Анатомія витрат агробізнесу

Сучасний агробізнес — це справжня арена, де кожен грам ресурсу і кожна хвилина роботи мають значення. Чи знаєте ви, що результати агроаудитів показують, що до 50% прибутку може буквально зникати на очах, приховано серед витрат? Саме тому агроаудит — це не просто перевірка документів. Агроаудит як інструмент системної діагностики дозволяє виявити неочевидні резерви оптимізації. Ця стаття аналізує структуру витрат у сільському господарстві, класифікує їх за категоріями і пропонує механізми скорочення.

Прямі та непрямі витрати: базове розділення. Прямі витрати

Витрати в агровиробництві традиційно поділяють на дві основні категорії: прямі та непрямі. Що таке прямі витрати? Прямі витрати — це ресурси, які безпосередньо залежать від конкретної культури або поля. Вони складають основну частку в структурі виробничих витрат — зазвичай 60–75%. До них належать витрати на насіння, добрива, засоби захисту рослин (ЗЗР), паливо-мастильні матеріали (ПММ), оплату праці за технологічні операції, а також амортизація техніки, що використовується в польових роботах.

Непрямі витрати: скільки їх і чому їх недооцінюють?

Непрямі витрати становлять приблизно 25–40% бюджету агровиробництва і часто залишаються поза увагою керівників. Це витрати, що не пов’язані безпосередньо з технологією вирощування, але мають суттєвий вплив на кінцевий результат. Сюди належать: 1. Логістика (транспортування, навантаження-розвантаження); 2. Зберігання продукції і матеріалів; 3. Фінансові витрати (кредити, відсотки, банківські послуги); 4. Закупівлі (організація, переговори, збитки через неефективність); 5. Адміністративні витрати, включно з оплатою праці управлінського персоналу; 6. Витрати на юридичне супроводження, страхування, податки. Через складність їхнього контролю та розпорошеність непрямі витрати часто недооцінюють, хоча вони можуть суттєво з’їдати прибуток.

Таблиця 1

Витрати у двох категоріях (прямі і непрямі)

Категорія витрат	Частка у бюджеті (%)	Приклади статей	Основні ризики втрат
Прямі	60–75	Насіння, добрива, ЗЗР, ПММ, амортизація	Погана якість матеріалів, технологічні помилки, перевитрати
Непрямі	25–40	Логістика, зберігання, фінанси, закупівлі, управління	Нескоординованість, затримки, зайві операції, бюрократія

 

Структура втрат у прямих витратах

Якщо уявити бюджет агровиробництва як торт, то прямі витрати — це щонайменше дві третини цього пирога. У середньому 60–75% усіх витрат господарства припадає саме на цю категорію. Вони — серце технології: усе, що безпосередньо впливає на врожай і результат.

Що “з’їдає” найбільше коштів? У прямих витратах головну роль відіграють п’ять напрямків: 1. Добрива — “хліб” рослини, але і найбільший бюджетний “апетит”; 2. Насіння — стартова якість, без якої не буде й фінішу; 3. Засоби захисту рослин (ЗЗР) — невидима “армія” проти бур’янів, шкідників і хвороб; 4. Паливо-мастильні матеріали (ПММ) — пальне для руху і життя всієї техніки; 5. Амортизація техніки — “знос” машин, який не видно щодня, але він точить ваш прибуток.

Фото. 1. Хаблак Сергій

 

Таблиця 2

Основні складові прямих витрат (у відсотках до загальних витрат)

Напрямок	Частка в структурі прямих витрат	Коментар
Добрива	30–40%	Найдорожчий ресурс у більшості технологій
Насіння	20–30%	Особливо висока частка на гібридах кукурудзи, соняшнику
ЗЗР (пестициди)	15–25%	Вартість залежить від культури й типу захисту (герб/інсект)
ПММ (паливо)	10–15%	Варіює залежно від типу ґрунту, площ, техніки
Амортизація техніки	5–10%	Часто занижується через слабкий облік

 

Найбільше витрат серед прямих витрат припадає на: 1. Добрива – основний елемент витратної частини (особливо при внесенні КАС, комплексних або гранульованих добрив); 2. Насіння – особливо в інтенсивних технологіях; ЗЗР – може бути другим або третім за витратами, залежно від культури та року.

