Що треба знати виробнику, щоб не отруїти покупця «огірочками з грядочки»?

Алгоритм-підказка для виробників, які дбають про здоров’я своїх покупців.

Коли господиня городини каже, що її огірочки – тільки-но з грядочки, смачні, корисні, безпечні, – нема підстав сумніватися в тому, що вона говорить щиро, і аж ніяк не має на меті обдурити покупця, аби підступно завдати його здоров’ю шкоди. Але важливо інше: чи знає ця господиня напевно, що її огірочки (яблучка, малинка абощо) справді безпечні? Таке твердження потребує від господині не стільки щирості, скільки знань про те, що  саме може зробити її продукт небезпечним?

Для тих, хто дбає про здоров’я своїх покупців, – далі друкуємо алгоритм-підказку: на що треба звернути увагу, щоб ваші огірочки пішли покупцеві (та й самій господині) на користь.

Де росте? Стан ґрунту, місця вирощування

Не треба бути дуже мудрим, щоб зрозуміти, що корисну городину або садовину виростити на городі, який розташований впритул до жвавої автотраси, неможливо. Або біля заводу, який викидає в повітря клуби чорного диму. Або біля птахофабрики, яка завзято скидає відходи життєдіяльності та виробництва просто в ґрунт… Те, що викидається в повітря, – не просто пилюка, яку можна змити водою, а ґрунтові води – це не те, що не стосується яблучка, бо воно росте високо, або ж кропчика, бо його корінчики можна повідрізати.

Забруднене повітря небезпечне залишками важких металів, які осідають на ґрунт. Найбільш небезпечними з них є кадмій, миш’як, свинець, ртуть, олово, алюміній, талій, відомі як «елементи смерті». Вони можуть призвести як до отруєння, так і накопичуватися в організмі, призводячи до онкологічних захворювань, мутагенних ефектів, тривалого токсичного впливу на шлунково-кишковий тракт, серцево-судинну, ендокринну, нервову системи, збільшення ризику безпліддя. https://mcl.kiev.ua/uk/zagryaznenie-okruzhayushhej-sredy-tyazhelymi-metallami/

Як важкі метали «надходять» у рослину? Коріння поглинає з ґрунту різні хімічні сполуки цих металів (солей, гідроксидів, комплексів і т.д.). Відповідно, плоди або листя також матимуть у своєму складі не лише вітаміни, але й запас важких металів.

Забрудненням ґрунтів і навіть ґрунтових вод може загрожувати розташоване поруч виробництво агрохімікатів або залишки мінеральних добрив та засобів захисту рослин, які застосовувалися на землях по сусідству; а відходи тваринницьких ферм можуть бути не лише джерелом нестерпного смороду, але й бактеріального зараження ґрунту.

Тобто, якщо ви маєте постійних покупців, і не зважаєте на стан ґрунту, де вирощуєте городину-садовину, можна сказати, що ви системно труїте людину, або й цілу родину.

Але це, звичайно, не про вас.

Правильне застосування хімії

Правильне застосування міндобрив, засобів захисту рослин, їх коректне дозування та внесення стане запорукою того, що всі ці здобутки агронауки не матимуть негативного впливу на кінцевий продукт, а, отже, на здоров’я споживачів. Неправильне застосування – навпаки.

Міндобрива і засоби захисту рослин – не сіль чи перець, додавати які можна «за смаком» у будь-який момент приготування страви, та ще й у довільній комбінації з будь-якими іншими спеціями. Це досить серйозна хімія, використовувати яку треба суворо за наукою, інакше вона повернеться до вас (та вашого покупця) не найприємнішим боком. В Україні зареєстровано близько 1000 пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання. Інформаційний агрегатор «Пестициди під контролем» – єдиний в Україні інформаційний ресурс, на якому на регулярній основі агропродовольчі ММСП можуть отримати повну, вичерпну та перевірену інформацію щодо безпечного та дозволеного використання пестицидів та агрохімікатів: https://agrarii-razom.com.ua/pesticides-under-control. Даний проєкт, який реалізується у партнерстві з GRAND EXPERT, допоможе мікро-, малим та середнім агровиробникам приймати зважені рішення щодо безпечного та дозволеного використання пестицидів і агрохімікатів, розкаже про особливості і вимоги до використання, так як кожен із них має свої особливості, про які краще дізнатися з інструкції, а не з переказів сусіда. Чому?

До прикладу, пестициди (хто раптом не знає – це хімікати, які використовують у сільському господарстві та садівництві для боротьби зі шкідниками – небажаними рослинами, комахами, грибками та ін.). Особливо небезпечним є неправильне або надмірне їх використання. Потрапляючи в організм людини і накопичуючись там у великих кількостях, вони здатні призвести до розвитку багатьох захворювань і отруєнь, а також до збільшення кількості вроджених аномалій розвитку і дитячої смертності. Вони можуть навіть передаватися дітям разом з молоком матері, що годує.

Близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними, тобто при неправильному та надмірному використанні здатні призводити до ракових захворювань. Пестициди є досить стійкими; їх стійкість порівнюють із радіоактивними ізотопами і оцінюють також за періодом напіврозпаду. Тому вони можуть нагромаджуватися у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках, накопичуватися в ґрунті та корисних рослинах.

