Європа в імпортній пастці, але чи не можна було цього перебачити?

Шановні читачі, публікуємо матеріал видання Фармер (Польща), із деякими доповненнями наших авторів, про стан ринку азотних добрив в ЄС.

Високі ціни на природний газ в ЄС знову роблять виробництво добрив надзвичайно дорогим для мисцевих заводів. Ситуація з 2021 року повторюється, але цього разу неможливо форсувати підвищення цін на добрива, тому що європейські аграрії їх уже не купують. Крах виробництва неминучий – попереджають західні галузеві ЗМІ.

Конкурентоспроможність індустрії азотних добрив ЄС залежить насамперед від цін на газ, які з весни зросли більш ніж удвічі і зараз б’ють рекорди. Зацікавленість аграріїв у придбанні європейських добрив цього року була дуже низькою. Замовлень мало, а собівартість продукції зростає. У результаті компанії обмежать виробництво або навіть його припинять, пише німецьке видання Agrarheute з посиланням на аналітиків європейського ринку.

Ціни на природний газ стрімко зростають

Ми читаємо, що ціни на природний газ у Європі нещодавно досягли річного максимуму в 49 євро за МВт-год, що призвело до того, що рентабельність виробництва карбаміду та азоту в сільському господарстві стала негативною. Оскільки на природний газ припадає від 60 до 80% виробничих витрат, ціни на газ мають вирішальне значення як для цін на добрива в Європі, так і для поставок азотних добрив на європейський ринок добрив.

Інтерес аграріїв до закупівель європейських добрив цього року був неймовірно низьким, констатують аналітики ArgusMedia. Охоплення ринку азотних добрив у Німеччині на 2024-2025 рік добрив оцінюється на рівні 40-45%, порівняно із середнім рівнем 60-65%. в середині листопада.

Найбільший виробник добрив припинив продажі в Німеччині

Відром холодної води для німців став припинення роботи на ринку Німеччини основного європейського виробника LAT Nitrogen. У компанії офіційно повідомили, що таке рішення пов’язане з непомірними цінами на газ.

«Ми будемо уважно стежити за розвитком цін на газ, перш ніж розглядати можливість повернення на ринок», — сказав для ArgusMadia Харальд Лінднер, аналітик з маркетингових досліджень і планування попиту в LAT Nitrogen.

LAT Nitrogen виробляє продукти на основі азоту для ринків добрив і промислової хімії. Вона продає на німецький ринок вапнякову або кальцієву селітру (CAN), ASN і NPK. Через вкрай слабкий попит з боку сільського господарства компанія вирішила, що немає сенсу підвищувати ціни для збереження рентабельності виробництва.

У середині вересня компанія LAT Nitrogen почала технічне обслуговування деяких ліній на своєму заводі в Лінці в Австрії, що вплинуло на виробництво добрив аміаку, азотної кислоти, кислот і NPK. Це мали завершити до початку листопада.

Завод у Лінці є основним джерелом добрив для Центральної та Східної Європи, згідно з останніми даними IFA, щорічне виробництво CAN 27 становить приблизно 600 000 тон. Завод гранульованого карбаміду потужністю 429 000 т/рік у Лінці не постраждав від технічного обслуговування і працює у звичайному режимі.

Елеватори повні зерна

Надзвичайно низький попит на добрива з боку сільського господарства аналітики пояснюють низькими закупівельними цінами на зерно, зниженням доходів фермерських господарств і заповненими складами нереалізованої сільськогосподарської продукції. На жаль, це наслідки, серед іншого, нерівна конкуренція та збільшення імпорту до ЄС.

Оптовики очікують, що продажі добрив залишаться слабкими до початку 2025 року, створюючи значні логістичні проблеми для дистриб’юторів напередодні весняного сезону.

Песимізм виробників у Франції

Новини про роботу надходять і з Франції, де на початку листопада відбулася конференція французьких виробників добрив. Виробники не приховували занепокоєння щодо подальшої долі галузі, адже цьогорічний урожай був неврожайним, а аграріям бракує коштів на закупівлі.