Справжня ціна прямих витрат: де втрачаються гроші навіть при “правильних” розрахунках. У агровиробництві ми звикли уважно рахувати прямі витрати — насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне. Проте навіть у цих, здавалося б, контрольованих статтях, ховаються серйозні втрати, які щороку “з’їдають” прибуток. Ось кілька прикладів, де “протікає” бюджет.

Добрива — розкидані вітром. Внесення без агрохімічного аналізу, “на око”, з порушенням норм і термінів — класичний сценарій. У результаті частина добрив не засвоюється рослинами, а вивітрюється або вимивається в ґрунтові води. Ефективність — мінімальна, а витрати реальні.

Насіння — економія, яка дорого коштує. Намагання заощадити на насіннєвому матеріалі часто обертається серйозними втратами. Дешеве або несертифіковане насіння з низькою енергією проростання, фальсифікати чи неадаптовані сорти можуть знизити врожайність на 20–30%. Дешево на старті — дорого на фініші.

Засоби захисту рослин — ризик без гарантій. Порушення регламентів, підробки, несвоєчасне внесення або неправильні норми препаратів призводять не тільки до втрати грошей, а й до втрати самого врожаю. Захист не спрацьовує — і хвороби чи шкідники отримують перевагу.

ПММ — тиха витрата. Пальне — один з найбільш вразливих напрямів для зловживань. Необліковані витрати, “лівий” злив, неефективна логістика — це до 10–15% втрат у деяких господарствах. Іноді дизель буквально “випаровується” між заправкою й полем.

Амортизація техніки — прихована пастка. Старі машини, що працюють на межі зносу, або неправильна експлуатація можуть спричиняти не лише додаткові ремонти, а й непродуктивну роботу. Це й зайве споживання пального, і втрати часу, і затримки в критичні агротехнічні періоди.

Таким чином, навіть найкращі економічні плани не вбережуть від втрат, якщо відсутній контроль на всіх етапах. Агроаудит витрат — це не лише про “порахувати”, а й про “зрозуміти, де втрачаємо”. І чим точніше ми це зробимо — тим ближче будемо до стабільного прибутку.

Результати агроаудитів підприємств свідчать, що сукупні прямі втрати становлять 10–20% загального бюджету вирощування культури або прямих витрат. На рівні поля щонайменше кожна десята гривня з прямих витрат «випаровується» — загальні прямі втрати сягають 10–20% бюджету вирощування.

Таблиця 3

Частка втрат у структурі прямих витрат

Напрямок	Типові втрати	Частка втрат
Насіння	Закупівля за завищеними цінами, невідповідна якість	2–4%
ЗЗР (пестициди)	Надмірні дози, прострочені/неефективні препарати	3–5%
Добрива	Перевитрата, нерівномірне внесення	2–4%
ПММ (паливо)	Надлишкова витрата, крадіжки, неефективна маршрутизація	3–5%
Амортизація техніки	Недооблік, подвійні операції, робота не за призначенням	2–3%

Примітка: разом прямі втрати — 10–20% від загального бюджету вирощування.

У структурі прямих витрат на вирощування кукурудзи за інтенсивною технологією навіть на площі 1000 га можуть непомітно зникнути від 4 до 6 мільйонів гривень. І часто ніхто навіть цього не помічає.

Таблиця 4

Приклад структури прямих витрат і втрат на 1 га кукурудзи  (інтенсивна технологія)

Стаття витрат	Вартість на 1 га (грн)	Частка у прямих витратах (%)	Типові втрати (%)
Насіння гібридне	4 500	20	до 10 (низька якість)
Добрива (NPK + КАС)	8 000	35	до 20 (перевитрати)
Засоби захисту рослин	3 500	15	до 25 (несвоєчасність)
ПММ	2 000	9	до 15 (необлік/зливи)
Оплата праці (механізація)	1 800	8	до 10 (перевитрати)
Амортизація техніки	1 500	6	до 20 (знос, поломки)
Разом	21 300	100%	—

Примітка: потенційно до 4–6 тис. грн/га можуть бути втрачені — непомітно, але системно. У структурі прямих витрат на 1000 га можуть бути непомітно втрачені 4-6 млн. грн.

