Чи продадуть ОПЗ та Укрхімтрансаміак за більш ніж міліард доларів?
02.02.2022
Невдовзі ДП «Укрхімтрансаміак» перетвориться на ВАТ (Відкрите Акціонерне Товариство). Почнеться перший етап швидкої приватизації ОПЗ та Укрхімтрансаміаку, як одного цілого підприємства. Із 1 лютого Одеський припортовий завод змінив газові компресори з перекачки аміаку на більш економічні, але менш ефективні, електричні. Замість 315 тонн на годину завод може транспортувати 215 тонн.
При цьому вартість транспортування і перевалки має змінитись, адже, діючі тарифи актуальні до кінця січня 2022 року. Власне з цього приводу делегація «Трансаміаку» і «Тольятті Азот» з Росії має завітати до Києва, а можливо й до Одеси, найближчими днями.
Якщо тарифи Укрхімтрансаміаку публічно оголошені Міністерством економічного розвитку та торгівлі, то тариф перевалки аміаку не був публічним, тим не менш, на початку 2021 рік сумарна вартість транспортування та перевалки складала 60 долл. США за тонну. Це вартість транспортування аміакопроводом, довжиною 800 км та перевалки в порту Південний (Южний).
В 2021 року середня ціна на аміак склала 468 долл. США/т, FOB-Чорне море (ІА Інфоіндустрія) власне на цей період і був затверджений тариф. Вартість транспорту складала чуть більше 30 дол. США/т, сумарно з перевалкою набігала сума в 60 долл. США/т, це менше, ніж російські постачальники аміаку сплачували при постачанні через порт Вентспілс, принаймні на 20 дол. США/т. Частка тарифу у фінальній вартості аміаку складала 12,8%. Це умовний показник, адже ціна усереднена.
Якщо взяти поточні ціни на аміак – це 1150 долл. США/т, FOB, то тариф може істотно збільшитись, взявши частку 12,8%, отримаємо 147 долл. США/т. Звісно, що й мови про такий тариф на транспортування не буде, але підвищення тарифу до розміру 70-80 дол. США/т можливе. Та чи відбудеться воно?
Справа в тім, що завод «Мінудобрєнія», м. Росош, сплачував тариф на 0,5 долл. США/т більший, ніж Тольятті, це через спірне питання доданих 13 км, які не визнав «Тольятті Азот». Позиція Тольятті стосовно непомірно завищеної вартості транспортування була на стільки твердою, що на зустрічі із представниками Міністерства економіки України на цьому тижні, навряд чи «Тольятті Азот» припустить можливість підняття тарифу. Але всі передумови до цього є.
По-перше, аміак подорожчав, по-друге, енергоносії та обслуговування аміакопроводу стало дорожчим. В Росії прибутки хіміків тільки зросли, адже газ там набагато дешевший.
Та для українців важливе вже не так підвищення вартості транспортування аміаку, як приватизація двох стратегічних підприємств.
Давайте порахуємо скільки грошей отримали два підприємства за 2021 рік, переваливши 2,49 млн тонн аміаку. При вартості транспортування та перевалки 60 долл. США/т, це 149,7 млн долл. США.
Тобто, навіть без зміни тарифу, два підприємства за десять років можуть заробити майже 1,5 млрд долл. США. Саме така вартість побудови нового заводу на кшталт ОПЗ з потужністю в 1 млн тонн карбаміду на рік.
Тут стає цікаво, за якою вартістю буде виставлений вже об’єднаний об’єкт? Яка стартова ціна? Звісно, що ми рахували виручку, а рента, податки та інші витрати заберуть не менше 60% доходу, але зараз цей дохід йде до держави, до українців і сам об’єкт розглядається під призмою: що втрачається, та на що вимінюється?
Навряд чи контракт з «Тольятті Азот» встигнуть підписати новою структурою, але у разі, якщо він гіпотетично буде укладений, то вартість нового об’єкту мала б бути точно більше, хоча б завдяки істотному доходу від перевалки і транспортування аміаку. Але величезний знак питання поставить будь який новий власник з урахуванням нинішніх відносин Росії та України та того, що контракт на транспортування аміаку укладається лише з двома виробниками в Росії. І це значна залежність від їх волі не транспортувати аміак іншими шляхами.
Найгірше в цій ситуації, що ОПЗ стоїть, його другий агрегат аміаку не можуть запустити вже другий рік, тому що триває судова тяжба із українською митницею стосовно запасних частин для агрегату, які, нібито, невірно подані в декларації. Невже простій агрегату заводу, на якому працюють тисячі людей менш важливий за невірне оформлення запасних частин? Невже в державі немає порядку, чи немає політичної волі? Може це робиться навмисно, щоб знецінити об’єкт, а після приватизації за це ніхто так і не понесе відповідальності?
Вже дуже скоро на ці запитання ми отримаємо відповіді. Дуже хочеться, щоб не з’явились нові питання.
Дмитро Гордейчук, Інфоіндустрія
Читайте нас у Telegram
