Швидкі сіянці – передовий досвід ДП «Чортківське лісове господарство»

Вперше в Україні ДП «Чортківське лісове господарство» освоює інноваційну технологію вирощування сіянців. У схемі традиційного лісовідновлення лісові культури переводяться у вкриті лісом землі на 4–6-й рік вирощування (Стаття Світлани Цибульської для журнала “Агроіндустрія”, листопад 2019 р.).

В «Чортківському лісовому господарстві» вирішили опанувати інтенсивну технологію, що дає змогу за перші 1–1,5 роки виростити саджанець від 1,5 до 2 м і вже на 2–3-й рік перевести його у вкриті лісом землі. Тим самим зменшується кількість доглядів, тому що сильна рослина пригнічує бур’яни і поросль, а також здешевлюється цикл відновлення лісу. Саме цим питанням була присвячена науково-практична конференція «Новітні технології вирощування посадкового матеріалу лісових порід із закритою кореневою системою на Тернопільщині», що відбулася 8 жовтня 2019 року у м. Чортків. Передовий досвід лісгоспу з живлення та захисту дерев зацікавить і садові підприємства, адже важливо повністю розкрити потенціал рослин.

Потреба в сіянцях

«Щороку в Україні вирубується 20 млн м3 лісу. Щоб відновити і заліснити вирубані ділянки, необхідні якісні та здорові сіянці лісових дерев. Потреби лише однієї Тернопільської області в цьому оцінюються в 2–3 млн сіянців на рік. Також важливо заліснювати деградовані й малопродуктивні землі, – розповів Олег Яремко, начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства під час відкриття конференції. – Ліси Тернопільщини на 70% складаються із дуба звичайного, тому необхідний хороший посадковий матеріал саме цього дерева. За останній рік розсадники області виростили 7 млн сіянців і саджанців лісових та декоративних порід, а потреба області в садивному матеріалі лісових порід становить від 2 до 3 млн штук. Тому є можливість реалізації їх іншим лісокористувачам».

Василь Фреяк, директор ДП «Чортківське лісове господарство», розповів, що, вивчивши досвід передових розсадників у Європі, в Чортківському лісгоспі вирішили впровадити технологію вирощування саджанців із закритою кореневою системою. Це допоможе збільшити термін посадки – ліс можна буде відновлювати в будь-який період, навіть влітку. Тобто, висіявши насіння в кінці лютого – на початку березня в теплиці, є можливість вже впродовж літнього періоду висаджувати сіянці у відкритий ґрунт. «Почали створювати ділянки дорощування, притінюючий павільйон, побудували теплицю, закупили автоматизовану лінію висівання насіння в касети швецької фірми BCC. Потужність лінії дає змогу при однократному вирощуванні отримувати до 0,5 млн сіянців за рік. Якщо правильно спланувати роботу, то кратність можна збільшити в 2–3 рази, вирощуючи 1–1,5 млн штук. Плани у нас значно більші, є бажання розширюватися», – запевнив він.

 

Сильний дуб починається з маленького жолудя: технологія

Щоб отримати якісне насіння, створені клонові та родинні селекційні плантації. Там проводиться заготівля насіння. У лісових порід є періодичність плодоношення. Наприклад, дуб плодоносить із періодичністю приблизно раз на п’ять років. Тому насіннєві жолуді зберігаються в холодильнику.

Оброблені протруйниками та стимуляторами росту, жолуді висіваються у касети. В «Чортківському лісовому господарстві» застосовують препарати, стимулюючи ріст цих сіянців. На лісосіки висаджується сіянець висотою 40–50 см, він гарно приживається і дає високі прирости. При цьому дуже важливо вносити позакореневе живлення, тоді зменшується кількість доглядів.

Собівартість одного сіянця становить 2–3 грн. На показник впливає насамперед вартість ґрунтового субстрату, який доводиться закуповувати в Литві. Поки що в Україні не виробляють субстратів необхідної якості. «Мінеральні добрива та вартість субстрату впливають найбільшою мірою на ціну. Проте ми можемо отримати якісні посадки», – пояснив пан Фреяк.

Повністю розкрити потенціал рослини

У Чортківському лісгоспі прагнули змінити стереотип, який склався в лісовому господарстві, та виростити здоровий посадковий матеріал дуба, щоби повністю розкрити потенціал рослини. «Це можливо зробити, застосувавши такі наукові підходи: мікоризація, протруювання, контроль фітогормонального балансу та фаз росту, застосування добрив, – поділився Ігор Аксенчук, головний інженер підприємства. – Звернулися до вітчизняних і закордонних компаній, виробників ЗЗР і добрив. Більше 15 із них відгукнулися. У міру нарощування співпраці з кожною фірмою ми опрацьовували технологічну схему вирощування садивного матеріалу».

Чортківським лісгоспом запропоновано на розгляд 15 технологічних схем вирощування садивного матеріалу, з них 6 напрямків вирощування дуба із застосуванням біотехнологій та використанням препаратів для зміцнення кореневої системи, фітогормональних препаратів на основі ауксинів, мікоризи, яка допомагає добути всю гаму мікро- і макроелементів із недоступних шарів ґрунту.