 

Структура втрат серед непрямих витрат

Коли говоримо про втрати, найчастіше маємо на увазі очевидне: добрива, паливо, насіння. Але справжні “дірки” у бюджеті часто ховаються там, де ми їх не шукаємо. Це — непрямі витрати, які становлять 25–40% загального бюджету, і при цьому часто залишаються без уваги.

 

Таблиця 5

Розподіл витрат серед непрямих витрат

Напрямок	Частка в непрямих витратах (%)	Типові причини втрат
Логістика (польова + збутова)	25–35%	Простої, нераціональні маршрути, дублювання рейсів
Зберігання продукції / ЗЗР	15–25%	Усушка, псування, втрати від шкідників, мікотоксини
Фінансові втрати / облік	10–20%	Несвоєчасні платежі, помилки в документації, борги
Закупівлі та постачання	10–15%	Відсутність тендерів, переплати, неякісні товари
Кадрові ресурси / управління	10–15%	Плинність, подвійні функції, відсутність KPI
Юридичні / договірні питання	3–5%	Земельні спори, оренда, штрафи, спірні ділянки

Примітка: у структурі всіх витрат господарства непрямі витрати складають 25–40%, з них половина часто неконтрольована або прихована.

 

Тіньовий фронт втрат: де ми не дораховуємось. Непрямі витрати — це все, що не лежить безпосередньо у полі, але без чого господарство не функціонує.

Логістика. Доставка добрив, вивезення врожаю, перевезення персоналу — тут легко “загубити” тисячі літрів пального.

Зберігання. Втрати через псування, втрати ваги, неефективне використання потужностей.

Фінанси: банківські послуги, відсотки по кредитах, обслуговування рахунків.

Закупівлі: переплати через відсутність тендерів, невигідні умови, постачальники-“знайомі”.

Персонал: управлінські зарплати, неефективна структура, подвійні функції або їх відсутність.

Правові та адміністративні витрати: юридичний супровід, консультації, ліцензії, штрафи.

Справжня ціна “дрібниць”. Втрати серед непрямих витрат не виглядають грізно — немає “гектарів”, “тонн” або “літрів”. Але саме тут трапляються системні втрати, які складно помітити, доки не порахуєш до останньої гривні.

 

Таблиця 6

Типові непрямі витрати і причини втрат

Напрямок витрат	Типові причини втрат	Потенційні втрати (%)
Логістика	Неефективні маршрути, зайві рейси, втрати ПММ	10–20%
Зберігання	Псування, недооблік, крадіжки, втрати ваги	5–15%
Фінанси	Невигідні кредити, банківські послуги	3–8%
Закупівлі	Відсутність конкурентних процедур	5–10%
Персонал	Завищені ставки, дублювання функцій	5–15%
Юридичні витрати	Неоптимізоване ліцензування, штрафи, послуги	2–6%

Найбільше втрат — у логістиці та зберіганні, особливо при відсутності контролю GPS, датчиків вологи, регламентів збереження ЗЗР. Фінансові втрати — “невидимі”, але накопичуються (відсотки, комісії, дебіторка). Кадровий блок — втрати часу, помилки, перевантаження — знижують ефективність роботи без прямої статті в бюджеті.

Таблиця 7

Непрямі витрати у середньому господарстві (1000 га)

Стаття витрат	Річна сума (грн)	Коментар
Логістика	1 200 000	Транспорт ЗЗР, врожаю, внутрішні рейси
Зберігання врожаю	700 000	Втрати при зберіганні, недовантаження
Банківські послуги	350 000	Обслуговування кредитів, відсотки
Персонал (менеджмент)	800 000	Управлінський і технічний персонал
Юридичні витрати	150 000	Підписання угод, юридична підтримка
Закупівлі (надбавки)	400 000	Переплати за матеріали без аналізу ринку
Разом	3 600 000	≈ 36% від загального бюджету витрат

Примітка: майже 4 млн грн на 1000 га — це не “поле”, не “паливо” і не “зерно”. Це те, що легко втратити — або легко зекономити, якщо знати, де шукати.

Непрямі витрати не можна прямо “прив’язати” до окремого поля, але вони суттєво впливають на рентабельність. До 30% непрямих витрат компанії можуть складати втрати, які не завжди легко виявити або оцінити одразу.

