Юрій Андрєєв: «Хліборобство не терпить стандартів»

Юрій Андрєєв – унікальна людина. До 2014 року мав потужне господарство в Луганській області. Потрапив на 207 днів «на підвал» до "сепарів". Витримав нелюдські катування. Дивом урятувався. Перебрався у Народицький район Житомирської області. Розчистив від чагарників 2,2 тис га землі. І ось тепер на його полі дозрівають рекордні врожаї ріпаку і пшениці. Сила волі, мужність і професіоналізм цієї людини не лише вражають його гостей, а й заряджають оптимізмом.

Він за фахом шахтар, має освіту гірського інженера. Але потягнуло до землі, вирішив заснувати сільгосппідприємство на Луганщині. Вимушений був сісти за підручники, багато спілкуватися з науковцями і аграріями, тож через кілька років за знаннями і практичними навичками перевершив досвідчених агрономів. Від інших його відрізняв нестандартний підхід до справи, прагення постійно екперементувати. «В чому фішка мого підходу, – розповідає Юрій Михайлович, – мабуть, те що я не агроном швидше плюс, ніж мінус, бо я геть позбавлений стандартів, маю інтуїцію, логіку, відчуття того, що треба землі і рослині. Ось стою на полі і думаю. Ага, відбувається фотосинтез, накопичування цукрів, засвоювання фосфору, кажу: везіть мені пів тонни цукру, беру Мегафол восени, гумат калію 5 кг простого цукру, плюс 5 кг мочевини і вношу на одну частину поля, теж саме роблю тільки без цукру на іншій частині площі. Одна така обробка дає 5 центнерів добавки до врожаю. Я робив ін’єкції різними препаратами в яблуні, персики, як колов Мегафолом кукурудзу і соняшник і виходили такі несподівані ефекти, що аж самому страшно в хорошому розумінні. Були промахи, в наслідок експерементів соняшник виходив безполий, а кукурудза кущилася, як пшениця, тобто загравався до різних моментів».

Однак його експерименти перетворили його господарство на одне із найефективніших не лише на Луганщині, а й в Україні. Але на його статки стали облизуватися ЛНРвці. Викрали його, катували, стали вимагати викуп. Родичі віддали майже все, що було. Вимушений був перебратися на Житомирщину. Став шукати можливості для відновлення аграрного бізнесу. Вільної землі не було. Переуступка корпоративних прав в центральних областях коштує дуже дорого – від 700 до 1500 євро за га. Нічого не залишалося, як їхати на безлюдні території Народицького району, який належав до зони добровільного відселення. Землі – море, але ж вона 30 років не оброблялася. Справжні джунглі: береза, ялина, осокори. «Я думав, що приїхав з кам’яного віку в цивілізацію бо по прямій до Києва 90 км, але зрозумів, що потрапив у печерний вік», – розповідає. Обстежили з дозиметром всі площі. Вибрали чисті. І стали корчувати ліси, наче древні трипільці. Розповідає, що вивіз близько 100 КАМАЗів дров, 20 вантажівок каміння. У грунти такі, що зайці на них буксують. Пісок і глина. Бонітет становить 2. Вміст гумусу 0,8-1,4 відсотка. Вирішив застосувати досвід ізраїльських аграріїв, де земля приблизно така ж, але вологи тут більше. Проте Поліські грунти все ж мають свою специфіку.

Тут піщаний грунт дуже швидко сідає, миттєво цементується, на полях після дощу ніколи немає калюж, бо волога миттєво опускається, але на глибині 8-25-30 см не упирається у пласт в’язкої глини, тут її називають глеєм. А в спеку волога швидко вивітрюється. А тому тут слід обов’язково застосовувати глибоке рихлення, а навесні кілька разів закривати вологу.

Ще років чотири тому, коли працював на Луганщині, Юрій Андрєєв познайомився із фірмою «Агрісол», яка поширює препарати компанії «Валагро». Зрозумів, що ця продукція дає йому широке поле для його експериментів. Він ділив поле на 27 ділянок, і застосовував препарати Валагро у різних поєднаннях і пропорціях. Інструкція інструкцією, а фермер сам мусить все не випробувати. Переконався, що ефект препаратів Валагро може становити 6-29 ц/га в залежності від уміння аграрія. Він, звісно, добивався найвищого результату. «Я не шкодую, що почав співпрацювати з цією фірмою», – зауважує.