Застосування великих доз добрив може погіршити не лише безпечність продукції, але й якість ґрунтових вод, що веде до ближчих річок і водойм. http://www.consumer-cv.gov.ua/shkidlyvist-pestytsydiv-na-organizm-lyudyny/ 

Словом, краще їх використовувати правильно.

Облік хімікатів

Щоб бути певним, що «не посолити борщ тричі», варто вести письмовий облік, що, чим, де, коли і скільки ви поливали і здобрювали. Якщо дотримуватися термінів, кількостей, технології – матимете гідний результат. Якщо є сумніви, чи можна давати вирощені помідори вашому улюбленому онуку, – можете провести лабораторні дослідження.

На агропродовольчому ринку є лабораторія, яка вимірює вміст нітратів та пестицидів.

Якщо ви примірюєтеся до прилавків магазинів – тоді такі дослідження треба буде зробити обов’язково, бо магазини і торговельні мережі їх вимагають.

Залишки засобів захисту рослин і добрив

Якщо ваші яблучка-огірочки точно нічим не прискані – не поспішайте казати, що їх можна їсти «хоч і немитими». Треба також знати, чи не прискали бува свої городи ваші сусіди, у тому числі – великі агропідприємства, які прискати могли і з повітря.

Чому це важливо? Візьмімо згадані вже пестициди. Вони настільки токсичні, що навіть випас худоби на оброблених пестицидами ділянках та в радіусі 300 м від них дозволяється через 25 днів. Поновлювати роботи на ділянках, оброблених деякими видами пестицидів, можна лише через 60 днів. А людина, яка працює з пестицидами, має бути одягнута не лише у спеціальний респіратор (протипилові респіратори чи марлева пов’язка не рятують), але й у спецодяг. Аналогічні засоби безпеки вимагаються й під час робіт з мінеральними добривами. http://rv.dsp.gov.ua/2021/04/02/pestytsydy-ta-ahrokhimikaty-zahalna-kharakterystyka-ta-zakhody-okhorony-pratsi-pry-ikh-vykorystanni/?print=print (Джерело: https://oppb.com.ua/).

Ви можете точно знати, що робили в своєму саду-городі самі – і точно скажете покупцю правду. Але не можете гарантувати, що до вас вітром не занесло нічого токсичного з-за кордонів вашого городу. Тому краще, ніж заспокоювати покупця, що «все чисте від хімії», порадьте йому гарненько вдома промити все, перш ніж їсти. Адже ви знаєте, якими небезпечними можуть бути добрива «на смак»… Тому й не порадите куштувати, обтерши яблуко об рукав.

Як зберігається?

Відповідь «у погребі» або «добре» – не зараховується. Умови зберігання – не менш серйозна річ, аніж ґрунт, на якому росте ваш врожай. Гнилі, запліснявілі продукти містять грибкові отрути – так звані мікотоксини. Їх виробляють 200 видів мікроскопічних грибів. Серед мікотоксинів є речовини, здатні викликати мутації, рак, неправильне внутрішньоутробне формування організму та інші жахи. До речі, токсини із грибів групи Trіchothecene вважаються в сотні разів більш токсичними, ніж пестициди.

У країнах Південно-Східної Азії та Африки, де природні умови особливо сприятливі для росту пліснявих грибів (висока температура і волога), встановлено чітку залежність між вмістом мікотоксинів у харчових продуктах і частотою раку печінки в людей.

Тому мікотоксини (читай: неправильне зберігання городини-садовини) складають серйозну небезпеку для здоров’я. Одне з основних джерел їх надходження в раціон людини – запліснявілі продукти. http://vetlabresearch.gov.ua/korysna-informatsiya/?ELEMENT_ID=1881

Особливо небезпечний мікотоксин – патулін, який спричиняє гниття. Найбільш часто він уражає яблука. Там він здебільшого концентрується в підгнилій частині яблука, а от у томатах розподіляється рівномірно по всій тканині. Патулін знайдений також у грушах, абрикосах, персиках, вишні та ін. https://www.facebook.com/dgcsms/posts/1115488441978332/

І ще: мікотоксини стійкі до нагрівання та пастеризації. Тому не пропонуйте гнилі помідори «переробити на сік».

Місця продажу. 

Зайве казати, що пацючки і пташечки, які бігають територією базару, де може продаватися ваш товар, є джерелами небезпечних для людини хвороб; перераховувати їх немає сенсу, бо всі ніби й так про них знають. Але вберегти ваш врожай від їх «зазіхань» – завдання не менш важливе, аніж виростити безпечний овоч-фрукт.

Якщо з якимось із цих пунктів у вас було не все гаразд, але ви не знали, що це так важливо, – почніть діяти, враховуючи нові знання. Якщо, знаючи це, ви свідомо надалі будете вирощувати і продавати шкідливий продукт, – це вже буде свідома шкода здоров’ю людей, великих і маленьких. Тоді, якщо статистика хвороб, викликана продуктами харчування, в Україні буде зростати, у цьому буде і ваш внесок. Але ще є час прийняти рішення – на нього з надією чекають ваші майбутні покупці.

*Ця діяльність стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram