Чи буде світло в кінці молочного тунелю?

2016-й був чи на найтяжчим для галузі молочного тваринництва протягом останніх трьох кризових років. Дуже низькі закупівельні ціни на продукцію, відсутність державних програм підтримки, звуження внутрішнього попиту внаслідок зменшення доходів населення, незначні обсяги експорту вчергове призвели до падіння поголів’я корів та обсягів виробництва молока.

Перспектива за промисловим виробництвом

Станом на 1 грудня в Україні налічувалося 2 млн 134 тисяч голів корів, що на 3,9% менше, ніж за 11 місяців 2015 року і на 18% менше відповідного показника 2012 року. На промислових комплексах та фермах за цей же період поголів’я корів скоротилося до показника 486,4 тисяч( на 4% менше, ніж у 2015-му і на 16%, ніж у 2012-му). У господарствах населення налічується 1 млн 648 тисяч голів – на 3,6% менше, ніж торік та на 18%, ніж у 2012-му.

За 11 місяців 2016-го вироблено 9,7 млн тонн молока – на 2,3% менше показника відповідного періоду 2015-го і на 9,3% результату 2012-го року. Прикметно, що в промисловому секторі виробляється, близько 25% продукції( 2,5 млн тонн), що на 6% більше, ніж у 2012-му. В той же час в господарствах населення було надоєно 7,2 млн тонн молока – це на 13% менше обсягів 2012 року. Тобто індивідуальний сектор найбільше впливає на зменшення валу молока. Це пояснюється низкою факторів: старінням сільського населення, неможливістю утримувати худобу через брак кормів та випасів, відсутністю вигідного збуту продукції.

Середня продуктивність дійного стада у промисловому секторі становила 5200 кг на голову, це на 3,8% більше показника 2015 року. Лідери галузі за продуктивністю – «Українська молочна компанія», де утримується понад сім тисяч голів, добовий надій становить 28 кг на голову, на рік – близько 10 тисяч кг; племзавод «Степной» – невелике за поголів’ям господарство(близько 2 тисяч голів), але високопродуктивне( 9200 кг молока на корову). Приблизно таку ж продуктивність має торговий дім «Долинське» з чисельністю стада 2800 голів.

Варто звернути увагу на те, що Україна належить до країн, де зберігається поділ молока за якістю на чотири категорії – екстра, вищий, перший і другий гатунки, тоді, як у ЕС молоком вважається лише продукція екстра-класу.

Проте останнім часом у нашій країні спостерігається тенденція до підвищення якості молока. За 9 місяців цього року частка молока екстра гатунку зросла у структурі валу із 9,7% до 13,8%, в натуральному виразі це 260 тисяч тонн. Молоко екстра-класу в основному йде на виробництво «цільномолочки»: молоко, йогурти кефіри, тоді як для виробництва масла і сиру стандарти якості не такі принципові. Збільшення частки молока найвищого гатунку можливе лише за рахунок розширення промислового сектора, де для цього створені всі умови: автоматизоване доїння, охолодження, контроль за станом здоров’я тварин тощо. Тим часом індивідуальний сектор, де панують дідівські методи праці, поки що спроможний виробляти лише молоко другого гатунку.

Задля поліпшення якості продукції, а також, впливу на ринок Асоціація виробників молока запроваджує проект «Гуртовий бізнес». Суть його полягає в тому, щоб дрібні виробники молока на кооперативних засадах створювали заготівельні потужності і здавали більші партії молока вищої якості. Виношуються також ідеї щодо будівництва спільного заводу для переробки молока на суху сироватку і масло.

Стійка тенденція до зростання цін

Пожвавлення експортної торгівлі на тлі сезонного та циклічного скорочення виробництва молока призвело до того, що закупівельні ціни на сировину почали активно зростати. Середня ціна на молоко екстра ґатунку за минулий місяць зросла на 11,3%, або 0,92 грн та становить 9,07 грн/кг (з ПДВ). В порівнянні з груднем 2015 року середня ціна на таке молоко зросла на 50%, або на 3,02 грн. Середня ціна на молоко вищого ґатунку за грудень становить 8,40 грн/кг. Це на 12% вище ціни листопада поточного року та на 44,5% відповідного місяця торік. За перший ґатунок переробники в середньому платили 8,02 грн/кг, що на 13% вище ціни листопада та на 44,7% листопада минулого року.

