Фітофаги поширені на українських полях
15.07.2019
Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 12 липня 2019 року.У Степу завершується розвиток клопа шкідливої черепашки (окрилися 50-90%), який за чисельності по зоні 0,5-2 імаго перелітає в місця зимівлі. За попередніми дами пошкодженість зерна клопом шкідливою черепашкою становить 0,8-2,2%. В Лісостепу у посівах зернових культур дохарчовуються личинки старших віків. Окрилених клопів в зоні 20-45%. Хлібні жуки та жужелиця пошкодили 2-8% колосків. У посівах ярих колосових культур продовжують масово розвиватися та завдавати шкоди злакова попелиця, її чисельність в середньому становить 8 макс. 15 особин на стебло (Луганська обл.) трипси, інші фітофаги.
У посівах кукурудзи, соняшника продовжується літ, яйцекладка та відродження стеблового (кукурудзяного) метелика. Шкідником заселено до 20% площ, 2- 5 % рослин. Чисельність гусениць 0,7-1,2 макс. 3 екз. на рослину (Київська, Луганська, Херсонська, Чернівецька обл.). При похолоданні літ значно знизився і становив 2-3 екз за ніч улову. Лабораторним аналізом метеликів виявлено, що самці становлять 62%, самиці -38%, з яких 33% з дозріваючими яйцями, 50% з зрілими і 17% з дегенеративними органами. Чисельність зрілих яєць на самицю становить 42 шт. Велику потенційну загрозу шкідника визначає широкий ареал його розповсюдження та здатність до накопичення значної кількості представників виду за відповідних агрокліматичних умов. Випуск трихограми – ефективний захід регулювання чисельності фітофагу. Варто пам’ятати, що літ стеблевого (кукурудзяного) метелика в Україні розтягнутий до одного місяця, тому дуже важливо провести внесення трихограми у перші два тижні льоту шкідника. Перше внесення трихограми потрібно проводити за фіксування початку льоту та яйцекладки (пошук яйцекладок починають після 3-4 днів від початку льоту), повторне – через 5-7 днів. Кратність внесення трихограми можна збільшувати за потребою. В Степу шкодять гусениці бавовникової совки. Шкідником заселено від 10% до 20% обстежених площ посівів за середньої чисельності 0,8-2,0 макс. 6,0 екз. на кв. м (Херсонська обл.). За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.
Посіви сої пошкоджують павутинні кліщі, ними заселено від 25 до 60% рослин при чисельності 3-10 екз. на трійчастий лист (Київська, Херсонська обл.), трипси, гусениці акацієвої вогнівки, на 3-5% рослин у Київській, Львівській, Полтавській. Сумській та Чернівецькій областях – чортополохівка.
На полях цукрових буряків продовжують шкодити бурякова листкова попелиця (заселено 3-20% рослин), личинки бурякової мінуючої мухи, щитоноски. Подекуди шкодять гусениці листогризучих та підгризаючих совок.
На відростаючих багаторічних травах спостерігається розвиток і шкідливість гусениць молодшого віку листогризучих совок (совка-гама ІІ покоління), які за чисельності 0,2-0,4 екз. на кв.м пошкодили 3-6% рослин у слабкому ступені, кліщів, трипсів, попелиць – 98 екз. на 100 подвійних помахів сачком. Продовжується живлення насіннєїда-апіона. Комлексом шкідників пошкоджено 15% рослин у слабкому ступені.
Скрізь на рослинах соняшнику триває розвиток і шкідливість геліхризової попелиці, за чисельності 2-8 макс. 32 екз на рослину, нею пошкоджено 2-10 макс. 15-25% рослин (Вінницька, Київська, Херсонська обл.). Личинки в основному знаходяться на кошиках. Переважно в степових областях шкодять соняшникові вогнівка, вусач, шипоноска, подекуди трипси, клопи, гусениці лучного метелика, листогризучих совок.
Картоплю та овочеві культури пошкоджують колорадський жук (літнього покоління), совки, білани, молі, попелиці, трипси.
Саранові, переважно нестадні та стадні (італійський прус) розвиваються здебільшого на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах, у плавнях річок, на багаторічних травах та суміжних посівах просапних культур. Окрилилось 40-50% саранчуків.
Лучний метелик. У степових, лісостепових зонах продовжується незначний літ, яйцекладка, відродження та харчування гусениць ІІ покоління фітофага. Чисельність метеликів складає 1 – 2 екз на 10 кроків, середня чисельність гусениць складає 0,5- 2 екз. на кв. м. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культурах ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць. В разі утворення надпорогової чисельності гусениць лучного метелика 12-20 екз. на кв.м їх локалізують дозволеними інсектицидами суворо дотримуючись строків і норм витрати препаратів з урахуванням віку гусениць.
У садах шкодять гусениці яблуневої (ІІ-го покоління) та сливової плодожерок, личинки вишневої мухи, інші листогризучі та сисні фітофаги.
На винограді продовжують шкодити кліщі, триває літ другого покоління гронової листокрутки (в середньому 19 самців на феромонну пастку за 7 днів). Багатоїдні шкідники (сарана, совки) осередково розвиваються в Степу та Лісостепу, де їх контролюють в неорних землях, пасовищах, багаторічних травах та просапних і овочевих культурах.
Інфоіндустрія за матеріалами consumer.gov.ua
Читайте нас у Telegram
