«Золоте гроно — 2018»: передчуття виноградного прориву

Українське столове виноградарство значною мірою тримається на плаву завдяки особистим селянським господарствам, які постачають на внутрішній ринок країни протягом року близько 50% сонячної ягоди, а в період сезону, який починається в серпні і завершується в грудні, – майже 70%. Підвищенням професійного рівня цієї категорії виробників останніми роками опікується канадський проект UHBDP. За його підтримки 16-17 серпня у Запоріжжі проходила традиційна конференція «Золоте гроно 2018», яку організувала компанія «Інфоіндустрія». Захід зібрав близько тисячі учасників. Значна частина з них представила свою продукцію – зразки сортів і селекційних форм столового винограду, а також виноробну продукцію.

Учасників конференції привітали менеджер проекту підтримки українського плодоовочівництва UHBDP Дмитро Ніколаєв, керівник компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук, директор департаменту агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації Олександр Ясинецький.

Нове у захисті, живленні, догляді

Протягом першого дня учасники конференції вивчали сучасні системи захисту виноградників від шкідників та хвороб, методи біотехнології, обговорили шляхи підвищення врожайності винограду. Із системами захисту столового винограду від шкідників і хвороб ознайомив кандидат сільськогосподарських наук, експерт компанії «SYNGENTA» Володимир Воєводін. На методах підвищення врожайності виноградних насаджень та якості щеплених саджанців шляхом введення в систему підживлення мікроводорості живої хлорели зупинився директор ФГ «У Самвела», директор-виробник ALIVE CHLORELLA та директор ресторанів «Арарат» та «У Самвела» Самвел Мкртчян. Досвідом використання біотехнологій і виноградарстві ділився кандидат сільськогосподарських наук Володимир Сіленко, про органо-мінеральні добрива ТМ «GUMISIL» і результати дослідів Одеської національної академії Харчових технологій щодо застосування добрив під час вирощування винограду розповів комерційний директор ТОВ «ГумАгроЕкспорт» Віталій Коротич, особливості ґрунтів, придатних для вирощування винограду охарактеризував директор інтернет-магазину VINOGRAD Дмитро Примак. З великим інтересом учасники конференції вислухали виступ науковця із Ізраїлю Юрія Озіранського, який надав повну інформацію про сучасні проекти щодо навчання спеціалістів з України на міжнародних курсах по садівництву і виноградарству в центрі MATS MASHAV МІД Ізраїлю.

Новинки технології вирощування щеплених та кореневласних саджанців винограду на поживних субстратах із закритою кореневою системою представила кандидат с/г наук, доцент кафедри садівництва, виноградарства, біології та хімії Одеського ДАУ Світлана Петренко. Тема виступу комерційного директора «AGRISOL» Дениса Миргорода – «Добрива і стимулятори росту Valagro для позакореневого підживлення винограду», особливості застосування добрив «Quantum» в сучасних технологіях вирощування винограду розкрив керівник відділу по роботі із ключовими клієнтами НВК «Квадрат» Сергій Анішин. Майстер- класи провели завідувач сектору та виноградарства Інституту олійних культур Володимир Ласкавий («Динаміка цукронакопичення технічних сортів винограду»),  селекціонер Андрій Карпушев («Роль народної селекції в розвитку виноградарства в Україні»), фермер Руслан Панченко («Нереалізовані можливості виноградних пасинків»). Проблемні питання галузі розкрили голова асоціації «Укрсадпром» Володимир Печко, садовий експерт, директор компанії ТОВ «Водоспад» Сергій Коженевський, кандидат біологічних наук, завідувач відділом виноградарства ННЦ ІВіВ ім. В.Є. Таїрова Андрій Штирбу, біолог, член клубу «Виноград-вино» Валерій Саламатін.

Плюси і мінуси народної селекції

Цьогорічне «Золоте гроно» виявило низку проблем, на які страждає виноградарство південного регіону. Одна з них – надзвичайно низька рентабельність виробництва столового винограду. А тому великі та середні господарства можуть дозволити його собі на ділянках, що не перевищують 0,1% загальних площ, і це не зважаючи на те, що на Запоріжжі, Одещині, Миколаївщині та Херсонщині склалися чудові кліматичні умови для виноградарства.

