30.10.2019
Українські селяни активно розвивають нову галузь – крафтового сировиробництва. Родина Сливенків – Леся Миколаївна та Борис Володимирович чотири роки тому заснували в селі Кривуші під Кременчугом невеличку компанію «Амалфея», яка займається виробництвом сирів із козиного молока. Сировину закуповують у односельців. Головний технолог – Борис Володимирович. Рецепти вичитав в книжках, Інтернеті та почерпнув з інших джерел. Починав із найпростішого – Адигейського сиру, бринзи. Потім почав освоювати виробництво сирів відомих європейських видів. Але в кожен рецепт додавав щось своє.
Всі сорти сирів привертають увагу споживачів несподіваними кольорами та назвами. «Оцей, зелений, в Європі називається ТОМ, але ми внесли до його рецептури свої компоненти: вариться сир, натирається індійською спецією Самбар, червоний – Шеврет – це крем- сир, який можна затирати томатом, такими спеціями як Самбар, розмарин та іншими. А цей із категорії “Грюєр”, у нас він називається “Стара Коза”, сир із категорії “Качота” ми назвали “Старий козел”. “Полтавська ніч” також є різновидом “Качоти”, але чоловік додає в нього деревне вугілля: спалюється фруктове дерево, зола промивається, протирається в порошок і додається в сирне зерно, чим старіший сир, тим цікавіший смак. Сир “Відродження” – теж молодий, але з додаванням старого, побачимо через півроку, що з нього вийде. Продукцію реалізуємо лише по ярмарках, ціна, як мінімум – 70 грн за 100 грн. Чому? Ну, по-перше, тому що дорога сировина, по-друге, технологічний процес вимагає великої скрупульозності та мороки, дуже багато операцій, наприклад, щодня сир в погребі треба протерти спеціальним соляним розчином, щоб не завелося зайвої плісняви», – пояснює господиня.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми: