12.08.2020
В рамках підготовки до XI Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) організатори проводять ряд інтерв’ю з ключовими спікерами. Сьогодні вашій увазі – розмова з Іваном Верланом, Партнером McKinsey & Company. Говорили про тренди споживацької поведінки, про глобальну кризу та наслідки для світової економіки.
Пандемія COVID-19 нанесла серйозний удар по світовій економіці. Ситуація із пошуком варіантів та забезпеченням належного реагування ускладнюється невизначеністю щодо траєкторії поширення вірусу та різноманіття заходів по відновленню економіки в різних країнах.
Наші колеги з Глобального інституту McKinsey (MGI) розробили макроекономічну модель впливу COVID-19. Він розраховується виходячи з двох основних чинників: (1) поширення вірусу і реагування з боку державної системи охорони здоров’я, а також (2) економічних наслідків режиму самоізоляції та заходів по відновленню економіки в країні.
Опитування 2000+ бізнесів по всьому світу, які McKinsey & Company проводила у квітні і травні 2020 року, вказують на широкий діапазон поглядів щодо запропонованих нами економічних сценаріїв, однак домінують помірковано-песимістичні сценарії (А2 та В1 за нашою матрицею). Нещодавно опубліковані Євростатом та статистичними бюро окремих країн дані за перше півріччя 2020 року корелюють з нашими помірно-песемістичними прогнозами.
До речі, наша група, що займається економічним моделюванням, виявила, що зв’язок між економічними втратами і контролем за вірусом не є 1:1: кожні 3 місяці зволікань у забезпеченні контролю за вірусом призводять до 6-місячної затримки повного відновлення економіки.
Детальніша інформація: *1
Протягом березня-червня цього року McKinsey & Company відстежували настрої споживачів, аби відстежити, як з часом змінюються очікування, доходи, витрати та поведінка в часи кризи в різних країнах світу. Наші останні результати вказують, що навіть там, де було частково відмінено карантин, оптимізм серед споживачів залишається приглушеним, а намір витрачати кошти і досі залишається на кризовому рівні. Хоча вплив пандемії є різним у різних регіонах, по всьому світу ми бачимо 5 основних напрямків змін споживання:
До речі, ми виявили, що зняття суворого карантину (дозволена мобільність за власним розсудом) – суттєвий показник в економічних сценаріях багатьох країн. У країнах ОЕСР співвідношення між змінами у мобільності та обсягами роздрібного продажу складає 0,91.
Детальніша інформація: *2
Після 40 років випереджуючої динаміки зростання, упродовж останнього десятиліття глобальна індустрія товарів широкого вжитку, в тому числі і продовольчих товарів, демонструвала кілька тенденцій, що суттєво гальмували її розвиток. Саме крупним світовим брендам було найскладніше забезпечити зростання: за останнє десятиріччя провідні бренди товарів широкого вжитку генерували лише 25 відсотків приросту вартості. Тим часом, невеликі та середні бренди показували зростання на рівні 45 відсотків, а продукція, що продається під приватною маркою, – 30 відсотків.
Спалах COVID-19 лише посилив ці тенденції: обсяг продуктових товарів зріс на 20 відсотків за рахунок заповнення домашніх комірчин товарами, а далі закріпився на рівні 5–10 відсотків, в той час як ресторани продовжували стояти зачиненими. Упродовж цього періоду крупні компанії мобілізували ланцюжки постачання і зосередилися на провідних лініях, тоді як малі гравці ринку вели боротьбу за виживання. А далі – 15+ відсотків споживачів змінили магазини, в яких вони купують продукти. Сформувалася нова можливість для брендів, щоб стати ближчими до споживача, зменшивши залежність від окремих каналів продажу. Однак криза також стимулює вимоги споживачів щодо вартості і перехід на цифрові покупки. Усе це вимагає дій з боку брендів продовольчої індустрії.