Ми стоїмо на пшеничному полі. Якби не знали, що це Житомирщина, де навколишні господарства збирають максимум по 20 центнерів зерна з гектара, то подумали б, що перебуваємо десь на Полтавщині. Бо за всіма ознаками на цій площі сформовано біологічний урожай понад 80 ц/га. «Навесні підживли селітрою, потім сульфатом амонію, затим почали обробляти посіви по листу, у фазі кущення внесли Мегафол у в розрахунку 0,5 літра на га, потім рівно через два місяці – Плантафол 20-20-20 два кілограма на гектар, плюс літр Мегафолу, зробимо останню обробку від фузаріозу – фунгіцид плюс Брексіл Мікс», – розповідає аграрій.

Торік при такій же технології фермерське господарство Андрєєва одержало 52-70 ц/га озимої пшениці, 30-40 ц/га соняшнику, гірчиці – 27 ц/га. За пів кілометра – ріпакове поле. Воно просто шокувало. Стебла – в ріст людини, стручки, ніби на горосі. «Якщо на Луганщині я одержував цієї культури по 20 ц/ га і вважав це великою перемогою, то тут я можу одержати 50-70, і це реально», – розповідає Андрєєв.

Успіхи Андрєєва здивували сусідів. Приїздили, дивилися поля, хитали головами і скептично посміхалися, мовляв, все ясно: він вніс не менше, як по 600 кг/га діючої речовини. «Нічого подібного, – заперечує Юрій Михайлович. – вніс по 100 кг NPK 10-26-26 і по 250 кг/га азотних добрив, оце все що лягло в землю все решта – «лист». Обрискувач по пшениці ходить 5-7 разів по соняшнику – 8, по ріпаку – 10».

Запитили господаря про його експерименти з радифармом. Він незамінний при посухах. «Беру подвійну норму Радифарма і хоча б півкілограма Valagro ЕDТА, після застосування такого поєднання волоскоподібні корінці збільшуються у 8-15 разів, і якщо коренева система пшениці поиширюється на глибину 28-45 см, то необроблена Hадифармом – на 7-12. Якщо спробувати вирвати кущ, то це буде зробити дуже важко. Завдяки цьому препарату ми знизили місцеву норму висіву пшениці у 6-7 млн зерен на га до 4,5 млн, але при цьому коефіцієнт кущення збільшується з 12 до 20. Маса колоса торік важила 0,8-2 грами», – ділиться досвідом аграрій.

Препарати «Валагро» ефективно діють під час заходів із захисту рослин. Беремо в руки стебло пшениці. Три чотири флагових листки стебла, якщо кількість рядів в цьому колосі має бути 9 то тут – 12. Шляхом внесенням мікродобрив, продуктів Валагро ми поліпшуємо живлення будь-якої культури, не тільки пшениці, в результаті цього бачимо абсолютно здорову рослину, підсумовує Юрій Андрєєв.

Чи планує аграрій поексперемантувати з якимись іншими препаратами Волгаро?

«Ну, якщо щось запропонують, щось цікаве, то чому б і ні», – посміхається фермер.

– Нагадаю, що Мегафол – це антистресант. Плантафол – водорозчинне добриво НПК для листового підживлення. Радифарм – для розвитку кореневої системи. Окрім цього, «Валагро» створила новий препарат Yield-on, – приєднується до розмови директор компанії «Агрісол» Денис Миргород, – зараз він проходить реєстрацію, він націлений на підвищення врожайності пропашних культур, це стимулятор. Yield-on синтезований із органічних речовин націлений на те, щоб підвищити врожайність польових культур, але треба відпрацювати технологію його застосування і я, сподіваюсь, що Юрій Михайлович нам в цьому допоможе.  У нас й інші цікаві препарати для добрих господарів, але вони чомусь повільно приживаються на нашому ринку. Наприклад, Мегафол-Протеїн, який націлений на підвищення протеїну в зерні. Але в Україні, поки що ціниться не класність, а урожайність. Тому більшість клієнтів намагаються одержати більший врожай, але на дуже занепокоєні вмістом протеїну. В тій же Італії, де вирощують тверді сорти пшениці, їм важлива кількість протеїну. Лінійка препаратів Валагро на ринку України представлена в достатньому обсязі. Ми дякуємо Юрію Михайловичу за творчий підхід у їх застосуванні…

Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія