Кипить робота на земельному законодавчому полі
17.05.2017
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні підтримав два важливі урядові законопроекти – №6017 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру» та №6269 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій», про це повідомив на своїй сторінці у Faseb00k народний депутат України Олег Кулініч. Щодо законопроекту №6017, то вважаю, його ідея є правильною. Чинна редакція Закону України «Про Державний земельний кадастр» говорить, що рішення державних кадастрових реєстраторів можна оскаржити лише до суду. Але судова процедура дуже довга і для людини затратна, повинна бути якась альтернатива. Тому пропонована проектом можливість оскарження цих рішень в адміністративному порядку, тобто до відповідного органу Держгеокадастру, може пришвидшити процес.
Хоч до самої редакції законопроекту є ряд зауважень: законопроект дає можливість скасувати державну реєстрацію земельної ділянки без суду. На практиці це означатиме, що земельна ділянка буде «видалена» з кадастру і юридично перестане існувати. При цьому у законопроекті не враховано, що на неї можуть існувати певні речові права. Вона може бути передана у власність, продана, передана в оренду. Виходить, що земельної ділянки немає, але права на неї зареєстровані у Державному реєстрі речових прав, і є юридично дійсними. Ця ситуація не є нормальною. Тому, на мою думку, скасування реєстрації земельної ділянки у позасудовому порядку можливе лише тоді, коли на неї не виникло жодного права. Коли ж це відбувається в судовому порядку, суд повинен одночасно вирішити питання і про скасування реєстрації ділянки, і про скасування прав на неї.
Також виникає питання, хто саме буде приймати рішення по суті скарги? Начальник обласного управління Держгеокадастру, голова Держгеокадастру та його заступники, згідно Закону України «Про Державний земельний кадастр», не можуть вносити відомості до кадастру. Це можуть робити виключно державні кадастрові реєстратори, тобто особи, які несуть персональну відповідальність за реєстраційні дії. Але у законі таких повноважень у реєстраторів немає. Тому я вважаю, що на другому читанні потрібно серйозно попрацювати над положеннями законопроекту і виправити усі його недоліки.
Що стосується законопроекту № 6269, то тема, порушена у ньому, дійсно є актуальною. Інтереси працівників державних сільськогосподарських підприємств зараз багато в чому порушуються. Це відбувається тому, що вони не одержали земельних паїв, адже паювання проходило лише у колективних сільськогосподарських підприємствах. На своєму окрузі я постійно отримую скарги на цю ситуацію. Тому я вважаю, що ми повинні розпочати процес паювання.
Існуючі сьогодні норми Земельного кодексу України, які регулюють процедуру приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, є недосконалими. Так, чинне законодавство не встановлює максимального розміру земельної частки (паю). Це має дуже негативні результати тоді, коли площа земель державного підприємства велика, а кількість працюючих у ньому – мала. Це дає змогу, для прикладу, розпаювати 1000 га між 10 працівниками державного підприємства, що є соціально несправедливим. Тому запропонована законопроектом норма, яка обмежує максимальний розмір земельного паю середнім по району, заслуговує на підтримку.
Окрім того, у чинній редакції Земельного кодексу відсутня детальна процедура ініціювання та проведення паювання земель, що призводить до певних зловживань. Ця процедура в проекті є. Вона детально виписана і є логічною. Водночас до інших положень проекту є цілий ряд зауважень: не можна погодитись з тим, що усі землі, які не увійшли до пайового фонду, переходять до земель запасу. Законопроект передбачає, що паювання земель проводиться без приватизації самого підприємства. Але, для того, щоб сільськогосподарське підприємство працювало, йому потрібна земля. Інакше ми маємо його ліквідувати, а робітників – звільнити. Тому до другого читання потрібно передбачити чіткі норми, які визначають, який обсяг землі залишається підприємству після паювання.
Окрім того, у законопроекті мають бути якійсь запобіжники, які не дозволять застосовувати різні корупційні схеми зі штучного збільшення кількості працюючих для одержання ними земельного паю. Ці схеми застосовуються і зараз. Тому, на мою думку, необхідно встановити мінімальний строк роботи на підприємстві, який надає право на земельний пай. Це може бути, для прикладу, 3 роки. Сподіваюся, всі ці зауваження будуть враховані на другому читанні.
Ще один законопроект, розглянутий Комітетом на сьогоднішньому засіданні №6055 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо Аграрного фонду), внесений низкою колег, в тому числі і членами Комітету. На мою думку, законопроект має право на життя, але запропонований у ньому підхід фактично не вирішує проблему неефективності державних аграрних інтервенцій, а лише дозволить провести ротацію суб’єкта, який їх здійснює (державне підприємство замість неприбуткової бюджетної організації). Не факт, що зміна суб’єкта без зміни інструментів його діяльності матиме результат та дозволить розв’язати проблему корупції. Тож законопроект вирішено було відправити на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.
Ще два законопроекти №5293 і №5293-1, щодо яких Комітет не є головним, урядовий і альтернативний, стосуються питання дитячого харчування. Цими законопроектами пропонується визначити загальнодержавні пріоритети у сфері забезпечення дітей грудного та раннього віку безпечним, якісним та відповідним віковим потребам їх організму дитячим харчуванням, а також організаційні, соціальні та економічні засади державної політики у цій сфері. На думку комітету, із запропонованих редакцій кращою є урядова, тому її було вирішено підтримати, а альтернативний законопроект – відхилити.
Також на засіданні Комітету його члени обговорили низку інших питань, зокрема – наслідки несподівано холодного травня для плодово-ягідного врожаю в цьому році та пошук потенційних шляхів компенсації для виробників.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