Українські виробники мусять реагувати на ці зміни, реформувати свої стратегії зростання за рахунок формування «нових фронтів» в різних категоріях і з різними брендами, щоб отримати кращий доступ до кінцевих споживачів. Важливо – швидше сформулювати та перейти до нової моделі конкуренції, яка передбачає цифровий маркетинг та продаж.
Детальніша інформація: *3
COVID-19 став кризою не лише для сфери охорони здоров’я; ця епідемія також стала поки що найсерйознішою проблемою для ресторанної галузі. Наші дослідники узагальнили чинники, що зумовили різну ступінь складнощів та різну ступінь успішності проходу та виходу з кризи в ресторанному бізнесі:
Для ресторанних операторів ми бачимо два напрямки дій: повернення до стану стабільності (наприклад, пожвавлення споживачів за допомогою посегментного підходу та оптимізації зону впливу) і перехід до стану «нової нормальності» (наприклад, переосмислення дизайну ресторану і пристосування меню до нових преференцій споживачів).
Детальніша інформація: *4
Наші колеги з McKinsey & Company розробили аналіз ризиків по різних секторах та суб-секторах виходячи з ризиків ланцюжків постачання. Еволюція глобальних ланцюжків постачання у складніші, взаємозалежні системи, побудовані на принципі «just-in-time», що розвинулись за останні десятиліття призвела до непередбачуваної чуттєвості до порушень. При цьому, наразі порушення ланцюжків постачання, що тривають місяць чи довше, стаються кожні 3,7 років.
Загалом, ланцюжки з високими обсягами внутрішнього товарообігу до кінцевої продукції зазнають більших ризиків, ніж ті, де спостерігається менша інтенсивність торгівлі. Серед таких ризикових ланцюжків: комунікаційне обладнання, комп’ютери та електроніка, а також напівпровідники та аксесуари. Ці ланцюжки мають високу додану вартість і відносну концентрацію, що підкреслює потенційний ризик для світової економіки. Трудомісткі ланцюжки, наприклад, ті, які стосуються виробництва одягу, стикаються з дуже сильною загрозою впливу пандемії, навантаження через глобальну зміну клімату (у зв’язку з їхньою залежністю від праці) та ризику підтоплення. Натомість ланцюжки вартості, які стосуються їжі та напоїв, скла і цементу, резини і пластику, а також металоконструкцій менше піддаються впливу шокових ситуацій.
Тим не менш, шокові ситуації неминуче вдаряють по слабких місцях в рамках ширших ланцюжків. Відтоді структура ланцюжка може стати джерелом вразливості або стійкості окремої компанії, залежно від ефективності у моніторингу ризику, впровадженні стратегій пом’якшення наслідків та створенні планів неперервного розвитку компанії. У дослідженні, яке проводила McKinsey & Company серед директорів ланцюжків постачання у травні 2020 року, 93% зазначили, що вони вживають заходи по збільшенню стійкості, в тому: нарощування надлишку серед постачальників, перехід постачання до локальних виробників та виробників у близькому зарубіжжю, зменшення кількості унікальних компонентів та їх стандартизація.
Компанії, які стануть переможцями, усвідомлюють що підготовка до гіпотетичного шоку в майбутньому передбачає деякі капіталовкладення вже зараз. Однак ці інвестиції з часом дадуть значні вигоди — не лише завдяки зведенню втрат до мінімуму, а й за рахунок покращення цифрових спроможностей, стимулювання продуктивності та зміцнення екосистем у промисловості в цілому. Замість пошуків компромісу між стійкістю та ефективністю, впровадження таких дій може призвести до виграшної ситуації для компанії в цілому.
Детальніша інформація: *5
Дізнатися більше про зміну споживчих уподобань і їх вплив АПК ви зможете на XI Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), яка відбудеться 10 вересня 2020 року на базі Terminal Z (Київська обл.).
Дізнатися більше про захід: https://lfm.com.ua/
https://bit.ly/3aovN7B
https://lfm.com.ua/?utm_source=infoindustria-verlan&utm_medium=referral&utm_campaign=lfm20
Або за контактами: 044 298 00 91, [email protected]
Читайте нас у Telegram