Таблиця 8

Частка втрат у структурі непрямих витрат

Напрямок	Типові втрати	Частка втрат
Логістика (зерно, ЗЗР)	Простої транспорту, зворотні рейси, неузгоджена доставка	3–7%
Зберігання	Усушка, псування зерна, відсутність контролю температури, шкідники	3–6%
Управління персоналом	Неефективний розподіл праці, плинність кадрів, невмотивованість	2–5%
Фінанси / облік	Непрозора дебіторка, касові розриви, невикористані знижки	3–5%
Закупівлі / документообіг	Переплата постачальникам, відсутність тендерів, юридичні ризики	2–4%
Управлінська неефективність	Відсутність контролю по зонах відповідальності	2–5%

Примітка: разом непрямі втрати — 15–30% від сукупних непрямих витрат компанії.

Загальний потенціал зменшення втрат в агропідприємстві може становити 40–50% від рівня прямих і непрямих витрат, якщо реалізувати агроаудит, контроль та управлінську систему.

Таблиця 9

Зведена оцінка (усереднена по господарствах) втрат у структурі

прямих і непрямих витрат

Категорія	Частка у загальних витратах	Втрати через неефективність
Прямі витрати	50–70%	10–20%
Непрямі витрати	30–50%	15–30%

Примітка: загальний потенціал оптимізації втрат — до 40–50% на рівні прямих і непрямих витрат, якщо впровадити агроаудит, контроль і управлінську систему.

Порівняння типів господарств: малі, середні, великі

Секрет ефективності в агробізнесі — не лише в гектарності, а у вмінні керувати витратами відповідно до масштабів. Часто саме тут проявляються найболючіші “дірки” у бюджеті — різні для малого, середнього чи великого господарства.

Витрати ростуть разом із площею — але не завжди ефективно. У кожному форматі господарства є свої ризики і резерви. Щоб краще зрозуміти специфіку, порівняймо витрати трьох типів господарств в залежності від їх розміру. Малі господарства мають вищу частку прямих витрат, але гірший облік непрямих втрат, які часто ігноруються. Середні підприємства вже відчувають тиск логістики, управління, зберігання й потребують системного підходу. Агрохолдинги витрачають більше на інфраструктуру, персонал, управлінські системи, але й отримують ефект масштабу.

Таблиця 10

Порівняння структури витрат за типами агровиробників

Категорія витрат	Малі господарства (до 500 га)	Середні господарства (500–3000 га)	Великі агрохолдинги (3000 і більше га)
Прямі витрати	70–75% бюджету	65–70%	60–65%
Насіння	20–25%	20–30%	20–25%
Добрива	30–35%	30–40%	35–40%
ЗЗР	15–20%	15–25%	20–25%
ПММ	10–15%	10–12%	8–10%
Амортизація	5–8%	5–10%	7–10%
Непрямі витрати	25–30% бюджету	30–35%	35–40%
Логістика	5–10% (часто хаотична)	10–15% (частково автоматизована)	15–20% (з інтегрованими маршрутами)
Зберігання	5–10%	8–12%	10–15%
Персонал / управління	5–7%	6–8%	8–10%
Фінанси / документи	3–5%	5–6%	6–8%
Закупівлі	3–5% (часто безсистемні)	4–6% (з частковим тендером)	5–7% (через тендерні системи)
Інше (кадрові, юридичні)	2–3%	2–4%	3–5%

Результати багатьох агроаудитів по країні демонструють, що малим господарствам варто сконцентруватися на обліку фактичних витрат і оптимізації ЗЗР і добрив. Середнім — на логістиці, зберіганні та прозорих закупівлях. Великим — на керованості непрямих витрат та підвищенні ефективності техніки, кадрів, обігу.

Мал. 2. Калійне глодання на кукурудзі

Таблиця 11

Орієнтовна структура витрат за типами господарств (в розрахунку на 1 га)

Тип господарства	Прямі витрати / га	Непрямі витрати / га	Слабке місце	Коментар
Мале (до 300 га)	23 000 грн	11 000 грн	Непрямі (персонал, логістика)	Немає ефекту масштабу, усе “вручну”
Середнє (300–1500)	21 000 грн	8 000 грн	Прямі (недооптимізовані закупівлі)	Переходить на технології, але ще “вчиться рахувати”
Велике (1500+ га)	19 500 грн	6 500 грн	Стратегія, контроль витрат	Ефективне масштабування, але високий ризик “розпорошення” контролю

 

У малих господарствах частка непрямих витрат перевищує 30–35%, тоді як у великих вона може бути нижче 20% — але саме у великих вони часто залишаються “в тіні”.

