Род Сміт – світовий рекордсмен з урожайності пшениці
01.03.2017
Нещодавно ФАО заявило, що середня урожайність зернових культур у світі сягнула стелі, проте є сміливці, котрі намагаються спростувати це твердження. 1 вересня 2015 року фермер із Великої Британії Род Сміт, який є клієнтом дорадчої компанії «Агрі» на своїх полях зібрав 16,52 тонни збіжжя озимої пшениці і цей високий показник було зафіксовано в Книзі рекордів Гіннеса. Род Сміт став світовим «пшеничним» чемпіоном. Результат і справді фантастичний. Для порівняння: середня врожайність пшениці у Великій Британії становить близько 8 тонн, в Україні – 4 тонни.
Під час презентації цього досягнення, яке відбулося на Першому Зимовому зерновому конгресі, організованому УКАБ, автор цих рядків поцікавився, чи одержав Род Сміт за своє визначне досягнення якусь нагороду від Королеви, адже його проривний успіх показує людству вихід із продовольчого глухого кута, в який завела демографічна криза та глобальне потепління. Власник «Біл Фарм», що поблизу Бервіка на кордоні з Шотландією, скромно відповів, що для нього нагородою є саме досягнення та визнання людей у нього на Батьківщині та у світі.
Скептики можуть зауважити, що рекорд Сміта – типова показуха в дусі радянських часів, коли створювалися штучні умови для рекордсменів – так звана стаханівщина. Мовляв, не міг простий фермер самостійно досягнути такого результату. Фахівці «Агрі» не приховують своєї ролі в цьому. Проте зауважують, що обрали Рода для рекорду не випадково, адже він, по-перше, потомственний фермер, котрий успадкував від попередніх поколінь всі секрети англійського землеробства, по-друге, господарюючи на цих землях протягом багатьох років, показав себе як вдумливий аграрій, котрий тягнеться до знань і сучасних технологій, і завдяки цьому в середньому збирав по 10-12 тонн зерна з гектара. Фахівці «Агрі» також пояснюють мету рекорду – показати можливості комплексного підходу в справі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і завдяки цьому методу підняти планку врожайності пшениці. А допомагала Роду команда у складі Мета Річардсона, Ендрю Уолеса, Еріка Хосбурга.
Все почалося з розробки програми «15 тонн британської пшениці з гектара». На першому етапі її реалізації фахівці «Агрі» сфокусувалися на раціональному використанні властивостей землі, яке полягало у застосуванні технології міні-тіл, технологічної колії, ретельному розпушуванні грунту, оранці оборотним плугом, приорюванні соломи та пожнивних решток, внесенні органічних добрив в розрахунку 25-30 тонн на га. Гній фермер вимінював у сусідів на ячмінну солому, котра використовується як корм для худоби. Створили також хімічну карту площі на підставі аналізу грунтів, внесли протягом всього періоду вирощування 310 кг азотних добрив у чотири підходи, а також такі елементи як марганець мідь, цинк, бор та магній. Фахівці «Агрі» наголошують, що працювали на 400 га суглинку із близьким заляганням грунтових вод. Сівозміну, яка була застосована не назвеш ідеальною в українському розумінні, бо на 400 га не дуже й розженешся: одну частину пшениці посіяли після гороху, другу після пшениці, третю після ярого ячменю. Треба зауважити, що «хімічні» апетити Рода та його команди помічників обмежував британський закон RB209, котрий не дозволяє вносити добрива більше певної норми.
Творці рекорду, готуючись до нього, максимально оберігали землю від ущільнення. А тому використовували трактор на гусеницях, а два інші трактори мали шини низького тиску. Зернові причепи їздили винятково по коліях. Обробіток грунту проводився технікою з подвійними дисками та шляхом глибокого розпушування. Використовували насіння сорту Дікенс. Перед посівом його обробили, аби збільшити масу 1000 насінин, адже більш текуче насіння – краща сила росту. Протруювання насіння – дешевше страхування. А тому й ці технологічні моменти виконали дуже якісно. Важливо звертати увагу на норму висіву, строки, стан грунту перед посівом, правильну підготовку сім’яложа, радять фахівці «Агрі».
Сорт Дікенс Род Сміт висівав вперше. Хоча він посідає перше місце в ТОП-рейтингу в північній частині регіону. Сорт має найвищу стійкість до борошнистої роси, жовтої та бурої іржі. Не зважаючи на це Дікенс, обов‘язково потребує внесення відповідних фунгіцидів. Результат перевершив всі сподівання – 820 колосків на кв метр, 36 зернин у колосі, чистий врожай – 16,52 тонни з га. «Ми досягнули цього завдяки цілісному агрономічному підходу», – підсумовує Мет Річардсон.
Виникає запитання, а як же економічний ефект? Для прагматичних англійців рекорди – не самоціль. Щоправда, прибутковість такої технології не така фантастична, як урожайність. Щоб було зрозуміліше, розрахунки подаються в гривнях. На насіння було витрачено 3105 грн в розрахунку на гектар, на міндобрива – 13664 грн, обприскування – 8172 грн, на загальні операційні витрати – 22097 грн. Валовий дохід із гектара – 61422 грн.
Запитали у фермера, чи планує він розширювати свою ферму, зважаючи на цей успіх. Було б непогано, відповідав Род, але угіддя в Англії дуже дорогі – від 10 тисяч доларів за гектар. Окрім цього після виходу із ЄС у Великій Британії, вочевидь, будуть скасовані державні дотації аграріям. Але він з цього приводу не журиться, бо досягнув високої ефективності господарювання, що дає підстави бути впевненим у майбутньому.
Українські науковці, які були присутні на Конгресі, вважають, що рекорд Рода на українських землях цілком можливий. Всі умови для цього є: високопродуктивні сорти пшениці вітчизняної селекції, чорноземи. Треба додати ще три-чотири елементи – підвищити фаховий рівень аграріїв за рахунок розвитку дорадництва, зміцнити технологічну дисципліну і поліпшити їхній фінансовий стан.
Олександр КАРПЕНКО.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
