в цьому регіоні продовжують зберігатися підвищені концентрації ДДТ і побічних хімічних продуктів.

Співавтор дослідження Джошуа Курек, вчений-еколог з Університету Маунт-Еллісон в Саквілл, Нью-Брансвік зазначив, що коли ми забороняємо будь-яку речовину, ми схильні забувати про неї». Але результати показують, що десятилітнє поширення пестицидів залишає незгладимий слід на сотнях і тисячах озер в східній частині Північної Америки.

Курек і його колеги зміряли концентрації ДДТ, а також його токсичних продуктів розпаду ДДЕ і ДДД в озерних відкладеннях декількох десятиліть. Більшість відкладень з усіх п’яти озер перевищили пороги безпеки для водного життя для ДДТ, ДДЕ і ДДД, встановлені канадським урядом: 4,7, 6,7 і 8,5 мікрограма на кілограм відповідно.

Єдине озеро, яке містило безпечні рівні ДДТ в сучасних відкладеннях, все ж містило підвищені концентрації ДДЕ і ДДД: в 3,7 і 1,5 рази вище порогових значень безпеки. У всіх п’яти озерах в середньому рівні залишки ДДЕ в відкладеннях були приблизно в 16 разів вище, ніж поріг безпеки. Проте, такі рівні концентрації пестицидів не вважаються небезпечними для людей.

Інфоіндустрія за матеріалами pubs.acs.org