Інститут аграрної економіки звернувся з листом до Разумкова

Шановний Дмитре Олександровичу!

Насамперед висловлюємо Вам свою глибоку повагу та бажаємо успіхів на шляху розбудови української державності.

Звернутися до Вас змусила глибока стурбованість за можливі негативні наслідки прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» реєстр. №3131.

Даним законопроектом передбачається запровадження так званого «поставленого податкового зобов’язання» – податкового платежу незрозумілої економічної природи – на будь-які  земельні ділянки сільгосппризначення.

 Під оподаткування підпадатимуть земельні ділянки, надані для ведення особистого селянського господарства, вирощена на яких продукція призначається в першу чергу для задоволення особистих потреб у харчуванні членів таких господарств, а також присадибні земельні ділянки (тобто городи) громадян – у разі, якщо відповідна земельна ділянка перевищуватиме 1 га.

Не поділяємо думку авторів законопроекту відносно того, що запровадження даного законопроекту «створить умови для ліквідації тіньових відносин при використання сільгоспугідь», оскільки відповідні умови повинні передбачати наявність, поряд із «каральними», стимулюючих заходів.

Практична реалізація положень законопроекту призведе до збільшення необґрунтованого податкового навантаження на господарства населення, для яких ведення сільськогосподарської діяльності є чи не єдиним способом отримання необхідних для виживання доходів.

Як зазначається у пояснювальній записці,  законопроект спрямований на «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель сільгосппризначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами».

Насправді ж «рівнонапруженість в оподаткуванні» – це такий розподіл податкового тягаря між суб’єктами оподаткування, який відображає всі аспекти їх діяльності: рівень доходів платників, їх майновий стан, зусилля кожного суб’єкта, які ним докладаються для отримання певного виду доходу, характер отриманих доходів та напрями їх використання тощо.

Неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів.

Положення законопроекту реєстр. №3131 суперечать принципу  нейтральності оподаткування. З огляду на значно менші фінансові можливості дрібних сільгосптоваровиробників у порівнянні із крупними агрохолдингами , застосування уніфікованого підходу до визначення податкового зобов’язання  – в абсолютній сумі на 1 га угідь – є порушенням базових засад формування системи оподаткування.

Очевидним економічним наслідком практичного застосування положень законопроекту реєстр. № 3131 ППЗ стане підвищення податкового навантаження на дрібних суб’єктів, які господарюють на власних земельних ділянках та не використовують працю найманих працівників. При цьому зростання податкового навантаження на представників крупного та середнього бізнесу не очікується.

За будь-якого додаткового навантаження власники будуть намагатись позбутись обтяжених податком земельних ділянок. Саме в цьому й полягає негативний вплив пропонованого порядку оподаткування на економічні рішення дрібних сільгосптоваровиробників, що не відповідає принципу нейтральності в оподаткуванні.

Слід врахувати, в європейських країнах, навпаки, створюються сприятливі (а не каральні!) умови для розвитку малого фермерства. Україна ж, у разі ухвалення даного законопроекту, піде іншим шляхом – шляхом посилення позицій холдингів за рахунок податкової дискримінації дрібних сільгосптоваровиробників – в першу чергу тих, чия діяльність, в силу своєї специфіки, не потребує оформлення підприємницького статусу.

У випадку із законопроектом № 3131 маємо необґрунтований податок на фермерську діяльність, при якому власник земельної ділянки, який самостійно на ній господарює, буде платити податки в тому ж розмірі, що й орендар, який використовує найману працю.

У запропонованій редакції – це фактично закон про ліквідацію малого фермерства в Україні, який матиме вкрай негативні наслідки для розвитку аграрного сектору економіки та сільських територій.

Свідченням недостатньої опрацьованості положень законопроекту є оперативне доопрацювання його положень, яке було здійснено профільним Комітетом Верховної Ради України 9 липня 2020 року.

Проте, новий законопроект реєстр. № 3131-д має ті ж самі недоліки, що і базовий законопроект, буде негативно сприйнятий більшістю сільських домогосподарств, а тому має бути відхилений.

Читайте нас у Telegram