Висновки: де слабкі місця у кого? Малі господарства часто не ведуть облік по статтях, змішують особисті та виробничі витрати, покладаються на “пам’ять”. Усе вирішує “свій підхід”, але без системи.

Більшість середніх господарств уже веде облік, використовує техніку, але немає професійної закупівлі, логістика “на колінах”, персонал виконує 3 в 1. Тут найбільший потенціал зростання.

У великих господарствах уже є аналітика, аудит, автоматизація. Але через масштаби з’являється інша небезпека — “знеособлення” витрат, коли менеджери приймають рішення без чіткого контролю. Прямі витрати ніби в нормі, але непрямі “течуть” непомітно.

Таблиця 12

Рекомендації за типами підприємств

Тип господарства	Що зробити першочергово?
Мале	Вести хоча б базовий облік по статтях. Завести Excel. Знайти агроконсультанта на сезон.
Середнє	Оптимізувати закупівлі: тендери, агрономічні карти, контрактні знижки. Вивести логістику в окремий облік.
Велике	Зробити аудит витрат з третьою стороною. Поставити KPI по економії для управлінців. Інвестувати в облік непрямих витрат і логістику.

 Оцінка втрат агроаудитом

Коли прибуток зникає з поля зору, варто взяти до рук лупу агроаудиту. Бо найчастіше ми не втрачаємо гроші разом — ми втрачаємо їх по 3–5% у кожному напрямку, непомітно, але регулярно. Нижче приводиться 12 критичних напрямків, де агроаудит допомагає знайти втрати — і перетворити їх на економію.

Таблиця 13

Куди “витікає” прибуток

№	Напрямок витрат	Типові втрати (%)	Як виявляє аудит
1	Насіння	3–5%	Аналіз ціни, норм висіву, співвідношення до врожайності
2	Добрива	5–10%	Перевитрати, неефективне внесення, відсутність агрокарт
3	ЗЗР	3–7%	Подвійні обробки, неефективні діючі речовини
4	ПММ	4–6%	Перевитрати, недооблік, крадіжки
5	Амортизація/ремонт	2–4%	Недоцільні ремонти, відсутність аналізу ефективності
6	Логістика	3–6%	Порожні рейси, відсутність планування маршруту
7	Зберігання	2–5%	Псування, втрати ваги, нераціональне використання
8	Закупівлі	5–8%	Відсутність тендерів, робота “по знайомству”
9	Фінанси	3–5%	Переплати по кредитах, неефективне планування
10	Персонал	4–6%	Завищені витрати, дублювання функцій, низька віддача
11	Управління	3–5%	Відсутність аналітики, емоційні рішення
12	Земельні питання, право	1–3%	Штрафи, помилки у документації, втрата права оренди

 

Сума втрат у середньому господарстві може сягати 35–50% при відсутності системного обліку та контролю. Потенціал скорочення витрат: реалістично — до 40–50%. Не існує “чарівної кнопки”, яка миттєво збереже мільйон. Але системний аудит по всіх 12 напрямках дозволяє зекономити до 7 000–10 000 грн на гектар, а на 1000 га – 7-10 млн. грн.

Приклад. Для господарства на 1000 га це: 10 000 грн/га × 1000 га = 10 млн грн потенційної економії (за 1–2 сезони, без шкоди для врожаю).

Коротко: що робити?

1. Провести агроаудит по кожному з напрямків.
2. Виявити втрати — і зафіксувати їх у цифрах.
3. Скласти план економії на сезон (по кожній статті).
4. Запровадити облік і KPI для персоналу.
5. Повторити наступного сезону.

 

Мал. 3. Агроаудит (AgroAudit) як стратегічна перевага.

 

Агроаудит — це не контроль “хто вкрав”, а стратегія “як не втратити”. Аналітична оцінка частки втрат у агробізнесі за напрямками чек-листа агроаудиту приведена в таблиці, сформована на основі практики агроконсалтингу, звітів компаній та польових агроаудитів.

