В Україні буде реалізовано міжнародний проект із протидії фальсифікованим ЗЗР

Одне з головних питань Київського агрохімічного форуму, який проходив у столиці 2-3 березня, – боротьба з контрафактними засобами захисту рослин. Це сьогодні проблема з проблем, яка загрожує сталому розвитку світової спільноти. Світовий ринок ЗЗР величезний – 60 млрд доларів. 10-12 млрд доларів цього обсягу становить фальсифікат. Його виготовлення і поширення входить у п’ятірку найкримінальніших бізнесів, в яких задіяна міжнародна організована злочинність.

3гідно з даними Генерального директорату ЄС по санітарії і фітосанітарії фальсифікат ЗЗР становить 10% європейського ринку. Втрати економіки спільноти в грошовому еквіваленті від використання фальшивих пестицидів становлять близько 1,5 млрд євро. Це дуже велика сума, щоб її не помічати. Щодо інших країн світу статистика різна: в Україні фальсифікат становить 25% ринку, причому на наших базарах продається 80-90%  такого продукту.

Поширення і використання підроблених ЗЗР завдає величезної шкоди не лише економіці, а й здоров’ю людей та довкіллю. Комісія «Кодекс аліментаріус» (Codex Alimentarius) — збірник схвалених і поданих в однаковому вигляді міжнародних стандартів на харчові продукти, розроблених під керівництвом FAO/WHO, спрямованих на захист здоров’я споживачів і гарантування чесної практики в торгівлі ними) у своїх дослідженнях дійшла висновку, що шкідливі речовини, які містяться в непридатних пестицидах, передаються по всьому харчовому ланцюжку. Дуже багато виробників пестицидів намагаються адаптуватися до змін клімату, до нових сільськогосподарських культур, а тому розробляють більш ефективні препарати. Проте продукція фальсифікаторів не змінюється, вона однаково шкідлива і погана, говорить міжнародний консультант ФАО Михайло Малков. Внаслідок застосування підробленої продукції деградують грунти, гинуть бджоли, забруднюються водойми.

Чи бореться світ із цим злом? Зараз «Європол» проводить другий етап операції «Сільвірекс», в ході якої за два тижні було вилучено 190 тонн  фальсифікату. Екологічна поліція Іспанії проводить операцію «Фрізон». В США одноголосно в першому і другому читаннях Сенат ухвалив закон про кримінальну відповідальність за поширення фальшивих пестицидів.

Які причини розширення ринку хімічного контрафакту?  Середній і малий бізнес постійно шукає дешевший товар, пояснює Михайло Малков. У багатьох країнах, в тому числі в Україні відсутня кримінальна відповідальність за подібні злочини. Не створені механізми вилучення, зберігання та утилізації фальшивих пестицидів. Коли контролюючі органи знаходять фальсифікат, вони формально його вилучають, але що далі з ним робити, не знають, тому що спеціалізованих складів для зберігання отруйної продукції немає, отже, вони залишаються на відповідальному зберіганні у власника. На дуже низькому рівні перебуває обмін інформацією між різними відомствами, до функцій яких входить боротьба із фальсифікаторами хімічної продукції, проте основними гальмами у цій справі в Україні є корупція і бюрократизм. Створено багато органів, котрі замість того, щоб координувати свою діяльність, заважають одне одному. На території колишнього СРСР досі нема жодного заводу з утилізації непридатних та контрафактних пестицидів. Щоправда, в Україні є одне ліцензоване підприємство, але з точки зору міжнародних вимог воно не сертифіковане.

 В Україні та країнах СНД повністю «вбита» система збору і знищення тари для пестицидів. Кілька років тому діяла корупційна система, яка хоч і погано, але щось робила в цьому плані. Але, як мовиться, святе місце пустим не буває, його займає кримінал, який скуповує контейнери за готівку і розливає туди всіляку гидоту, яка потім з’являється на тіньовому ринку знову. Така практика діє, до речі, і в Грузії, і в Казахстані. Про митницю окрема історія, зауважує Михайло Малков.

Практично не має жодної митниці на теренах СНД, в тому числі й України, яка не розмитнювала б контрабандні хімічні речовини, включаючи фуміганти. А останні, як відомо, можуть застосовуватися, як бойова отруйна речовина.

ФАО спільно з ОБСЄ розробили спеціальну програму протидії поиширенню контрафактних ЗЗР – так званий Профіль ризику. Але через відсутність достовірної статистики та інформації від контролюючих та правоохоронних органів ця система в Україні не працює. В нашій країні  створено департамент по боротьбі з екологічними злочинами Національної поліції. Але  його штат нараховує трохи більше 80 осіб, з них більша частина не має стосунку до оперативно-розшукової діяльності. Це відомство технічно не забезпечене. Не має жодної оперативної машини.

Що ж треба розуміти під протидією цьому явищу? Це комплекс заходів різних відомств, який спрямований на відслідковування ланцюжка поширення фальсифікату від виробника до споживача. Тобто запобігання виробництву, вилучення продукції і її знищення. Етапи протидії: профілактика і реагування. Мають бути розроблені і неухильно виконуватися протоколи дій всіх зацікавлених сторін. Заходи з реагування і запобігання повинні виконуватися на кожному етапі циклу просування фальшивих пестицидів: від моментів виробництва, дистрибуції і закінчуючи знищенням цього відходу. Діяльність на міжнародному і національному рівнях має бути узгоджена. Принципова умова: боротьбу з цим злом слід проводити в тісній кооперації зі стійким бізнесом в цій сфері і громадськістю.

В Україні буде запроваджено проект, який реалізуватиме Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) (UNEP, United Nations Environment Programme) повідомив Михайло Малков. Проект складається із трьох основних напрямків. Перший: сприяння Україні в імплементації Ротердамської конвенції. Варто нагадати, що цей документ розроблено на основі процедури попередньої обґрунтованої згоди, яка була введена спільними зусиллями ФАО і ЮНЕП у 1992 році. Вона була підписана 61 державою 11 вересня 1998 року у Роттердамі (Нідерланди). Мета Конвенції – сприяти забезпеченню спільної відповідальності в міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами, сприяти обміну інформацією про властивості хімічних речовин для прийняття рішень, які стосуються імпорту та експорту цих речовин. Проте в Україні Ротердамська конвенція не працює. Другий напрямок пов’язаний із наданням допомоги фермерам, які постраждали внаслідок  застосування фальшивих пестицидів. «Ми плануємо створити кілька центрів допомоги фермерам, завдання яких сприяти постраждалим у зборі доказів для правоохоронних органів та суду, а також надання грошової компенсації за збитки від застосування фальсифікату. Третій напрямок: залучення науки для допомоги аграріям в реабілітації посівів і грунту», – повідомив  Михайло Малков.

Виробники, продавці ЗЗР, споживачі сільськогосподарської продукції чекають від держави цілеспрямованих та ефективних заходів щодо боротьби з виробництвом та поширенням контрафактних засобів захисту рослин.

Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram