Унікальність сортів і гібридів Інституту зрошуваного землеробства НААН

Селекційні напрями дослідження для умов південного регіону України розпочав професор П.І. Підгорний у 20-ті роки ХХ століття із зерновими культурами – кукурудзою, пшеницею, ячменем. Проте широких масштабів наукова селекція набула в Інституті внаслідок розбудови зрошувальних систем та необхідності створення сортів, що пристосовані до інтенсивних технологій. 

Інститут зрошуваного землеробства НААН – це єдина наукова-дослідна установа в Україні, де створюються сорти і гібриди для зрошуваних умов, адаптовані до агроекологічних чинників степової зони вирощування, при цьому використання поливної води та мінеральних добрив ефективно впливає на формування одиниці врожаю. На цей час в Інституті створено понад 80 високопродуктивних сортів і гібридів зернових, бобових, овочевих, кормових культур. Вони займають площу, яка перевищує півмільйона гектарів сільськогосподарських угідь в Україні.

Селекція і насінництво пшениці. З 1964 року в Інституті проводяться селекційні дослідження стосовно пшениці м’якої і твердої озимої для зрошуваного землеробства степової зони України. Розроблено та вдосконалено методи селекції пшениці з новими інноваційними компонентами, які захищені патентами та авторськими свідоцтвами. Удосконалено модель сортів озимої пшениці для зрошуваного землеробства, теоретично обґрунтовано розвиток і практичну реалізацію програми селекції сортів універсального типу.
На сьогодні в Державний реєстр сортів і гіб­ридів рослин України внесено 12 сортів пшениці м’якої озимої (Херсонська безоста, Херсонська-99, Росинка, Кохана, Овідій, Благо, Марія, Конка, Бургунка, Анатолія, Ледя, Кошова) і 3 сорти пшениці твердої озимої (Дніпряна, Кассіопея, Андромеда) селекції Інституту. Крім того, в державному сортовипробуванні перебувають сорти Соборна, Перлина степу, Фортеця, Акварель, які в умовах зрошення забезпечують на кожному гектарі врожай по 8,5–12,0 т/га і не вилягають. У разі вирощування на неполивних ділянках урожайність цих сортів по пару становить 7,0–7,5 т/га, по непарових попередниках – 4,0–5,0 т/га. Створеним інтенсивним сортам пшениці озимої властиві особливо цінні ознаки: короткостебловість, посухостійкість, толерантність до хвороб, продуктивність та якість зерна в умовах змін клімату півдня України. Сорти селекції Інституту рекомендовані для всіх еколого-географічних зон України (Степ, Лісостеп, Полісся), їх посіви займають щорічно 200–250 тис. га. Сорт пшениці Марія внесено в Реєстр сортів Туреччини, проходять реєстрацію ще два сорти.
Селекція і насінництво кукурудзи. Селекція кукурудзи для умов зрошення пройшла в Україні історичний шлях тривалістю 50 років – від окреслення завдання до створення конкретних гібридів.
За результатами багаторічних досліджень розроблено методи ідентифікації селекційного матеріалу за ознаками адаптивності до вимог зрошення, методи підбору батьківських пар для схрещувань з метою отримання гібридів кукурудзи з широким адаптивним потенціалом, методи оцінювання середовищ як фонів інтенсивного добору селекційного матеріалу за ознаками адаптивності. На стадії розроблення перебувають такі важливі питання, як визначення методів створення самозапильних ліній, адаптивних до конкретних екологічних умов, удосконалення методів добору вихідного матеріалу для умов зрошення з урахуванням особливостей південно-степового клімату, з’ясування оптимальних параметрів морфо-­біологічних та гетерозисних моделей гібридів різних груп стиглості, пристосованих до зрошення. Практичним результатом реалізації розроблених методик є створення гібридів, які здатні стабільно реалізовувати генетичний потенціал зернової продуктивності в умовах жорсткого коливання факторів зовнішнього середовища та придатні для вирощування із застосуванням водозберігаючих технологій. Використання в селекції нового вихідного матеріалу дало можливість отримувати гібриди кукурудзи ФАО 190–600 з високою специфічною адаптивністю до агроекологічних та технологічних умов вирощування при зрошенні. Створено понад 50 високопродуктивних гібридів різних груп стиглості, 11 з яких занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, з урожайністю зерна 14–16 т/га.
Селекція і насінництво сої. Селекційна робота зі створення насіннєвих і кормових сортів сої в Інституті здійснюється з 1959 року. У 1967 році розпочинається новий етап селекційної роботи: створення сортів проводиться шляхом гібридизації з наступним багаторазовим індивідуальним добором. Було створено 26 сортів сої, з них 13 сьогодні – у Реєстрі сортів рослин Украї­ни. Сорти сої Юг-40, Юг-30, Витязь-50, Деймос, Фаетон, Аполлон, Діона, Монарх, Аратта, Софія, Даная, Святогор, що створені для умов зрошення, характеризуються високою стійкістю до вилягання, до ураження пероноспорозом, бактеріальним опіком, відрізняються технологічністю і забезпечують урожайність насіння 4,5–5,2 т/га.

Колекції зразків занесені до Європейського каталогу генетичних ресурсів рослин EURISCO. Впровадження скоростиглих сортів відбувається у зонах Степу, Лісостепу, Полісся, середньоранніх та скоростиглих – у зоні Степу, на площі 120–150 тис. га щорічно.
Селекція і насінництво люцерни. Робота щодо селекції люцерни в Інституті розпочалася у 1946 році шляхом отримання перших колекційних зразків люцерни з Кубанської дослідної станції ВІР. За період з 1946 року по теперішній час у колекційних розсадниках першого і другого етапів вивчення оцінювалося більше ніж 6 тисяч зразків.

Починаючи із середини 80-х років минулого століття розвивається якісно новий етап селекційної роботи з люцерною. Створено сорти Надєжда, Сінська інтенсивного типу, що поєднують високу насіннєву (6–9 ц/га) та кормову (700–800 ц/га) продуктивність. Зараз зусилля селекціонерів спрямовані на створення сортів люцерни з потужною кореневою системою, підвищеною азотфіксуючою здатністю. На сучасному етапі, зважаючи на глобальну деградацію гумусу та ґрунтів і неможливість застосування хіміко-технічних ресурсів у повному обсязі, цей напрям набуває особливої актуальності. Завдяки виконаним дослідженням розроблено теоретичні основи селекції люцерни, методику селекції люцерни, спрямовану на підвищення рівня накопичення кореневої маси, що дало можливість, використовуючи значний колекційний матеріал зі всього світу, створити в Інституті зрошуваного землеробства такі сорти люцерни, як Серафіма, Унітро, Веселка, Зоряна, Донечка, Анжеліка, Елегія, з різними важливими господарсько цінними ознаками та властивостями.
Селекція томатів. Селекційна робота з культурою томатів щодо створення нових інтенсивних сортів була розпочата у 1981 році. Від 2001 року всі наукові дослідження проводяться за умов краплинного зрошення. В процесі селекційної роботи особлива увага приділяється створенню конкурентоздатних сортів із високим потенціалом урожайності, відмінними показниками якості продукції, придатних до механізованого збирання плодів. Промислова переробка плодів із високим вмістом сухої речовини, цукру, аскорбінової кислоти дає можливість отримати томатну продукцію високої якості. Генетичні та селекційні здобутки знайшли практичне втілення у вигляді створення нових сортів томатів, 7 із яких занесені до Реєстру сортів рослин України: Наддніпрянський-1, Кіммерієць, Сармат, Інгулецький, Тайм, Легінь, Кумач. Потенційна врожайність цих сортів при зрошенні становить 110–150 т/га. Усі сорти належать до інтенсивного типу, чутливі до високого рівня агротехніки, зрошення.
Селекція моркви. Розроблена та впроваджена технологія вирощування маточних коренеплодів моркви столової за краплинного зрошення (червневий строк сівби, розрахункова доза добрив, густота рослин 1 млн шт./га). Технологія забезпечує отримання врожайності маточних коренеплодів сорту Яскрава у розмірі 60,0 т/га, що на 49,2% більша за базову. За використання маточників-штеклінгів одержано максимальний рівень рентабельності вирощування насіння моркви 120,3% та найнижчу собівартість у 68,1 грн/кг.

Насінництво картоплі. Розробка сортів є результатом багаторічної роботи в галузі біо­технології та насінництва картоплі, зокрема теоретичного обґрунтування та розроблення принципів створення системи насінництва картоплі для умов зрошення півдня України шляхом одержання вихідного матеріалу завдяки поєднанню біотехнологічних методів оздоровлення та методу двоврожайної культури при подальшому його польовому репродукуванні. Виконано глибокі фундаментальні дослідження: вперше для умов регіону розроблена принципово нова схема відтворення еліти; здійснено багаторічні конкурсно-екологічні випробування та введення у практику сільськогосподарського виробництва високопродуктивних конкурентоспроможних сортів з високою адаптацією до ґрунтово-кліматичних умов півдня та вирощування двоврожайною культурою; детально розроблено основні елементи технології вирощування картоплі в культурі in vitro, використано при відтворенні насіннєвої картоплі вищих категорій унікальне поєднання біотехнологічних методів оздоровлення вихідного матеріалу (термо- і хемотерапії, апікальної меристеми) та методу двоврожайної культури при польовому репродукуванні.

Таким чином, селекційні розробки Інституту зрошуваного землеробства НААН мають важливе практичне значення, оскільки спрямовані на забезпечення агровиробників Херсонської, Миколаївської, Одеської та інших областей України високоякісним насіннєвим матеріалом. Вітчизняні сорти та гібриди за потенціалом продуктивності не поступаються закордонним сортозразкам, а за адаптивністю та стійкістю до несприятливих погодних чинників – істотно переважають їх. Окрім того, сорти та гібриди нашого Інституту створені у зрошуваних умовах, і тому характеризуються найкращою реакцією на зрошення, мають високі показники окупності поливної води та добрив на одиницю врожаю, а значить – максимальну економічну ефективність.

Раїса Вожегова
доктор сільськогосподарських наук, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН

Стаття опублікована в журналі «Агроіндустрія» в січні 2019 року