Таблиця 14

Оцінка частки втрат за напрямками агроаудитів

№	Напрямок	Приблизна частка у загальних втратах	Основні джерела втрат
1	Економіка полів (P&L, рентабельність)	5–10%	Нерентабельні поля, нераціональний сівозмін, приховані витрати
2	Облік і структура витрат	10–15%	Завищені норми, необліковані витрати, подвійні витрати
3	Технічний аудит	5–10%	Неефективна робота техніки, дублювання, простої
4	Зберігання та логістика зерна	10–20%	Усушка, втрати від мікотоксинів, логістичні витрати, псування
5	Закупівлі ЗЗР, насіння, добрив	5–12%	Переплата, відсутність тендерів, зайві запаси, підробки
6	Управління технічним парком	5–10%	Зношення, надлишкова техніка, відсутність ТО-плану
7	Персонал і трудові ресурси	5–8%	Перевантаження / недозавантаження, неефективна мотивація, плинність кадрів
8	Продажі та фінанси	10–15%	Непрозорий cash flow, втрати на форвардах, несвоєчасні платежі
9	Документи і право	3–5%	Прострочені договори, земельні спори, неточності у реєстрах
10	Управлінська структура	5–7%	Відсутність відповідальності, неузгоджені рішення, паралельні функції
11	Карта ризиків	– (непрямі втрати)	Неочікувані втрати через непередбачені події (клімат, ринок, хвороби)
12	План розвитку (інвестиції, KPI)	– (втрати можливостей)	Недоотриманий прибуток через відсутність стратегії

 

Прямі втрати, які можна зменшити за рахунок агроаудиту, становлять до 40–60% усіх втрат підприємства. Найбільший потенціал економії:

1 – логістика + зберігання зерна;

2 – фінанси та закупівлі;

3 – облік витрат і управління технікою.

Таким чином, кожен з етапів агровиробництва має приховані точки витоку ресурсів. Аудит не просто виявляє ці місця, а й дає кількісну картину втрат, щоб впровадити рішення з економічним ефектом.

Висновки

Агроаудит — це не контроль, це керованість. Більшість аграріїв вважає аудит чимось “для бухгалтерії” або “перевіркою після сезону”. Але справжній агроаудит — це не про контроль, а про управління в реальному часі. Це не пошук винних, а пошук рішень. Це не цифри для папки, а інструмент для збереження прибутку.

Де зникає прибуток і як його повернути? Прибуток зникає не у бур’янах і не в дощі. Він розчиняється у дрібницях: A: у зайвих 2 л на гектар ЗЗР, B: у заправках без обліку, C: у переплатах за насіння “бо звикли до бренду”, D: у відсутності тендеру на добрива, E: у логістиці, яка планується вранці на папірці.

Щоб повернути прибуток — треба повернути контроль, але не тотальний, а системний, управлінський, прозорий. Такий, який дозволяє бачити не лише витрати, а й можливості.

Що далі? Як зібрати це у систему, яка працює щосезону? Все просто, якщо розкласти по кроках:

– Провести аудит по кожному з 12 напрямків (насіння, добрива, ЗЗР, ПММ, амортизація, логістика тощо);

– Виявити втрати — і зафіксувати їх у цифрах (скільки “з’їдає” кожна дірка);

– Скласти план економії на сезон (по кожній статті, із відповідальним і KPI);

– Запровадити облік і контроль точок втрат (Excel, агросервіси, навіть Google-таблиця — головне почати);

– Повторити наступного сезону (порівняти — і побачити результат).

Агроаудит — це стратегічна перевага. В умовах, коли собівартість росте, а ціни коливаються, виживають не ті, хто більше сіє, а ті, хто краще рахує. Агроаудит дає: ефект зниження витрат до 40–50%, прозорість для власника, мотивацію для команди, впевненість у кожній гривні, вкладеній у поле.

Успішне господарство — це не те, яке найбільше виробляє, а те, яке найменше втрачає. І саме з цього починається стратегія.

Хаблак Сергій, д.б.н., агроном-експерт, агроаудитор, тел.: (066) 44-266-08.

 

Читайте нас у Telegram