В той же час дрібні одноосібні господарства і досі перебувають на любительському рівні, отримуючи мізерні прибутки, оскільки реалізують невеликі партії продукції, яка здебільшого не відповідає стандартам сучасних торговельних мереж. Їм поки ще не вистачає сміливості та довіри для кооперації, зате вони виявляють креативність в іншому – створенні нових форм винограду, оскільки український ринок став вибагливим, хоче чогось незвичайного і за смаком, і кольором, і формою, і величиною. Розвиток народної селекції набув за останні десять років характеру неконтрольованого вибуху, завдяки цьому ринок заповнився дуже гарними на вигляд та добрими на смак ягодами, а також посадковим матеріалом сотень нових виноградних форм. Відвідувачі виставки могли бачити продукцію таких форм, як Красава, Кумир, Блондинка, Торнадо, Альфа, Шарлотта Віктора Калугіна із Кам’янки Дніпровської; Парфюм, Богему, Киш-миш Соломія, Лару, Ландиш, Розмус, Лівію, Z-10-х Ландиш Віталія Загорулька із Василівського району; Оскар, Монтиодор, Мартин, Фієста, Кетлін, Чибіс, Честер, Шарон Андрія Карпушева із Запоріжжя; Тріумф, Сандра, Сливовий, Аполлон Нікопольський Олега Писанки та інших селекціонерів. Народна селекція сприяла стрімкому росту технологічної майстерності виноградарів-одноосібників, розширенню асортименту продукції і водночас призвела до хаосу на ринку посадкового матеріалу, незахищеності початківців від фальсифікату. Нові форми винограду відзначаються нестабільністю щодо врожайності, можуть несподівано «вистрілити» гарним збором якогось року, а потім тривалий час залишатися безплідними і вразливими до хвороб.

–Серед сильних сторін народної селекції – передусім зайнятість населення, – говорить кандидат біологічних наук, завідувач відділом виноградарства ННЦ ІВВ ім. В.Є. Таїрова Андрій Штирбу, – але закладка виноградника – дуже дорога справа, в один гектар треба вкласти, як мінімум, $10-12 тис, тому інвестор, безумовно, не буде ризикувати своїми коштами, купуючи нерайоновані, неперевірені роками і практикою сорти. Процес створення сорту триває, як мінімум 25 років, дві третини цього часу селекціонери спостерігають за тим, як він себе поводить у тих чи інших умовах, який дає врожай і якої якості. Тому фермери, які зорієнтовані на промислові масштаби виробництва, мають віддавати перевагу сортам районованим, і в тому числі тим, які виводить наш інститут, а їх в реєстрі понад 130. Звісно, наука і народна селекція мають співробітничати. В нашому інституті створені ділянки із форм любительської селекції, вчені  спостерігають за ними, тож цілком можливо, що через 15 років досліджень, як того потребує законодавство, ці форми можуть бути районовані, включені до реєстру сортів та рекомендовані для промислового  виробництва…

Народний селекціонер із села Кам’янське Василівського району Запорізької області Віталій Загорулько досяг найвищого результату серед своїх побратимів, адже його працю визнала держава, яка занесла сорт Лівія до державного реєстру. На цьогорічній виставці Віталій Володимирович представив низку нових столових форм мускатної серії, зокрема густо-синього кольору з 20-грамовими ягодами Лару, Z-10-х Ландиш, а також мускатний киш-миш Соломію яскраво жовтого забарвлення. Селекціонер довів, що ці форми навіть у сильну спеку можуть зберігати мускатний смак.

Народна виноградна академія, яку він створив на своїй садибі у Кам’янському, є джерелом знань та досвіду для виноградарів південного регіону. Його прогнози, поради, оцінки, пропозиції щодо розв’язання актуальних технологічних проблем користуються великою популярністю у місцевих виноградарів.

–Цей сезон у таврійських степах був дуже важким, – говорить Віталій Загорулько, – для серпня була характерна підвищена сонячна активність, температура на відкритих ділянках доходила до 39 градусів, а в тіні до – 32-34, це створило труднощі для дозрівання надранніх і ранніх сортів у відкритому ґрунті. За таких умов прогресує таке грибкове захворювання, як оідіум, причому ті дози препаратів від «Байєра» і «Сингенти», які розраховувалися на середньоєвропейську зону, при такій спеці не спрацьовували, тому багато грон ранніх сортів зазнали мікротріщин. А потім на початку серпня пішли ливневі дощі, це ще більше стало пошкоджувати ягоди. Тому виноградарі мають чітко розуміти, що обсяги зрошення повинні відповідати умовам регіону та ґрунтів, які можуть бути легкими, важкими, піщаними, глинистими. Важливо знати, коли зупинитися з поливом. Напередодні зими, коли бракує вологи слід зробити якісний підземний полив. Оскільки на всій території України виноград треба укривати, у міжряддях насаджень прийдеться висівати сидерати, ґрунт має бути закритий травою, яка буде підкошуватися газонокосарками, це дасть змогу частково зберегти вологу і, головне, зупинить перегрів кореневої системи.

