Зростання залежності Європи від російських добрив на тлі енергетичної кризи 2024

 Європейський Союз посилив свою залежність від імпорту російських добрив на тлі зростання цін на енергоносії, зниження внутрішнього виробництва, що викликає занепокоєння щодо сільськогосподарського суверенітету блоку в поєднанні з екологічними зобов’язаннями в рамках Зеленої угоди.

 Згідно з даними Євростату, Європейський Союз збільшив імпорт добрив російського походження до 5,6 млн тонн із січня 2024 року по листопад 2024 року, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і на 20% більше, ніж двома роками раніше.

 Європейський Союз імпортував 2,2 мільйона тонн азотних добрив із Росії в період із січня по листопад 2024 року, що на 51% більше, ніж за той же період 2020 року. Російські добрива, зокрема азотні види, такі як сечовина та аміачна селітра, стали основними імпортними позиціями для Європейського Союзу у 2024 році.

 Найбільшими покупцями російських азотних добрив з початку 2024 року були Польща, яка отримала 650,4 тис. тонн, Франція, яка отримала 311 тис. тонн, і Німеччина, куди було поставлено 292 тис. тонн. Згідно з даними Євростату, на Польщу, Францію та Німеччину припадало 30%, 14% і 13% відповідно російського імпорту добрив до Європейського Союзу з січня по листопад 2024 року.

 Так, Польща збільшила свою залежність від азотних добрив з РФ, збільшивши закупівлі на 229% порівняно з 2020 роком. Франція збільшила закупівлі російських азотних добрив у 2024 році на 326% порівняно з 2020 роком. Німеччина також збільшила свою залежність від азотних добрив з Росії, оскільки імпортні поставки зросли на 318% порівняно з 2020 роком.

 Вартість виробництва азотних добрив у Європейському Союзі різко зросла у 2024 році через підвищення цін на енергоносії та дефіцит сировини. Азотні добрива, які значною мірою покладаються на природний газ як ключову сировину для виробництва, сильно постраждали від надзвичайно нестабільних світових цін на енергоносії, посилених поточною геополітичною напругою та енергетичною кризою, спричиненою скороченням поставок газу до Європи. Вартість виробництва аміаку, як основного компонента азотних добрив, різко зросла, оскільки ціни на природний газ досягли майже річного максимуму.

 За даними Міжконтинентальної товарної біржі (ICE), європейська базова ціна на природний газ, як провідний європейський орієнтир, зросла на 105% з лютого 2024 року і 3-го грудня перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів, вперше з кінця листопада 2023 року.

 Росія припинила постачання природного газу до Австрії в листопаді 2024 року, оскільки санкції США проти Газпромбанку, одного з найбільших банків країни, що отримує платежі за природний газ від європейських клієнтів, ускладнили торгівлю газом. Похолодання на початку зимового сезону 2024 року призвело до рекордно швидкого відбору газу з європейських сховищ. Згідно з повідомленням галузевої групи Gas Infrastructure Europe, потужності зберігання природного газу в Європі впали до 92,58% станом на 12 листопада з 99,37% роком раніше.

 Зменшення виробництва електроенергії із вітрової генерації в жовтні та листопаді підвищило попит на природний газ і забезпечило подальшу підтримку цін на енергоносії в Європейському Союзі.

 Згідно з даними LSEG, у вівторок, 24 грудня 2024 року, виробництво вітрової енергії в Німеччині впало більш ніж наполовину на 20,0 гігават (ГВт) до 14,6 ГВт, а у Франції — з 9,4 гігават (ГВт) до 2,8 ГВт.

 Побоювання щодо можливого розірвання угоди про транзит природного газу між Росією та Україною посилили невизначеність на європейському ринку, і 17 грудня 2024 року провідні енергетичні компанії Центральної Європи звернулися до президента Єврокомісії з проханням продовжити транзитну угоду для транспортування російського газу через Україну, як основний шлях для постачання сировини російського походження до Європи.

 Угода про транзит газу між Росією та Україною була підписана в 2019 році і закінчилась 31 грудня 2024 року. Після підриву “Північних потоків” і припинення прокачування газопроводом “Ямал-Європа” український транзит залишився єдиним маршрутом постачання російського газу до Центральної Європи. Припинення дії цієї угоди загрожує безпеці постачання газу до Європейського Союзу та може пришвидчити зростання ціни на газ для європейських споживачів у середині зими 2025 року.

 Ціни на природний газ у Європейському Союзі можуть продовжити зростати у 2025 році через тривалу геополітичну напруженість, потенційні збої в транзиті російського газу, обмежене виробництво відновлюваної енергії та збільшення попиту в зимові місяці. Це може спровокувати новий газовий шок для хімічної промисловості та посилити залежність Європи від російських добрив для весняної посівної кампанії в сезоні 2025/26 року.

 Росія пропонувала свої добрива за конкурентними цінами порівняно з іншими світовими постачальниками. Фактично з серйозним дисконтом від регулярної ціни. Зростання ж цін на природний газ у Європі призвело до того, що вартість виробництва азотних добрив зросла всередині країни, через що попит на дешевші добрива з Росії збільшився.

 «Доступ Росії до дешевого природного газу дозволяє її виробникам добрив пропонувати значно нижчі ціни, створюючи конкурентний виклик для виробників ЄС, обтяжених високими витратами на енергоносії», – прокоментував один із виробників польського ринку добрив.

 Добрива були значною мірою виключені з-під санкцій ЄС проти Росії, визнаючи їх важливу роль у продовольчій безпеці. Європейські політики віддали перевагу стабільності сільського господарства над політичними проблемами, що дозволило продовжувати відносно безперешкодний російський імпорт.

 Проте серед держав-членів ЄС зростає занепокоєння щодо стрімкого зростання імпорту з Росії та його впливу на виробників добрив.

 На засіданні Торговельної ради ЄС 21 листопада 2024 року Польща разом з Естонією, Латвією та Литвою закликали Єврокомісію вжити рішучих заходів щодо різкого зростання імпорту російських і білоруських добрив до ЄС. Паралельно Швеція разом із 7 іншими державами-членами ЄС (Данія, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Литва, Латвія, Польща) закликали до пропозиції Комісії про підвищення тарифів на продукцію з Росії та Білорусі, включаючи добрива, що постачаються до ЄС.

 «Ми щиро вітаємо заклики країн-членів ЄС ввести мита на готові добрива з Росії та Білорусі. З кожним місяцем Європа стає все більш залежною від російського та білоруського імпорту. Стрімке зростання імпорту до ЄС зі стрибком імпорту карбаміду з Росії на 117% між 2020 і 2024 роками призвело до зростання залежності, це все дає зрозуміти, що час діяти зараз», – сказав Антуан Ходжа, генеральний директор Fertilizers Europe. «Зростаюча залежність від добрив з Росії є загрозою не тільки для сільськогосподарського суверенітету Європи, але й для екологічних цілей, яких ми прагнемо досягти. Основні добрива, вироблені в ЄС, в середньому на 50-60% менш вуглецевоємні, ніж російська продукція», – додав він.

 Незважаючи на ці заклики, Європейська Комісія ще не запровадила жодного із запропонованих заходів, і дискусії щодо можливого запровадження тарифів для усунення ринкових дисбалансів та підтримки внутрішнього виробництва тривають.

 Кілька великих хімічних заводів у Німеччині, Франції та Бельгії були змушені призупинити або тимчасово припинити виробництво добрив через зростання цін на природний газ у Європейському Союзі у 2024 році.

