Як запобігти в Україні бджолиним потравам?

Практично у всіх регіонах України на початку травня були зафіксовані випадки масової загибелі бджіл. Пасічники кивають на аграріїв, які, мовляв, не лише застосовують шкідливі препарати, але й не попереджають про час обробки. З’явилася також версія про те, що бджоли гинуть внаслідок того, що під час сівби розпилюються протруйники насіння. Проте найбільш реальною все ж є думка про те, що останніми роками між аграріями та пасічниками була втрачена комунікація, яка була напрацьована на майданчиках Мінагрополітики та Держпродспоживслужби.

Низка фундацій та компаній запропонувала технічні варіанти розв’язання цієї проблеми. Наприклад, в Україні нещодавно було започатковано проект «Гранд-Експерт», завдання якого налагоджувати комунікації між бджолярами та аграріями, попереджати перших про хімічні обробки та створювати можливості для використання пасік на запиленні. «Ми розробили спеціалізовану систему, долучитися до якої можна через веб-сайт проекту «Гранд-Експерт», відкривши його, можна побачити google-map, на якій бджолярі вказують дислокацію своїх пасік, аграрії, своєю чергою, позначають розташування ділянок, які будуть оброблятися, на яких зацвітатимуть масиви ентомофільних культур», – розповідає керівник цього проекту Олег Ряжських, – ще два роки тому ми чули багато скептичних зауважень, мовляв, ця система не для України, але на сьогодні вже зареєструвалося понад дві тисячі користувачів, за минулий сезон бджолярі одержали понад 900 sms-повідомлень з інформацією про те, що, коли і де буде оброблятися, це допомогло зберегти багато бджолосімей, також пасічники одержали інформацію про цвітіння ентомофільних культур і, за їхніми відгуками, це збільшило їхні медозбори». Ще один сервіс, який пропонує «Гранд-Експерт», – он-лайн режим укладення угод між бджолярами та аграріями, при цьому можна використовувати різноманітні способи верифікації, зокрема, в SIM-карті зафіксувати електронний підпис користувача, і через свій пристрій підписати будь-яку юридичну угоду.

Ще одну платформу співпраці аграріїв та бджолярів розробив проект USAID «Підтримка аграрного та сільського розвитку». «Програму ефективного бджолозапилення плодоовочевих культур», а також «Методичний посібник для пасічників та аграріїв, які працюють у садівництві та на вирощуванні плодоовочевої продукції» мали презентувати 20 березня цього року на великій спеціалізованій конференції ефективного бджолозапилення, яку через карантин, на жаль, було скасовано.

Річ у тому, що на відміну від інших країн, в Україні відсутній цивілізований ринок бджолозапилення культур, він хаотичний, немає ніякої системи, наші аграрії і бджолярі й досі живуть уявленнями, які сформувалися ще в 1950-ті, думаючи, що все в природі залишилося, як було колись, тоді як багато чого змінилося, пояснює керівник напрямку розвитку аграрних ринків проекту USAID Микола Гриценко. Якщо 20 років тому частка бджіл в запиленні культур становила 50-55%, а іншим комахам – належала решта, то сьогодні, після дії пестицидів, більшість видів комах зникли, а тому частка бджіл в цьому процесі становить уже 90%. Отже, треба навчитися правильно їх використовувати. Скільки бджіл має працювати на певній площі, щоб відбулося ефективне запилення? Ще в радянські часи діяла норма, коли на один га достатньо було дві бджолосім’ї.

Але на сьогодні міжнародний досвід показує, що розрахунок бджолосімей на одиницю площі може бути різний: для садів – один, для полів – другий, для ягідників – третій, причому норма для яблуневих, вишневих, персикових також різна. Вона також залежить від рельєфу, від рози вітрів, від самих культур. І щоб правильно спрогнозувати, скільки ж нам треба сімей на оцю площу, аби одержати бажаний результат, треба зробити серйозні дослідження. А тому проект почав розробляти інтерактивну карту конкретних полів, на якій можна було б побачити, де, як і скільки треба розміщувати бджолосімей.

Ще одна проблема. Наприклад, фермер домовився з пасічниками, що вони вивезуть бджолосім’ї, але ніхто не знає, якої вони сили, чи спроможна ця порода працювати на цій культурі. Бджолярі кажуть, що його бджола летить на 6 км, але в садах бджоли працюють  в радіусі 500 м, на ягідниках – 800 м. Якщо колись квітучі сади розповсюджували пахощі і таким чином приваблювали бджіл, то сьогодні інтенсивні сади не пахнуть, а тому бджоли туди не летять. А тому у світовій бджолярській практиці з’явилося таке поняття, як дресирування бджіл для роботи на відповідних територіях і культурах. Для цього є відповідна методика.

«Наша ідея полягає в тому, щоб актуалізувати проблему бджолозапилення, звернути на неї увагу аграріїв, адже від ефективного використання бджіл продуктивність може зрости на 20-70%. Ми створили демонстраційні господарства у Вінницькій, Київській і Житомирській області, де хочемо відпрацювати ці технології і до осені створити інформаційну платформу попиту і пропозиції на послуги із запилення.

Щоб там була база пасічників і фермерів. Наприклад, фермер заходить на сайт і бачить, що в цій зоні працює 50 пасічників, він їх одразу фрахтує на весну на запилення якихось культур, пасічник бачить графік запилення фермера і теж пропонує свої послуги. Ізраїль, Канада, США такі системи відточили до деталей. Сьогодні поляки впроваджують програму державної підтримки бджолозапилення, вони підрахували, що в результаті її реалізації виробництво продукції сільського господарства збільшиться на 25 млрд дол. Бджоли – величезний резерв аграрного виробництва, який маємо задіяти», – підсумовує Микола Гриценко.

Джерело: «День»

Інфоіндустрія