Було багато дзвінків від колег, як розповідають, що на забур’янених виноградниках якість ягоди вища, оскільки вона була захищена від опіків. Але для досягнення цього ефекту є більш цивілізовані і технологічні методи. Головний бич дрібних виноградарів – фальсифікація препаратів захисту рослин. А тому раджу купувати їх невеликими упаковками від кілограма…

Виноградар із Новоодеського району Миколаївської області Руслан Панченко став зіркою минулорічного «Золотого грона» завдяки тому, що виростив гроно гібридної форми Славута рекордної ваги – 6 кг 770 грамів. Незважаючи на молодість, його майстер-клас зібрав найбільше слухачів.

–Найбільше запитань було щодо захисту насаджень від шкідників і захворювань, формування виноградної лози, – розповідає Руслан, – кожен виноградар підбирає технологію відповідно до своїх можливостей. Наприклад, я вирішив прищипувати пасинки на один-два листочки, за таких умов можна уникнути загущеності, сонячне освітлення, провітрюваність досягають оптимального рівня, лоза почувається добре, їй не дошкуляють шкідники та захворювання. В стадії 5 листочків я використовую американський препарат Косайд 200, який знищує бактерію антракнозу, до цвітіння обробляю препаратами Ридоміл голд плюс Стробі, після цвітіння застосовую Кабріо топ. Третього липня вночі обробив препаратом Хорус з дуже коротким періодом очікування. За такої системи мені вдалося виростити доволі непоганий виноград.

Поки що немає однозначних відповідей, як захищати ягоди від спеки. При повному дозріванні поливати виноград категорично заборонено, бо він втратить цукристість та смакові властивості. Але на практиці, коли в нашому регіоні температура на сонці сягає плюс 45-48 градусів, ми змушені поливати насадження буквально кожних сім днів, хоча й невеликими дозами – по 120 літрів під кущ. Якщо не будемо цього робити, лоза втратить пружність, ягода зменшить пруіновий наліт, її якість знизиться. Окрім цього активно мульчуємо ґрунт соломою, накриваємо насадження італійською сіткою, яка захищає від 40% проміння.

Я також займаюся селекцією, є перші напрацювання, одна із форм, Чорний кіготь, проходить 5-й рік випробувань, витримав більше 40 тестів, в цьому році саджанці підуть у реалізацію. Форма ягоди нагадує кіготь чорного кольору, я хотів створити форму винограду, яка могла б зберігатися тривалий час, аж до новорічних свят, а може, й набагато довше, до квітня. Виноград цієї форми дозріває в 20-х числах вересня і може зберігатися в зрізаному стані ще близько трьох місяців, стійкий до хвороб і холоду, я думаю, що вона зможе вирощуватися без укриття не лише у нас, але й в центральних регіонах…

Свято винограду та сонячних напоїв

В рамках заходу відбувся конкурс винограду та напоїв із нього на приз глядацьких симпатій. Переможців визначали фахове журі та відвідувачі виставки. У номінації «Найважче гроно» переміг зразок вагою 3,4 кг селекційної форми Дубівський рожевий виноградаря із Запоріжжя Володимира Кікабідзе. У номінації «Кращий зразок за величиною та нарядністю грона серед біло ягідних сортів» перемогли зразки продукції фермера із Новоодеського району Миколаївської області Руслана Панченка (сорт «Монарх»). У номінації «Кращий зразок за величиною та нарядністю грона із синьою ягодою» переміг фермер-селекціонер Віктор Калугін (сорт «Торнадо»). У номінації «Кращий зразок винограду за величиною та нарядністю грона з рожевою ягодою»  здобуло першість ОСГ «Ніка» Станіслава Глущенка. Диплом «Кращий зразок винограду за смаковими якостями» отримав виноград Федора Живогляда (сорт «Ландиш полуничний»). Переможцем спеціальної номінації від членів журі «Кращий зразок винограду за смаковими якостями серед мускатних сортів» став Віктор Калугін (сорт«Білосніжка»). В номінації «Кращий зразок безнасіннєвого винограду» перемогло СФГ «Юліних».

