В Україні запроваджені нові правила контролю якості харчів

Із набуттям чинності закону "Про державний контроль та дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я тварин"  з 4 квітня вступили в дію нові правила державного контролю щодо перевірок виробників харчових продуктів

Підходи, запроваджені новим законом, підуть на користь конкурентоспроможності української продукції, добросовісним виробникам, і, звісно, кінцевому споживачу харчових продуктів. Зрештою, нові правила державного контролю виконують кілька важливих функцій, повністю змінюючи умови поводження з харчовими продуктами на ринку.

1) Створюють єдині правила гри для всіх операторів ринку

Операторами ринку є усі юридичні особи, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які мають стосунок до поводження з харчовими продуктами. Тобто перевірки стосуються торговельних мереж, кіосків з шаурмою, продавців на ринку, складів, де зберігаються продукти, перевізників, що транспортують їх, ресторанів, які готують продукти. Тож, відповідно до закону, всі оператори ринку будуть внесені до плану перевірок, тобто закон буде єдиним для всіх.

2) Кількість перевірок конкретного оператора ринку залежить від ризику, який становить його діяльність

Відповідно до Порядку визначення періодичності здійснення заходів державного контролю потужностей (підзаконного акту на виконання закону), оцінка ризику операторів ринку базуватиметься на чотирьох критеріях: тип харчових продуктів та спосіб поводження з ними; процеси переробки та/або обробки харчових продуктів; потенційний негативний вплив на певну кількість споживачів за умови недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів; відповідність процедур.

За цими критеріями оператор і набирає певну кількість балів – що більше балів, то вищий ступінь ризику. Що вищий ступінь ризику – то частіше очікувати перевірок. Якщо в минулому в оператора ринку були інциденти з харчовими продуктами, які призвели до захворювання людини, це впливає на присвоєння додаткових балів під час віднесенні оператора ринку до тієї чи іншої категорії. Тобто якщо в інспектора в базі є інформація, про те, що в оператора ринку в минулому були проблеми, то це вплине на збільшення балів. І в цій ситуації розмір підприємства не має значення. Кожного оператора ринку оцінюватимуть індивідуально. Оцінку опублікують на сайті Держпродспоживслужби, це буде публічною інформацією.

Однак підприємство щороку може змінювати свою «ризикову» категорію: за дотримання правил і відсутність зауважень його переводять в категорію з меншим ступенем ризику, за виявлені порушення – навпаки.

Однак частіше, ніж чотири рази на рік плюс аудит підприємство не перевірятимуть. Є ще змога «заробити» додаткову перевірку за скаргою споживача, але це сфера дії іншого закону і для цього ще треба добряче негативно відзначитись.

3) Перевірки без корупції

Для бізнесу новий формат перевірок є дуже зручним, оскільки дає змогу усунути корупційні ризики. Відтепер виробник точно знатиме, що він повинен, відповідно до якого закону, і як саме буде покараний за це порушення.

Інспектор має чек-ліст – конкретний перелік питань, кожне з яких містить посилання на нормативно-правовий акт, де зафіксована ця вимога. Вимоги чи запитання, не вказані у акті перевірки, інспектор ставити не має права. Тож виробник точно може бути певним, що йому не поставлять у провину неправильні розмір вікна, кількість вогнегасників чи температуру в приміщенні, якщо таких конкретних вимог у листі перевірки немає.

Отже, це суттєво знижує корупційну складову, адже такі чек-лісти можливо скачати з сайту Держпродспоживслужби і підготуватись до візиту інспектора, пройшовшись по всіх своїх потенційних огріхах.

Інший антикорупційний момент – відео та аудіофіксація процесу. Крім цього, передбачається ротація інспекторів, які здійснюють аудит потужності. Якщо інспектор робив аудит хоча б раз, то повторно вже він не може перевіряти те ж саме підприємство.

4) Перевірки без попередження

Загалом оператор буде проінформований лише про те, скільки разів на рік його мають перевірити. Сама ж перевірка буде без попередження, тож це спонукатиме підприємців тримати ситуацію під постійним контролем, а не наводити поспішно дзеркальний блиск перед візитом інспектора. Це позитивний момент для споживача, оскільки виробник буде мотивований до перманентно якісного поводження з харчовими продуктами, отже, і  безпечність продукції їх зросте.

Попередження про перевірку виробник отримає лише за два дні перед аудитом – і то лише з прагматичних мотивів. Адже інакше в момент візиту аудитора на місці може не бути потрібних ключових осіб чи документів. Однак порівняно з попередженням в 10 днів в часи, коли ще не діяв мораторій на перевірки, це дрібниці. Адже за два дні навести лад там, де його загалом нема, неможливо.

5) Покарання: вирішує інспектор

Великою перевагою закону є негайне запровадження санкцій у випадку порушень. Тобто це визначить інспектор просто на місці, а не в судовому порядку. З огляду на те, як працюють українські суди, часто траплялись ситуації, коли судові засідання тривали по порушеннях виробника, який за той час вже встигав закритись, змінити назву і місце дії і проводити там свою діяльність все з тими ж порушеннями.

В арсеналі інспектора – припис на виправлення порушень, штрафи (до 70 тис. гривень для юридичних осіб) та тимчасове припинення діяльності в частині, де виявлене порушення, яке загрожує життю та здоров’ю споживачів (наприклад, зупинка одного цеху чи закриття конкретного складу).

Однак заохочується звільнення від покарання за незначні порушення. Якщо оператор ринку допустив незначні помилки та виправив їх до кінця перевірки, то ризик отримання штрафу значно знижується. У таких випадках порушник отримує попередження або припис про усунення порушень.

Щодо зупинки виробництва, інспектор має право зробити це на строк до десяти днів. Якщо є потреба продовжити строк – це можливо лише в судовому порядку.

Зрештою, механізм державного контролю, який вступає в дію, дозволить розвиватися сумлінним операторам ринку, які вже зараз вкладають кошти у якість і безпечність продукції. Прозорі правила гри дозволять бізнесу обирати свою стратегію – бути чесним, відповідальним і будувати свою репутацію, сприяючи зменшенню тиску перевірок на своє виробництво, чи шукати корупційні шпаринки, аби й далі економити на якості та здоров’ї споживача. Здається, правильна відповідь очевидна.

Споживач нарешті отримає впевненість у безпечності харчових продуктів, і можливо, зможе подолати комплекс «меншовартості», вже не вважаючи, що європейське краще, ніж українське.

Любов Акуленко,

виконавчий директор Українського центру європейської політики

Інфоіндустрія