Фітофтороз яблуні та як із ним боротися

Фітофтороз — давній знайомий аграріїв, хоча «добрим знайомим» його назвати важко. Картоплярі, а також спеціалісти з вирощування томатів та перцю, довгі роки лякалися характерних плям на листі та стеблах, обирали оптимальні системи захисту, звикали до необхідності завчасних профілактичних обробок, оскільки «вилікувати» поле з масовими проявами хвороби було неможливо. Врешті решт можна стверджувати — про загальну перемогу говорити зарано, але збудник на сьогодні суттєво поступився захопленим простором, і за умов ретельного нагляду за станом поля може бути вчасно і надійно проконтрольований.

Але, виявляється, фітофтороз картоплі лише один із усієї сім’ї фіто-агресорів роду

Phytophthora, який налічує близько шести десятків патогенів, що є збудниками хвороб сотень видів рослин. Останнім часом в Україні до культур, що потерпають від представників цієї групи патогенів, додалися плодові, зокрема яблуня. Річ у тім, що протягом останніх 10–15 років підхід до вирощування яблуні кардинально змінився. До нас дісталися нові сорти, їхні саджанці з європейських розсадників на інтенсивних підщепах, і, відповідно, сучасні технології. А вони передбачають, у більшості випадків, обов’язкове зрошення. Тобто, незнайома для нас у минулому хвороба  фітофторозна гниль підщепи потрапила до нас із Заходу разом із саджанцями і знайшла сприятливі умови для існування саме в інтенсивних сучасних господарствах. Збудником захворювання є Phytophthora cactorum. Треба зауважити, що не всі інтенсивні підщепи однаково вражаються цією хворобою. Так, поширена М9 є відносно стійкою до фітофторозу. І навпаки, ММ106, яка вважається стійкішою для неідеальних умов вирощування  виявилася дуже вразливою. Проте, для більш інтенсивної М26 фітофтороз теж є серйозною проблемою. Сильно страждають бменш поширені MM111, P1, P14, P59, P60. Симптоми ураження можуть з’явитися як на саджанцях у розсаднику, так і на деревах у плодоносному садку. Нашим садоводам доводиться частіше стикатися з вже інфікованими імпортними саджанцями. До того ж, хвороба може дрімати певний час, і проявитися раптово, далеко не в поточному році: тоді начебто здорове дерево, навіть із сформованими плодами, всихає повністю впродовж кількох тижнів. Треба зауважити, що патоген практично не вражає прищепи. Фітофтороз — хвороба підщепи стовбура і кореневої шийки. Як і з багатьма іншими хворобами, боротьба з фітофторозом вимагає системного підходу. Дотримуючись запобіжних засобів, можна суттєво знизити ризики захворювання. Такими засобами є:

•використання здорового посадкового матеріалу;

•вибір оптимального місця для закладання саду (ні в якому разі не на важкому перезволоженому ґрунті);

•можливість забезпечити якісний дренаж;

•уникнення забур’янення навколо штамбів. Остаточно позбутися небезпеки допоможе обробка проблемних ділянок (осередків, де фітофтороз усе ж з’явився) 0,5% розчином препарату Аль’єтт® виробництва «Байєр Кроп Сайєнс». Використовують 0,5–1,0 л розчину на дерево (залежно від його розміру). При обробці треба зважати на ретельне покриття штамба від землі до місця щеплення і приштамбового кола, безпосереднє внесення на ґрунт. Обробку проводять двічі в сезон одразу після цвітіння і згодом приблизно через місяць.

Инфоиндустрия по материалам Байєр Кроп Сайєнс