Призи глядацьких симпатій здобули грона Науково-дослідного Інституту імені В. Таїрова (безнасіннєвий сорт «Киш-миш»), фермера Володимира Шпака, СБОК «Джерело» (Насінневі сорти винограду).

У номінації «Білі сухі вина» переміг напій «Клубу виноградарів і виноробів Придніпров’я»;  в номінації «Червоні сухі вина» кращим було Каберне Совіньйон ОСГ «Єлісєєвих»; в номінації напівсолодких вин переміг Мускат Білий напівсолодкий ОСГ «Єлісєєвих»; в номінації «Десертні вина» був кращим продукт «Аркадія» Єгора Чувильського СФГ «Надія»; кубок переможця за міцні напої одержало бренді Олега Ширшикова; в номінації «Міцні лікерні напої» зі смородиновою наливкою переміг Володимир Брайченко.

–Зустрічалися цікаві вина, але їх вибір був невеликим порівняно з асортиментом, представленим на Святі молодого вина в Одесі восени 2017 року, – так прокоментував результати конкурсу професійний сомельє Віктор Цой. – На жаль, траплялися вина, які пройшли етап своєї зрілості, або образно кажучи, вже вмерли, в інших були порушені технологічні моменти, які призвели до окислення чи хвороб продукту. Але були й такі вина, які показали хороший результат, оскільки були вироблені з європейських і місцевих сортів, які мене просто порадували. Головна помилка дрібних виноробів у тому, що вони не розуміють сортових особливостей винограду, не знають на яких ґрунтах вони повинні рости. Наприклад, технічні сорти, не можуть потрапити на стіл через свою велику кісточку, в той же час сорти десертні призначені для вживання в їжу. Фермери ж роблять вина із десертних сортів, що призводить до великого накопичення метилового спирту у продукті, який дуже шкідливий для здоров’я…

Виноградні позиції кооперативу «Мирний»

Протягом другого дня конференції її учасники відвідали кілька виноградарських господарств у Запорізькій області. Сільськогосподарський виробничий кооператив «Мирний», що у селі Виноградне Токмацького району Запорізької області, обробляє 2,5 тис га землі. Вирощування зернових, олійних, свинарство, виробництво паливних брикетів дають левову частку прибутків, а виноградник на 4 га закладено лише для того, щоб виправдати назву села Виноградне. Хоча в 2012 році, коли закладалися насадження сонячної ягоди, були сподівання на відродження виноградарства, оскільки ринкова ситуація була досить сприятливою, продукцію можна було реалізувати за ціною $1/кг, з каналами збуту теж не було проблем. Останні після 2014 року були перекриті, внутрішній ринок став переповнюватися, ціни катастрофічно впали. Оптовики сьогодні скуповують виноград за ціною 7 грн/кг, що практично дорівнює собівартості.

 Керівник СВК Володимир Хижук розповів, що збирання винограду нового врожаю тут через аномальну спеку розпочалося на три тижні раніше, ніж торік, триватиме до середини вересня. Вже реалізовано 7 тонн продукції, середня врожайність — 5 т/га, звісно, на зрошенні цей показник був би, як мінімум на 30% вищим.

В «Мирному» вирощують старий перевірений сорт столового винограду Аркадія, колективним автором якого є Науково-дослідний інститут імені В. Таїрова. Стійкий до хвороб, стабільно врожайний, невибагливий до ґрунтово-кліматичних умов, чудовий на смак, поживний, в чому гості могли самі переконатися.

Нинішній виноградний сезон не схожий на попередні: сильна спека, виноград печеться на сонці, а тому тут навмисно залишали лист, щоб захищав від опіків. Інша біда – сильні зливи, протягом кількох днів випала півторамісячна норма. Від надмірної вологи ягоди почали розтріскуватися, від хвороб рятує лише те, що виноградник розбитий на південному схилі, а тому насадження добре продуваються вітрами. Все, що можна, тут механізували: обприскування, міжрядну прополку, окрім зимового укривання. Це краще зробити вручну, вважає Володимир Хижук, так надійніше, лоза любить увагу.