 У Німеччині BASF, один із найбільших у світі виробників хімічної продукції, оголосив про скорочення роботи на своїх ключових підприємствах у Людвігсгафені до 2025 року, особливо тих, які залежать від природного газу для виробництва аміаку, основного компонента для добрив та інших хімікатів. BASF також планує припинити виробництво глюфосината амонію на своїх заводах Knapsack і Frankfurt у Німеччині до кінця 2024 року з економічних причин, йдеться в офіційній заяві компанії. Найбільша європейська хімічна компанія інвестує 10 мільярдів євро в новий великий китайський завод і закриває частину свого виробництва в Людвігсгафені, Німеччина, повідомляє BASF.

 «Це важкий час для всіх нас. Закриття заводів BASF означає втрату робочих місць і скорочення місцевого виробництва добрив, що безпосередньо впливає на нас. Раніше BASF отримував дешевий трубопровідний газ з Росії, але тепер він змушений задовольнятися дорогим зрідженим газом, головним чином із США. Припинення поставок російського газу створило проблеми для всієї німецької промисловості, але постраждали хіміки, які використовують газ як основну сировину. Німеччина втрачає статус промислової наддержави», – прокоментував один німецький фермер.

 Норвезька хімічна компанія Yara, один з найбільших у світі постачальників мінеральних добрив, має намір трансформувати свій завод Yara Tertre в Сен-Гіслен (Бельгія). Yara закриває завод аміаку потужністю 400 000 тонн на рік у Тертре, Бельгія. Аміак живить виробництво селітри та похідної промислової продукції.

  «Yara Tertre стикається зі складними ринковими умовами в поєднанні з високими нестабільними цінами на енергоносії та зростанням витрат на технічне обслуговування, що призвело до тривалих фінансових труднощів протягом останніх років», – йдеться в заяві компанії.

 Так само у Франції провідна хімічна компанія Arkema  скоротила виробництво на своїх заводах у північній частині країни.

 Зростання цін на газ погіршило конкурентоспроможність таких енергоємних галузей, як хімічна, де природний газ є не лише ключовим джерелом енергії, але й необхідною сировиною для багатьох виробничих процесів. У 2024 році хімічний сектор став збитковим у Європі, оскільки близько 20% виробничих потужностей ЄС тимчасово не працюють. Чим довше триває така ситуація, тим більший ризик тимчасового закриття стає постійним, повідомляє Європейська асоціація добрив Fertilizers Europe.

 Російські виробники добрив отримали конкурентну перевагу на світових ринках, пропонуючи нижчі ціни, кидаючи виклик європейським виробникам, які стикнулися із вищими витратами виробництва та вимушені дотримуватися суворіших екологічних норм.

 У 2019 році Європейський Союз прийняв Зелену угоду, план досягнення нульового чистого рівня викидів парникових газів разом із чистим нульовим забрудненням до 2050 року. Він складається з низки заходів для сприяння чистій енергії та відновлення навколишнього середовища.

  У 2024 році суворі європейські стандарти викидів CO2 вплинули на ринок добрив, особливо для добрив на основі азоту, які є одними з найбільш енергоємних продуктів для виробництва.

 Зобов’язання Європейського Союзу скоротити викиди парникових газів принаймні на 55% до 2030 року та досягти кліматичної нейтральності до 2050 року призвело до запровадження жорсткіших правил промислових викидів, у тому числі від виробників добрив. Ці правила вимагають від компаній інвестувати в чистіші технології, заходи з уловлювання вуглецю та скорочення викидів, що супроводжується значними інвестиціями. Для виробників добрив це означає вищі операційні витрати, оскільки вони прагнуть відповідати механізмам ціноутворення ЄС на вуглець і обмеженням викидів. Як наслідок, виробничі витрати для європейських виробників добрив зросли, що може ще більше посилитися через енергетичну кризу 2024 року.

 Підвищення цін на електроенергію в Європейському Союзі спричинило додатковий тиск на виробництво добрив у 2024 році, посилюючи проблеми, з якими вже стикається хімічна промисловість. Ціни на електроенергію на добу наперед у ключових економіках Європейського Союзу 12 грудня досягли другого найвищого рівня з грудня 2022 року, завдавши ще одного удару по бізнесу в регіоні. У Німеччині, найбільшій економіці Європейського Союзу та провідному виробнику енергії, 12 грудня ціни на добу вперед становили в середньому 395 євро/МВт-год, а на 18 годину – 936 євро/МВт-год.

