Україна повинна мати комплексну програму протидії глобальним змінам клімату
18.05.2020
Одещина підраховує збитки від жахливої посухи, якої тут не було з 1947 року. Якщо торік врожай зернових становив 3,7 млн тонн, то цього року він може зменшитися більше як наполовину до 1,2 млн т. Озимі культури загинули на площі понад 500 тис га, що становить близько 50% від усіх посівів в регіоні. Господарства можуть втратити до 2 млрд грн. Відповідні розрахунки ОДА вже направила до Кабміну. Крім того, ОДА звернулася до банківських установ, щоб ті відстрочили погашення кредитів або надали пільгові умови для сільгоспвиробників, які постраждали від засухи.Аграрії Півдня та науковці думають над тим, як захистити сільськогосподарське виробництво від неврожаїв, пов’язаних із глобальними кліматичними змінами.
Стратегія вирощування озимої пшениці впродовж останніх десяти років, «з’їхала» в гірший бік, пояснює завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Одеського селекційно-генетичного інституту, доктор сільськогосподарських наук, академік Національної академії аграрних наук України Микола Литвиненко. Озима пшениця останніми роками висівається після дуже поганих попередників, на 40% іде по соняшнику, після нього за класичною технологією завжди мав бути пар, а потім після внесення 40-50 т/га гною висіватися пшениця. Соняшник збирається в жовтні-листопаді, а пшеницю треба сіяти в кінці вересня, тобто ця культура висівається в надзвичайно пізні строки в сухий ґрунт. Потім аграрій чекає з моря погоди, дивиться на небо, може, випаде дощ. А він може випасти і в кінці жовтня, і в листопаді, а інколи й в грудні, а сходи з’являються впродовж зими. «І це вже не технологія, а казна-що, так пшеницю вирощувати не можна взагалі…» — обурюється Микола Антонович.
Він звертає увагу на те, що ті поодинокі господарства на Одещині, які зберегли пар та сіють пшеницю вітчизняних сортів по кращих попередника можуть одержати в цьому році, незважаючи на посуху, по 3,5-4 т/га пшениці. Ще одна помилка — практично повна переорієнтація сільгоспвиробників на насіння сортів зарубіжної селекції. Але вони створені для умов, де випадає 800 мм, причому рівномірно впродовж всього року. А тому якщо закордонні сорти засохли ще місяць тому, то вітчизняні ще тримаються. Бо вони посухостійкі, коренева система проникає на глибину до 2,5 м.
«Засухи будуть повторюватися, і до цього треба готуватися, має бути державна програма протидії глобальним змінам клімату, яка повинна передбачати зміну структури посівних площ, використання набору посухостійких культур, сортів, повернення до сівозмін, застосування кращих попередників. Якщо ж будемо господарювати, як сьогодні, за схемою: соняшник – пшениця – ріпак – трошки озимого ячменю, а в центрі України і на півночі – кукурудза й соя, то будемо мати результат який маємо», – підсумовує Микола Антонович.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
