Аміак здатен потіснити селітру. «Укрхімтрансаміак» розширить постачання на внутрішній ринок України

Максим Немчинов, очільник ДП "Укрхімтрансаміак" дав інтерв'ю Agro.FM. Спілкувався Дмитро Гордійчук - керівник агенції Інфоіндустрія. 

 

М. Н. В цьому році в нас буде рекордний обсяг аміаку, який ми «відтранзитили» за допомогою нашого магістрального аміакопроводу. Кілька днів ще залишається, але я сподіваюсь, що ми подолаємо цифру 2 мільйони 500 тисяч тон аміаку за рік по транзиту. Такого не було ніколи.

 

Ми готуємось до того, що в 2020 році в нас зросте обсяг не тільки транзиту, але ще й обсяг транспортування. Тобто в нас є амбітні плани підвищити ці обсяги, тому що ми прогнозуємо зростання внутрішнього ринку і попиту на внутрішньому ринку на аміак. Ми готуємось до цього і прогнозуємо, що обсяги будуть суттєво збільшені.

 

 

Д.Г. Мені відомо, щоб експортувати аміак із Тольятті до порту Вентспілс, витрати постачальника можуть скласти більше 100 доларів, плюс перевалка 16 доларів. Так само і в Україні є перевалка, але витрати на транспортування аміакопроводом набагато менші. Скажіть, яку плату сплачує російський постачальник в Україні за транспортування тони аміаку на 100 км?   

М.Н. Якщо ми кажемо про транзит, то на даний час наші замовники сплачують 3,8 долара за кожну тону аміаку на кожні 100 км маршруту. І хочу сказати, що з цих 3,8 долара 2,4 долари ми сплачуємо в якості ренти в державний бюджет України. Ми одні з найбільших платників податків в Україні. Для постачальника виходить транспортування приблизно 31 долар.

 

 

Д.Г. Таким чином в Україні ми маємо аміак по ціні точно нижче 300 доларів. Вартість одиниці азоту буде складати в 2,5 рази дешевше, ніж в тій самій селітрі в сезон. І можна купувати лише россошанський продукт. Вже була якась схема перекачки і постачання на український ринок продукту. Зараз ви пропонуєте нову схему?

 

М.Н. На сьогодні у нас є один договір, який закінчується, за яким ми віддавали аміак на внутрішній ринок за листами, які нам надавали «Мінудобрєнія» (виробник у м. Россош — ред.). Ми би дуже хотіли, щоб на наступний рік у нас з’явилось кілька контрагентів – покупців в Україні. В нас є певні перешкоди, щоб ми збільшили обсяг аміаку, який ми видаємо на внутрішній ринок. По цьому року це всього 17 тис. тон, навіть трошки менше, — це дуже мало!

 

Хочу сказати, що на сьогодні нашому підприємству невигідно відвантажувати аміак на внутрішній ринок. За рахунок того, що тариф, за яким ми повинні відпускати аміак на внутрішній ринок, встановлює Національна комісія НКРЕКП. Цей тариф був становлений ще в далекому 2009 році. Він абсолютно не відображає економічної ситуації у країні, не відображає наших витрат, не відображає собівартості послуги. Це тариф є для нас збитковим – дуже серйозно збитковим. Тому нам набагато вигідніше на сьогодні надавати послугу з транзиту. Закінчувати транзит і отримувати 3,8 долари за кожну тону за кожні 100 км, сплачувати ренту, сплачувати частину чистого прибутку державі і отримувати хоч якісь кошти для підприємства. Якщо ми за рахунок транзиту буде збільшувати обсяг аміаку, який будемо віддавати на внутрішній ринок, це призведе до збитків підприємства. Ми не можемо цього собі дозволити. Нам треба зберігати рівень транзиту і одночасно підвищувати рівень транспортування.

 

 

Д.Г. Треба розуміти, що труба має тиск. Якщо десь відбираєш продукт, то десь його може не вистачити. Як все збалансувати?