 На фінансовому ринку електроенергії контракт на період переднього місяця в Німеччині 27 грудня зріс до 120 євро/МВт-год, найвищого рівня з жовтня 2023 року, на фоні зростання цін на газ.

 Такий різкий стрибок у рахунках за електроенергію вплинув на кожного споживача енергії в Німеччині та змусив усі енергоємні підприємства скоротити споживання електроенергії.

 Попит на добрива у 2024 році залишався помірним у всьому ЄС, враховуючи високі ціни, політику сталого розвитку та зміну методів ведення сільського господарства. Європейські фермери зіткнулися з тиском щодо скорочення використання добрив відповідно до стратегії Європейської зеленої угоди «Від ферми до столу», яка передбачає скорочення внесення добрив на 20% до 2030 року, зберігаючи при цьому врожайність.

  «Попит на добрива в Європі залишається неймовірно низьким наприкінці 2024 року через зростання цін на газ та електроенергію, низькі ціни на зерно та падіння доходів фермерів», — сказав один німецький трейдер.

 Внесення азотних добрив у ґрунти в Європейському Союзі навесні 2025 року матиме вирішальне значення для підтримки високої врожайності та забезпечення постійної продовольчої безпеки, оскільки азот є ключовим поживним елементом, що підтримує ріст рослин і продуктивність таких культур, як пшениця, кукурудза та ріпак.

 Дедалі більша залежність ЄС від російських добрив відображає складну взаємодію економічних, енергетичних та екологічних факторів. Хоча звільнення від санкцій підкреслює критичну роль добрив у продовольчій безпеці, сплеск імпорту викликає значне занепокоєння щодо ринкового дисбалансу та конкурентоспроможності виробників ЄС. Оскільки витрати на енергоносії та проблеми з виробництвом залишаються, європейські політики стикаються зі зростаючим тиском щодо запровадження мит на російські та білоруські добрива, щоб захистити свою промисловість та узгодити екологічні цілі. Баланс між цими пріоритетами буде важливим для забезпечення стійкості сільського господарства в Європейському Союзі у 2025 році та надалі.

Популярні новини

Енергоефективність для фермерського бізнесу

Одним з найбільших споживачів енергії у народному господарстві України є сільськогосподарське виробництво. Так, агропромисловий комплекс України споживає 35 млн т умовного палива за рік, половина якого – у вигляді дефіцитного рідкого палива. Тому у найближчі роки необхідно поліпшити енергетичну базу сільськогосподарського виробництва, однак поки що ці завдання вирішуються без належного економічного обґрунтування.

Известково-серный отвар: фунгицид, инсектицид, акарицид

Некоторым веществам «не повезло» с репутацией. То, что называют «общественным мнением», часто формируется из мифов, тенденциозно поданных фактов и анонимного «мнения экспертов». Поэтому сера, как химический элемент, до относительно недавних времен стойко ассоциировалась с «нечистой силой» и алхимиками.

<!--:ru-->Совместимость удобрений при листовой подкормке<!--:-->

Листовая подкормка – прекрасный способ дополнить питание растений необходимыми элементами. Однако применение в растворе более одного компонента может вызвать выпадение осадка в виде нерастворимых солей.

Споживання м’яса в Україні наблизиться до мінімальної норми

Але збільшується поголів’я свиней та птиці в усіх категоріях господарств. У порівнянні з минулим роком кількість свиней зросла на 3%, а птиці – на 2,2%. Про це повідомила начальник Управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус під час конференції м’ясної галузі України «MeatForum». Вона відзначила, що поголів’я свиней та птиці більше […]

У Румунії швидко будується автомагістраль у напрямку українського кордону

Роботи тривають навіть вночі.