Попри несприятливу ринкову кон’юнктуру «Мирний» не збирається розлучатися з виноградарством. Навпаки, шукатиме шляхи підвищення його рентабельності. Для початку спробують перевести три-чотири ряди на технологію вирощування в закритому ґрунті, для того щоб пришвидшити дозрівання і запропонувати свій продукт на місяць-півтора раніше. Другий крок – спробувати створити з сусідніми виноградарями кооперативний холодильник для того, щоб запропонувати продукцію за стандартами, яких вимагають супермаркети. І третій – спробувати втиснутися зі своєю продукцією в тендерні процедури ProZorro, які проводяться для шкіл, дитячих садочків та інших соціальних установ.

Асортимент диктує споживач

Такого висновку дійшов підприємець, власник СФГ «Ніка» із Токмацького району Запорізької області Станіслав Глущенко. Ринок став вибагливим, хоче чогось незвичайного і за смаком, і кольором, і формою, і величиною. Саме це покликало до життя народну селекцію, котра засипала ринок продукцією сотень виноградних форм. Споживач десертного винограду не хоче традиційних таїровських сортів Аркадія чи Лора, йому подавай екзотику. Наприклад, серед кольорових сортів на Столичному попитом користуються Лівія, Софія, Преображеніє, по темним сортам – Кодрянка, місцеві ринки можуть питати Галу. На Троєщині фахівець із винограду зробив більш ексклюзивні побажання. Але основні сорти, які користуються найбільшим попитом – Преображеніє, Лівія, Кодрянка, Киш-миш лучистий.

Тож якщо перша плантація, розбита 8 років тому, була засаджена сортами Лора, Аркадія, Дунав, Рішельє, Новий подарунок Запоріжжю, що на той момент відповідало вимогам ринку, то вже другу ділянку господар засадив, підлаштовуючись під сучасні споживацькі тренди.

«Але питання не лише в підборі сортів, а в тому, що всі фермери викидають продукцію в один і той же проміжок часу, що обвалює ціну, – розмірковує фермер. – А тому треба думати, як розтягнути сезон постачання ягоди на ринок. Кожен може у своїй місцевості дізнатися про суму ефективних температур. Наприклад, ця точка нижче за температурним режимом на 2 градуси, ніж Мелітополь чи Кам’янка-Дніпровська. Боротися за ранній врожай? Для цього треба ставити теплиці, що потребуватиме солідних витрат, хоча ефект від цього сумнівний, бо на відкритому ґрунті можна одержати більшу віддачу. Мій варіант – відтягнутися з пропозицією в глиб осені, нехай спокійно продають Одеса, Херсон, а ми за рахунок пізнішого дозрівання прийдемо в жовтні та листопаді. Задля цього треба підбирати пізні сорти, накривати ягоду, як це роблять турки…»

Співпраця із супермаркетами – перспективний напрямок для «Ніки». Чи може господарство розраховувати на державні компенсації за придбані саджанці? Ні. Бо по-перше, для цього треба, щоб сільськогосподарське виробництво становило 75% бізнесу, по-друге, підтримка надається лише за саджанці тих сортів винограду, які є в реєстрі сортів. А тому треба, щоб асоціації виробників добивалися, аби механізм підтримки був гнучкішим.

У південних областях України цього року знищать понад 1000 га винограду

Промислове та одноосібне виноградарство України можна відродити лише шляхом створення масштабної мережі переробних підприємств, вважає фермер із Токмацького району Запорізької області Іван Захаренко, господарство якого відвідали учасники конференції «Золоте гроно 2018», яка відбулася 16-17 серпня в Запоріжжі.

Іван Іванович – великий авторитет серед виноградарів Запоріжжя. Проте вирощування столового винограду для нього на сьогодні перетворилося швидше на хобі, ніж на бізнес. Хоча коли починав ним займатися у 1990-х, справа видавалася більш ніж перспективною. Оптовики забирали виноград для Криму по $2 за кг, а часом ціна доходила до $3-3,5, зараз пропонують по 5-7 грн/кг, а витрати хімікати, добрива, пальне, зарплата збільшилися в рази. Аби утримувати виноградник, підприємство вимушене вирощувати високорентабельні культури-буксири, або донори. Для Івана Івановича такою рятівною культурою став часник, який вирощується на площі 20 га ( виноград – на 7 га). «Сьогодні як велике досягнення чуємо про 80-відсоткову компенсацію вартості саджанців винограду, але який у ній сенс, якщо цього року у південних областях викорчують понад 1000 га, винограду, обурюється фермер. – Вирощувати виноград – дуже дороге задоволення, людей вдарили по руках, їм сьогодні треба допомогти втримати хоча б те, що є. Запорізька область унікальна, ви з виставки самі могли зробити висновок про величезний потенціал виноградарства, але його треба його розкрити, знайти застосування, дати людині трішки заробити, а далі він сам все зробить».

