Експорт українського борошна скорочується, проте експортери виходять на нові ринки

«Перші дзвіночки» різкого падіння експорту борошна з України прозвучали ще в березні-червні минулого МР, коли обсяги скоротилися на 50%. За часом це збіглося з першою хвилею протидії коронавірусу – локдаун, закриття ресторанів і кафе, згортання туризму тощо. З початку нинішнього МР відвантаження скотилися з 19,0 тис. до 8,0 тис. тонн, і лише в грудні намітилося незначне зростання.

Про це йдеться у статті Сергія Сакіркіна, голови ревізійної комісії ГС «Борошномели України», повідомляє ІА «Інфоіндустрія» з посиланням на ГС «Борошномели України».

Подібна ситуація складалася в усіх світових експортерів, але не так катастрофічно. В основних гравців поруч знаходяться їхні найбільші покупці. І якщо заклади громадського харчування різко скоротили споживання борошна, то домогосподарства та хлібозаводи споживання збільшили. «Наприклад, Молдова, наш найближчий постійний покупець, особливо не зменшила імпорт українського борошна. І більш далекі постійні партнери, Ізраїль і Палестина, зменшили закупівлі дуже незначно. Крім того, навіть до далекої Венесуели вели традиційні відвантаження. Але ці обсяги не зрівняються з близькосхідним і африканським напрямками, куди практично перестали відвантажувати борошно. А про північнокорейські обсяги і говорити не доводиться», — пише Сакаркін.

Проте навіть за таких складних умов українські борошномели виходили на нові ринки (Буркіна-Фасо) та поверталися на забуті – Уганда, Конго.

Один з основних негативних факторів, що вплинув на значне зниження обсягів експорту українського борошна, – різке зростання цін. Українська продукція завжди була привабливою своєю низькою ціною. Зростання світових цін на пшеницю привело до відповідного тренду і в Україні. Як наслідок – зростання цін на продукти переробки. Але якщо пшениця – товар біржовий, до постійних коливань цін усі готові та грають за існуючими правилами, то з борошном справа інакша. «Коли покупцеві, який очікує на прибуття оплаченого товару через місяць, а то і два, повідомляють, що наступна партія буде дорожчою на 20-30%, то він не поспішає платити. Товар у нього є, в дорозі ще не одна партія – можна почекати, поки подешевшає або пошукати, де дешевше. І знаходить інших постачальників, якщо не більш дешевого товару, то з іншими умовами оплати. Наприклад, Північна Корея продовжує купувати борошно, але вже не в Україні, а в Росії, де різко зросли обсяги експорту. ОАЕ також переключилися на інших постачальників тощо», — розказав експерт.

Інфоіндустрія