 

М.Н. Обсяги все одно будуть обмежені. Рівень тиску в аміакопроводі для того, щоб віддавати продукт на внутрішній ринок ми не можемо його зменшувати більш ніж на 20%. Якщо порахувати, то до всього обсягу транзиту ми максимально зможемо додати умовно не більше 20% для внутрішнього ринку. Але це все одно достатньо серйозний обсяг виходить. На сьогодні і наступний рік, я вважаю, що ринок до цього не готовий.

 

 

Д.Г. Які можливості відкачки на внутрішній ринок?

 

М.Н. Якщо правильно планувати роботу, якщо ввести нам другу зміну працівників, щоб вони змогли здійснювати відкачку на роздавальних станціях, в наступному році реально дійти до 200 тис. тон. Якщо зробити певну модернізацію, вкласти кошти, оновити «роздатки», зробити більше постів для видачі, трохи вкласти в компресори і насоси, цей обсяг ще може бути підвищений. До 500 тис. тон видачі на внутрішній ринок за кілька років ми цілком можемо вийти. Але для того, щоб це здійснити, нам конче необхідно підіймати цей тариф.

 

 

Д.Г. Ви хочете запропонувати вільний ринок?

 

М.Н. І тут ми підходимо якраз до другої частини моєї відповіді. Ми хочемо зробити нормальний, відкритий, прозорий і доступний для всіх споживачів і гравців ринок. Яким чином це можна зробити? Якщо ми кажемо, що хочемо отримати справедливу ціну, нам для цього треба ввести справедливий ринковий механізм. На сьогодні ми обмежені тільки постановою НКРЕПК, яка нам може перерахувати тариф. Можливо, він буде об’єктивний. Від буде один для всіх, – це великий плюс. Але наскільки він буде відповідати сьогоденню? Адже все динамічно змінюється. Переглядати постійно тариф достатньо важко. Плюс просто зміна тарифу не допомагає в доступі на ринок. Він конкуренцію не покращує.

 

Тому ми зараз працюємо над тим, щоб запровадити електронні аукціони на кшталт таких, які працюють на ринку електричної енергії, як проводять по розподілу потужності. Коли будь-хто, хто хоче отримати аміак із магістрального аміакопроводу, на прозорому відкритому аукціоні зможе купити аміак за ринковою ціною, яка складеться за результатами цього аукціону в конкурентній боротьбі. Він просто викуповує певний обсяг потужностей і відбирає цей обсяг протягом певного часу. Це конструкція, над якою ми зараз працюємо. Дуже сподіваюсь, що в нас це вийде.

 

 

Д.Г. Ви будете продавати доступ до труби. Але той, хто купив аміак, повинен до цього укласти договір з російською компанією, яка є експортером аміаку. Як це процедурно буде вирішено?

 

М.Н. Ми не є власником аміаку. Ми є тільки надавачем послуги. Ми не можемо продавати аміак. Тому ми будемо просто продавати доступ до труби. Абсолютно правильно: той, хто отримує цей доступ, повинен мати доступ до ресурсу. Тобто він повинен мати контракт або з російським виробником, або з їх представником, дилером, тим, хто має ресурс.

 

 

Д.Г. Які є зараз станції і які в них потужності? Чи рівномірно вони розподілені по всій довжині аміакопроводу?

 

М.Н. Станції у нас розташовані по всій довжині аміакопроводу. <…> Середня потужність станції, якщо працювати в одну зміну, це приблизно до 24 тон на годину по відбору. Цей обсяг може бути збільшений, але не одночасно по всіх роздавальних станціях, тому що буде суттєве падіння тиску в трубі. Ми вивели з експлуатації кілька станцій через відсутність попиту. Активно використовуються зараз 4 станції. Не має значення, яка працює кількість станції, тому що одночасно можуть використовуватися не всі.

 

Повне відео інтерв’ю можна подивитись ТУТ

 

 

Інфоіндустрія за матеріалами Agro.FM