Роздрібні торговці не хочуть зобов’язуватися перед постачальниками добрив, тому заводи працюють в половину потужності, а склади виробників переповнені. Наразі ніхто в ланцюжку ринкових зв’язків не хоче ризикувати, тому існує реальна загроза тимчасового закриття заводів.

Коментатори зазначають, що ситуація нагадує 2021-2022 роки, коли ціна на газ змусила європейські промислові заводи сповільнити або припинити роботу. Проте сьогодні виробники добрив у Європі вже не можуть піднімати ціни на добрива, на які немає покупців навіть за нинішніх цін.

Європа в імпортній пастці, але чи не можна було цього перебачити?

«У 2022 році в Європі спостерігалося зниження потужностей з виробництва азотних добрив на 70%, — визнає голова Європейської обсерваторії добрив Моніка Маруччі, яку цитує французький портал terre.net.fr. – У 2023 році ситуація покращилася і цього року ми маємо приблизно 80% нормальних виробничих потужностей. Однак, щоб компенсувати падіння внутрішнього виробництва, Європа масово імпортувала добрива.

Дані від IFA, CRU Group

На жаль, ключовим постачальником для ЄС стала Росія, яка внаслідок європейських санкцій зафіксувала падіння експорту приблизно на 7% у 2022 році порівняно із середнім показником 2014-2021 років, але у 2024 році знову стала основним постачальником азотних добрив з часткою ринку 28%. Експерти вважають, що попри політичні декларації ситуація на ринку добрив в ЄС не має шансів змінитися.

«До 2028 року більша частина нових потужностей з виробництва добрив, ймовірно, надходитиме з Росії, Східної Європи та Центральної Азії», — каже Ханна Чтіуї, аналітик із добрив Міжнародної асоціації промисловості добрив, яку цитує Agrarheute.

Це політика ЄС…

Мізерні шанси покращити становище європейських виробників добрив зумовлені не лише різко високими виробничими витратами та втратою конкурентоспроможності, відзначають експерти. Також з аграрної та кліматичної політики ЄС, яка передбачає зменшення використання мінеральних добрив та збільшення площ органічних посівів. Також багато хто це пов’язує із великим імпортом українського зерна, скороченням посівних площ (відновленням) у «нових» членів ЄС, посиленням норм використання добрив.

Автор Farmer.pl Grzegorz Tomczyk, окремі матеріали взяті на https://www.argusmedia.com/ та https://www.lat-nitrogen.com/

Популярні новини

Енергоефективність для фермерського бізнесу

Одним з найбільших споживачів енергії у народному господарстві України є сільськогосподарське виробництво. Так, агропромисловий комплекс України споживає 35 млн т умовного палива за рік, половина якого – у вигляді дефіцитного рідкого палива. Тому у найближчі роки необхідно поліпшити енергетичну базу сільськогосподарського виробництва, однак поки що ці завдання вирішуються без належного економічного обґрунтування.

Известково-серный отвар: фунгицид, инсектицид, акарицид

Некоторым веществам «не повезло» с репутацией. То, что называют «общественным мнением», часто формируется из мифов, тенденциозно поданных фактов и анонимного «мнения экспертов». Поэтому сера, как химический элемент, до относительно недавних времен стойко ассоциировалась с «нечистой силой» и алхимиками.

<!--:ru-->Совместимость удобрений при листовой подкормке<!--:-->

Листовая подкормка – прекрасный способ дополнить питание растений необходимыми элементами. Однако применение в растворе более одного компонента может вызвать выпадение осадка в виде нерастворимых солей.

У Румунії швидко будується автомагістраль у напрямку українського кордону

Роботи тривають навіть вночі.

Споживання м’яса в Україні наблизиться до мінімальної норми

Але збільшується поголів’я свиней та птиці в усіх категоріях господарств. У порівнянні з минулим роком кількість свиней зросла на 3%, а птиці – на 2,2%. Про це повідомила начальник Управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус під час конференції м’ясної галузі України «MeatForum». Вона відзначила, що поголів’я свиней та птиці більше […]