Переробка та експорт

У листопаді поточного року в Україні зменшилося виробництво йогуртів, сиру, вершкового масла та молока. За даними Держстату, у листопаді поточного року виробництво йогурту, молока, вершків порівняно з листопадом 2015 року скоротилось на 9,3% і становило 30,9 тис. т. Порівняно із жовтнем 2016 виробництво впало на 3,4%.

Водночас сиру свіжого неферментованого (включаючи кисломолочний сир) було вироблено 5,9 тис. тонн, що на 7,9% менше, ніж за листопад минулого року. Порівняно із жовтнем поточного року виробництво цього продукту скоротилось на 0,03%.

Щодо обсягу виробництва вершкового масла, то в листопаді він становить 6,7 тис. тонн, що на 7,7% менше порівняно із листопадом 2015-го і на 17% ― порівняно із жовтнем 2016-го.

Протягом звітного періоду виробництво рідкого обробленого молока в Україні зменшилося порівняно із листопадом 2015-го на 4,5% — до 71,9 тис. тонн, що також на 1,4% менше, ніж було вироблено у жовтні 2016 року. Крім того, випуск жирних сирів скоротився на 2,4% (листопад до листопада) — до 8,6 тис. тонн, а в порівнянні із жовтнем поточного року — на 7,4%.

Середньодушове споживання населенням молока і молокопродуктів на 2 кг відстає від минулорічного показника, а за підсумками 11 місяців становило 197 кг у розрахунку на особу.

Перші півроку зовнішня торгівля молочними продуктами була досить млявою, через загальну світову кризу, та починаючи з вересня ситуація почала покращуватися. Значний приріст відбувся у виробництві масла та сухого молока. Все ще сумарні показники показують мінус в порівнянні з минулим роком та все ж картинка змінюється в кращий бік. Так, за 10 місяців експорт молочних продуктів у грошовому виразі становив 130,3 млн дол. США, що на 12,5% менше, ніж за аналогічний період 2015 року. В натуральному виразі на зовнішні ринки було поставлено 93,1 тис. т молочних продуктів (-8,43%).

Основними споживачами української молочки за 10 місяців були країни пострадянського простору (Казахстан, Молдова, Грузія). Наші експортери активно шукають нові ринки збуту, зокрема в країнах Азії та Африки.

З 1 січня 2016 року Україна має дозвіл на ввезення молочних продуктів до ЄС. Проте реальних поставок практично ніхто не здійснював, адже українська молочна продукція на ринку Європи не конкурентоздатна.

Отримання дозволу на експорт до ЄС для України все ж є позитивним моментом, бо це означає, що наш продукт якісний, що дає змогу підвищити рівень довіри до вітчизняної молочної продукції на інших ринках.

Серед нових ринків з якими Україна почала активно працювати в торгівлі молочними продуктами у 2016 році стали: Китай, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати, Бангладеш, В’єтнам.

До Китаю спрямовується 13% всієї експортної сироватки та ще 16,5% до В’єтнаму. 10% експорту масла припадає на Єгипет. Майже 11% експорту сухого молока постачається до Бангладеш, а 8,8% кисломолочних продуктів потрапляє до ОАЕ.

У 2017-й зі стриманим оптимізмом

Девальвація

Якщо знецінення гривні продовжуватиметься і в наступному році, то варто очікувати зростання експортної виручки від продажу молочних продуктів. При цьому, буде також зростати собівартість, як молочних продуктів, так і молочної сировини.

Виробництво

Зменшуватиметься й надалі. В основному за рахунок господарств населення.

Споживання

Виходячи з того, що з нового року мінімальна заробітна плата зросте до 3200 грн, то варто очікувати незначного зростання обсягів споживання молочних продуктів в Україні. Воно буде незначним – 1-1,5 кг на душу населення, адже інші витрати громадян також зростатимуть.

Ціни

В першому півріччі закупівельні ціни на молоко все ще будуть досить активними. І почнуть опускатися з приходом сезону «великого молока». Проте не нижче 9,50 грн/кг (з ПДВ) за екстра ґатунок.

 Яна МУЗИЧЕНКО, аналітик Асоціації виробників молока.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram