Олександр Демидов: «Наука має давати практичні результати»

Щороку у травні наша держава відзначає День науки – професійне свято всіх громадян України, пов’язаних із науковими пошуками. У цей день вшановують наукові традиції та досягнення вчених, без яких не можна уявити сучасний світ. Адже тільки спираючись на розвинену науку, можна побудувати міцну економіку, здатну забезпечувати стабільність життя і добробут суспільства.

Високий професіоналізм українських учених високо цінується в усьому світі. Неоціненна заслуга в цьому вчених-аграрників, селекціонерів, головне завдання яких – зміцнення продовольчої безпеки країни.

Реальний приклад — на теренах Київщини діє всесвітньо відома наукова установа з понад 100-річною історією. Це Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України. Тут створено понад 300 сортів 19 сільгоспкультур, серед яких шедеври світової селекції – сорти озимої пшениці Українка 0246 і Миронівська 808.

Цьогорічне професійне свято миронівські науковці відзначають високими досягненнями. У 2016 році колектив інституту нагороджений Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом. Миронівський інститут пшениці – переможець у номінації «Лідер агропромислового комплексу України 2016» за селекційні досягнення та внесок у розвиток аграрної науки, за що відзначений Дипломом НААН.

Таких високих державних відзнак Миронівський інститут удостоєний завдяки творчій праці та високому професіоналізму науковців. Сьогодні тут працюють 9 докторів і 19 кандидатів наук, виховується молоде покоління вчених, які достойно продовжуватимуть славні традиції установи. Одинадцять науковців навчаються в аспірантурі, п’ять – у докторантурі. Лише за минулий рік і початок 2017-го наші науковці захистили одну докторську та сім кандидатських дисертацій. Наукові керівники майже всіх аспірантів і здобувачів – доктори і кандидати наук Миронівського інституту пшениці. Це свідчить про високий фаховий рівень наших учених.

Миронівський інститут пшениці має ліцензію на діяльність на освітньо-науковому рівні, тож відповідно проводиться підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії (кандидата) за спеціалізацією «селекція і насінництво» в аспірантурі інституту.

Активно об’єднує науковий потенціал колективу рада молодих учених інституту. За останні роки проведено п’ять міжнародних конференцій, учасники яких – молоді вчені, спеціалісти, а також студенти-старшокурсники аграрних навчальних закладів України та близького зарубіжжя. Миронівський інститут був співорганізатором науково-практичної конференції у листопаді минулого року в Києві, присвяченої 150-річчю від народження Соломона Львовича Франкфурта – великого вченого-агробіолога, фундатора Центральної дослідної станції, від заснування якої веде свою історію інститут.

Основні напрями наукової діяльності Миронівського інституту пшениці – селекція адаптивних високопродуктивних сортів зернових культур, захист рослин та технології вирощування, а також дослідження в царині фундаментальної біології – клітинна і маркерна селекція, генетика морозостійкості, віддалена гібридизація, використання гетерозису, різні типи мутагенезу. Миронівські науковці підтримують наукові зв’язки з відомими науково-дослідними установами світу. Торік з діловими візитами тут побували доктор Олексій Моргунов – керівник Міжнародної програми з покращення озимої пшениці (CIMMYT, Туреччина), а також група науковців-біологів з Ноттінгемського університету (Велика Британія).

Але наука має давати практичні результати. Наш науковий продукт — сорти зернових культур. Нині у Держреєстрі України — 83 сорти миронівської селекції: нові сорти озимої і ярої м’якої пшениці, ярої твердої пшениці, озимого і ярого ячменю, озимого тритикале, а також створені 30–40 років тому сорти сорго суданського і проса, які досі користуються попитом у виробничників. Державне сортовипробування України проходять ще 40 сортів зернових. Сорти пшениці та ячменю миронівської селекції успішно випробовуються в Угорщині та Молдові. Враховуючи, що Угорщина входить до ЄС і ОЕСD, це відкриває миронівським сортам шлях до насіннєвого та зернового ринків Європи.

Ми переконані, що і корифеї науки, і їх молоді талановиті послідовники й надалі докладатимуть зусиль для розвитку аграрного потенціалу нашої держави, збагачуватимуть скарбницю вітчизняних та світових досягнень.

Відомо, що справжній вчений ніколи не припиняє навчатись, пізнавати, відкривати, творити! Тож бажаю кожному науковцю професійної інтуїції і росту, нових відкриттів і неперевершених досягнень задля добробуту українського народу, в ім’я процвітання України!

О.А. Демидов,

директор Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААНУ, заслужений працівник сільського господарства України.