У процесі вирощування фахівці цього господарства зробили висновок стосовно того, що слід підбирати певний об’єм вирощування, тобто коренева система не повинна виходити за межі касети, тому що тоді втрачається сенс мікоризування і застосування фітогормонів. Тобто через 1,5–2 місяці потрібна пересадка у відкритий ґрунт, оскільки перерослий матеріал не дасть необхідного результату.

«Перед появою надземного пагона з жолудя проростає корінь на 15–20 см. Тому, щоб продовжити ріст кореневої системи, його потрібно вчасно підживити, – наголосив Ігор Аксенчук. – Висадити сіянці потрібно так, аби плавно включитись у існуючий біоценоз. Система 2–4 позакореневих підживлення дає можливість за рік виростити дуб до 1,5 м, при цьому діаметр стовбура становить 3–4 см. І у нас це виходить. Поки що випробовуємо на невеликих площах, бо почали лише цьогоріч».

Сіянці із закритою кореневою системою – сильніші, ніж традиційні, вони пройшли акліматизацію, отримали живлення. Рослинам дають різні коренеутворювальні препарати, міндобриво, яке розчиняється протягом тривалого періоду (3–6 місяців), тому після пересаджування на лісокультурну площу рослина певний час отримуватиме додаткове живлення, що допоможе зміцнити кореневу систему та забезпечить захист від стресу внаслідок спеки, адже високі температурні стрибки також погано впливають на ріст. Ще одна перевага цієї технології – коренева система сіянців не травмується при посадці, на відміну від традиційного підходу, адже зберігається її цілісність. Тому приживлюваність становить 95% і вище. «Є вплив і людського фактору – те, як працівник відноситься до посадки», – пояснюють співробітники лісгоспу.

Нові технології скоротять кількість ручної праці – в цьому допоможуть і позакореневі підживлення, за рахунок чого рослина «обійде» бур’яни в рості, і гербіциди. «Для дослідів нам надали багато гербіцидів прямої та вибіркової дії. Будемо розробляти технологічні схеми, які здешевлять догляд за лісовими культурами», – поділився головний інженер.

Полегшать роботу лісівників і квадрокоптери, які продемонструвала фірма «XAG Україна», що обробляють посадки з точністю від 3 до 5 см.

Співпраця з виробниками ЗЗР та добрив

Хоча біологія вирощування лісу практично не відрізняється – лісові дерева мають ті ж хвороби, що й садові, потребують тих самих поживних елементів, та лісовий сектор – новий для виробників добрив і ЗЗР. Із кожною компанією, що надала препарати для дослідів, були розроблені технологічні схеми їх застосування.

Своїм досвідом участі в експерименті поділилися компанії, присутні на форумі: ТД «Ензим-Агро», ТД «Кіссон», ТОВ «Українські гумати»; фірми: «БТУ-Центр», «Терра-Тарса Україна», Ukravit, Yara, «Самміт-Агро», «Агрітема», НВО «Агросвіт», «Хелафіт@Групп», Vitera, Unifer, «Лібра Агро». Представники виробників та дистриб’юторів розказали про особливості та переваги препаратів, які надали для досліджень у лісгоспі.

Тут починається ліс

Втім, краще за всі слова про інноваційну технологію говорили сіянці дуба та модрини, котрі можна було побачити у Скала-Подільському лісництві, візит до якого був запланований у другій частині конференції.

Лісничий Володимир Гайовський показав усі технологічні ланцюжки вирощування сіянців – від відбору жолудів, протруювання та зберігання в холодильнику, до автоматизованого висівання у касети, вирощування в теплиці з подальшим перенесенням у затінене приміщення для дорощування.

Попереду в лісгоспу ще багато роботи, адже головне – висадити сіянці до лісу. Проте на цьому етапі вирощування досвідом роботи з біопрепаратами у господарстві задоволені. «Рослини, вирощені на біопрепаратах, виділяються з-поміж інших зразків на демонстраційній ділянці: й ростом, і забарвленням листя, що доводить наявність повного живлення та відсутність хвороб, адже препарати допомагають успішно боротися з фіто- і ентомопатогенами. Сіянці навіть не потрібно рахувати в касеті, видно, що вони заповнені», – поділився враженнями від співпраці Ігор Аксенчук.

При цьому вартість біологічних препаратів нижча, ніж традиційних. «Крім того, що ми біологічним способом вирощуємо і захищаємо рослини, ми ще й покращуємо ґрунти. Після обробки Мікофрендом рослина добре “вписується” в біогеоценоз, відчуває менший стрес при пересадці», – додав він.

Проект вирощування сіянців інноваційним методом відбувся завдяки сприянню Тернопільської обласної ради та особисто начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Яремко Олега Павловича. «Ми впряглися в нелегку справу. Адже жоден препарат, навіть такий простий, як мідний купорос чи сірка, офіційно не зареєстрований як такий, що призначений для лісових господарств. Проте вже через кілька років хочемо видати готові схеми виробництва, які можна було б упроваджувати в усіх лісових господарствах країни», – підсумував пан Аксенчук.

 

 

 

Світлана Цибульська

Стаття опублікована в журналі «Агроіндустрія», листопад 2019 р.

Читайте нас у Telegram