Аграрні розписки та земельна реформа – що потрібно знати сільгоспвиробникам

Напередодні відкриття ринку землі агровиробники досліджують будь-які можливості залучення додаткового фінансування. Протягом кількох наступних років підприємства ставитимуть на меті бодай частково викупити цей основний виробничий актив, щоб забезпечити сталий розвиток підприємства у довгостроковому періоді.

Про це пише Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на своїй сторінці у Фейсбук.

За його словами, вже зараз розробляються програми підтримки, ми також очікуємо, що фінансові установи будуть активно долучені до процесу. Однак слід розуміти, що паралельно агровиробники будуть так само потребувати фінансування поточної діяльності.

Аграрні розписки, за умови модернізації в рамках законодавчих змін, дозволять забезпечити підвищені потреби у поповнені робочого капіталу та підтримати стабільну роботу підприємства.

“Однак є ще один аспект, котрий хвилює велику кількість учасників ринку після відкриття ринку землі, чи буде цей актив агровиробників належно захищений? В рамках аграрних розписок агровиробник залучає фінансування під заставу майбутнього врожаю з конкретних земельних ділянок, які прописані в умовах аграрної розписки. Саме майбутня сільгосппродукція є заставою за аграрною розпискою, а не земля сільгоспвиробника. І в разі, якщо боржник не виконує свого зобов’язання та кредитор ініціює примусове виконання, стягнення відбуватиметься на майбутній врожай чи вироблену сільгосппродукцію. Такий підхід, в цілому, збережеться і в рамках запропонованого законодавства.

Разом з тим, оскільки майбутній врожай – рухоме майно, в рамках нового закону було запропоновано у разі відсутності застави за аграрною розпискою дати можливість кредиторам стягнення на інші активи боржника за винятком землі. Інші активи боржника дозволять кредитору отримати відшкодування вартості наданої позики у разі, якщо застава за аграрною розпискою (сільгосппродукція) не може бути знайдена. Передбачається, що це дозволить кредиторам знизити кредитні ризики, а отже – надавати більше захищеного фінансування виробникам на вигідніших умовах. Водночас, механізм захищає землю агровиробників, оскільки навіть у разі невиконання зобов’язання агровиробником, забороняється накладати стягнення на землю”, – йдеться у повідомленні.

 

Інфоіндустрія

 

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry