Аграрні ринки нині виграє логістика: чому так?
З легкої руки генерала Першинга давно відомо, що війни виграє саме логістика. Але нині це твердження стає все актуальнішим і для глобальних ринків. Будь-яка «ДТП» у Суецькому каналі викликає миттєве подорожчання усього, що пливе до Європи, озброєні хлопці на моторних човнах у Перській затоці здатні колихнути вгору барель нафти, а світовий аграрний ринок болісно реагує на блокування спочатку українських портів, а потім – українських вантажів на кордонах Польщі та Словаччини.
Отже, логістика стала визначальним фактором у ціноутворенні аграрної продукції через її чутливість до геополітичного клімату. Саме тому безпрецедентне зростання вартості логістичних послуг через російську агресію, блокування кордонів та обмеження експорту сільськогосподарської продукції стали для України справжнім викликом. Для порівняння: у 2021 році доставлення сільгосппродукції до українських портів становила $30-35, тоді як у серпні 2022 року для перевезень вже до портів ЄС потрібно було близько $180-200. Тож зернова логістика в Україні подорожчала мінімум у 5 разів.
Своєю чергою, блокування руху вантажівок на польсько-українському кордоні у 2023 році призвели до ще більшого зростання, через яке загальні втрати української економіки станом на березень 2024 року сягнули понад $500 млн.
Стрес-тести на світовому ринку
Прикро, але блокування українських перевезень стало черговою подією, яка створює стрес-тести світовій економіці та її окремим галузям.
Як інший приклад варто згадати блокування Суецького каналу суховантажем Ever Given, що за оцінками Lloyd’s List коштувало світовій економіці у $9,6 млрд на день та призвело не тільки до підвищення на 5% світових цін на нафту, але навіть спровокувало дефіцит… туалетного паперу в торговельних мережах.
Свіжий приклад – миттєве підвищення ціни нафти марки Brent на 4% внаслідок злочинної діяльності хуситів на маршрутах нафтової логістики.
Але при всій повазі до нафти та паперової продукції слід відзначити, що ці вантажі, на відміну від аграрної продукції, майже не псуються під час перевезення і менш чутливі до «зупинок в дорозі». До того ж українсько-польський логістичний «агро-кейс», по-перше, є показовим, бо майже зупинив сектор економіки (а це понад 41 % експорту країни), а по-друге – виявився досить несподіваним і довготривалим.
Чому український ринок насіння створює ефект доміно
Звісно, такі події суттєво вплинули та на ринок насіння, який без перебільшення здатен викликати ефект доміно в аграрному секторі. Адже якщо немає чого сіяти – не буде що збирати. Якісне насіння – основа врожаю, і його відсутність або дефіцит призводять до підвищення цін на сільгоспкультури та впливають на кінцевого споживача у різних країнах світу.
Тому недооцінювати значення українського ринку насіння було б великою помилкою – завдяки розвиненій інфраструктурі та інноваціям він приваблює як вітчизняних, так і міжнародних гравців у цій галузі.
Наприклад, посівний матеріал кукурудзи вирощують 112 підприємств, озимої пшениці – 132, соняшника – 68 виробників. Україна, з її родючими ґрунтами та сприятливим кліматом, є не лише одним із головних виробників сільгосппродукції, а й розвиненою базою для інновацій у цій галузі, зокрема – для створення нових сортів і гібридів.
При цьому саме посівний матеріал потребує особливої уваги до якості та термінів постачання. Тому, коли польські протестувальники заблокували кордон з Україною, вони не лише створили проблеми для українських аграріїв, а й порушили ланцюжки постачання, що безпосередньо впливають на міжнародний ринок, збільшуючи вартість і сільгосппродукції, і посівного матеріалу для споживачів у всьому світі. І ще: на цьому маршруті з’явився знак «Обережно, непередбачувані протестувальники», що маркує його як ризикований.
Дорожчає логістика – дорожчає насіння
Порівнюючи ситуацію в інших європейських країнах, які не стикаються з подібними геополітичними викликами, можна побачити, що вартість логістики в Україні суттєво вища – через збільшення витрат на транспортування альтернативними маршрутами, підвищення вартості страхових послуг через можливі ризики, валютні коливання тощо. Це означає, що чистий прибуток українських фермерів у порівнянні з іноземними колегами може бути значно меншим, і розповсюджене переконання стосовно захмарних заробітків українських аграріїв – наразі досить дискусійне.
З іншого боку, дорожчає логістика – дорожчає посівний матеріал в усьому світі. Також до збільшення вартості посівного матеріалу призводить зростання витрат на його виробництво, високі ціни на паливо, добрива та інші сільськогосподарські ресурси. Все це в комплексі спричиняє підвищення цін на культури, які вирощуються з цього насіння, і як наслідок – має серйозний вплив на фермерські господарства та глобальний продовольчий ринок.
Про турбулентність маршрутів
Що ж робити аграріям? З одного боку, розуміти реальні наслідки блокування кордонів та інших логістичних ускладнень. З іншого – розраховувати та прокладати альтернативні шляхи постачання агропродукції навіть тоді, коли вже існує і начебто надійно функціонує роками перевірений маршрут. Адже жоден кордон не застрахований від проблем. Ламаються не тільки договірні системи світового порядку. Змінюються також «правила дорожнього руху» на карті руху «караванів» світу.
Колись в агросекторі головним словом було слово «врожай», тепер, схоже, в лідери поступово виходить «логістика». Є сумніви? Тоді згадайте, скільки людей останнім часом все більше готові платити за доставляння Glovo. Бо логістика хлопця з рюкзаком за плечима на скутері виявляється більш гнучкою та надійною в умовах міських заторів та непередбачених ДТП – він знає альтернативні шляхи та може об’їхати проблеми. Що ж, світ – це таке ж місто, тільки набагато більше за розмірами. І лише шляхом співпраці й пошуку запасних рішень можна долати ці челенджі.
Читайте нас у Telegram