Він згадує про те, що цей край колись був виноградним у повному розумінні цього слова. Ще до середини 1990-х кожне господарство вирощувало культуру на площах по 80-100 га, виноград розходився на соки, джеми, вино. Консервні заводи були у Бердянську, Токмаку, Мелітополі, Приморську. Сьогодні все знищене. І поки ця переробна мережа не відродиться, поки не будуть створені фасувальні доми, про повноцінне відродження галузі не може бути й мови, вважає фермер. «Зараз маємо катастрофу, бо не знаємо, куди подіти продукцію…» – нарікає він.

Хоча ситуація могла б бути іншою, якби фермери вміли домовлятися між собою щодо строків постачання продукції на ринок. Більшість із них «викидають» на ринок недозрілі ягоди найпопулярнішого сорту Аркадія, навіть не дочекавшись поки відійде рання продукція з теплиць. Буквально закупорюють ринки, опускають ціну нижче плінтуса, сваряться між собою, плачуть, що у них, нема заробітку, в той же час не хочуть чути ніяких порад. Кажуть: «Краще продамо зелену ягоду по 20 грн/кг, ніж дозрілу по 15 грн…».

Який же вихід знайшов Іван Іванович? Він простий і недорогий: залишати виноград на кущах аж до жовтня, поки не схлине з ринку продукція такого ж типу. Так, його можуть пошкодити  птахи, оси, сонячне проміння, але для цього є сітки та інші засоби фізичного захисту. Торік почали продавати виноград по 15 грн/кг, закінчили по 22 грн. Це в 3-4 більше, ніж пропонують зараз оптовики.

Його улюблений сорт – стара випробувана роками таїровська Аркадія. Не подобається, що останнім часом більшість виноградарів хочуть її звести, хоча вона фактично поставила їх на ноги. «Та цьому сорту треба пам’ятник поставити за довговічність, стабільність, урожайність, смак…» – пропонує. Улюблена технологія господарства – вирощування без зрошення. Це краще позначається на смакових якостях винограду: сухої речовини і глюкози, мікроелементів і вітамінів більше, в той же час нітратів та інших шкідливих елементів менше. Досвідчений виноградар не вітає спроби виростити грона чи ягоди рекордної величини або ваги за будь-яку ціну, не думаючи про здоров’я споживачів. «Ідіть, спробуйте ягоду з куща, не пошкодуєте…», – закликає він відвідувачів.

Якого можна дійти висновку? Український ринок столового винограду перебуває у стадії формування, для нього характерна нестабільність, хаотичність, з періодичними піками і обвалами. Сьогодні він упав до найнижчої точки, коли рентабельність виробництва практично дорівнює нулю. Дрібний фермер досягнув вершин технологічної творчості, проте перебуває у дитячому бізнесовому віці. Він має навчитися рахувати, вивчати ринок, уміти домовлятися із клієнтами та партнерами, і головне, з такими ж як він. Виноградарська маса повинна перетворитися на організовану та думаючу спільноту, якій буде під силу здійснювати елементарне регулювання ринку, добиватися більш дієвої державної підтримки, створювати кооперативні об’єднання для будівництва сховищ, переробних заводів тощо.  Але як досягнути цих цілей?

Навчанням, переконанням на кращих технологічних та організаційних прикладах, вважає менеджер проекту UHBDP Дмитро Ніколаєв. Канадський проект готовий підтримати будь-яку ініціативу щодо об’єднання та запровадження технологічних та технологічних новацій.

–Ми розширюємо лінійку продуктів, які продаються в рамках програми електронних ваучерів зі знижкою, більше уваги приділяємо безпосередній співпраці з виробниками. У кожній партнерській організації, з котрою ми працюємо, є фахівці із розвитку плодоовочевих ланцюгів, котрі постійно контактують з виробниками, надають їм допомогу. І я сподіваюся, що вже наступного року, ми створимо всі інструменти, які дозволять кардинально змінити ситуацію в секторі логістики… – заявив Дмитро Ніколаєв.

 Інфоіндустрія