Кормовиробництво – віддзеркалення стану тваринництва України

У рамках Дня поля Інституту кормів та сільського господарства  Поділля НААН України "Сортові ресурси та ефективні технології виробництва кормів" 2 червня відбувся науково-практичний семінар "Кормові культури".

Щорічно у Виставково-інноваційному центрі НААН,  де проходив захід, в умовах реального виробництва демонструють насадження біля 1000 сортів та гібридів різних сільськогосподарських  культур  (озимої пшениці, озимого жита, озимого ячменю, тритікале, ярої пшениці, ярого ячменю, гороху, кукурудзи, сорго) з найвищим потенціалом продуктивності.

Цього разу акцент було зроблено на демонстрації селекційних досягнень наукових установ НААН по кормових культурах.  Чому  —  пояснив Перший віце-президент НААН Михайло Гладій. На його переконання, сьогодні в Україні спостерігається дисбаланс у виробництві сільськогосподарської продукції – ми б’ємо рекорди з виробництва зернових, олійних та інших культур, але маємо значний спад у тваринництві, розвиток якого базується на розвитку рослинництва, зокрема, кормовиробництва. Якщо буде краща кормова база – будуть покращуватися  показники у тваринництві, а це питання продовольчої безпеки держави.

Завдання науковців – проаналізувати причини зазначеного дисбалансу. Сьогодні має бути чітка координація роботи у сільському господарстві, має оновитися розірваний зв’язок між наукою і виробництвом. Дуже важливим у цьому плані є анонсоване відновлення міністерства аграрної політики  для координації роботи у сільському господарстві.

Детальніше на проблемі кормовиробництва зупинився радник дирекції інституту кормів та сільського господарства Поділля з наукової роботи Василь Петриченко.

Кормовиробництво – це віддзеркалення стану справ у тваринництві. В Україні стрімко скорочується поголів’я ВРХ – якщо раніше мали 25,6 млн голів, то нині лише 3,8 млн,  зокрема,  1,7 млн складає дійне стадо. Тобто, галузь молочного скотарства – у критичному стані. Так само маємо проблеми у свинарстві, птахівництві. Концепція по кормовиробництву розроблена  до 2025 року, але існує багато проблем щодо її виконання, які мають вирішуватися на рівні галузевого міністерства. У свою чергу, учені зобов’язані з точки зору наукового забезпечення по формуванню стратегії виробництва кормів запропонувати різні підходи. Адже, як відомо, 1 тонна якісних кормів – це одна тонна якісного молока, 130 кг м’яса яловичини, 300 кг свинини, 450 кг м’яса птиці. Потрібно змінити підходи до питання виробництва кормового зерна… Закон про корми, як такий, якому приділялося багато уваги, базується не лише на показниках якості, а й безпечності кормів. Інтеграція до Євросоюзу передбачає не тільки відповідність вимогам якості до держстандартів, а й до директив Єропейського Союзу, — наголошують науковці.

Під час семінару акцентувалося на тому, що мало уваги приділяється виробництву кормів для приватного сектору, який виробляє 70-80% тваринницької продукції, відновленню культурних пасовищ, особливої актуальності ця проблема набуває у контексті процесів децентралізації, коли суттєво зростає роль ОТГ.

Микола Роїк, віце-президент НААН, розповів про особливості цьогорічної презентації  селекційних досягнень по кормових культурах, викликаних карантинними заходами.

Він підкреслив, що на дослідному полі Виставково-інноваційного центру НААН, де проходив захід,  представлено 1417 сортів і гібридів 77 культур. Найбільше представлена озима пшениця —  150 сортів порівняно з минулорічними 100-110. Є велика кількість гібридів кукурудзи – у межах 90. Дещо зменшилась кількість соняшнику, але його достатньо. Ярих зернових культур достатня кількість – багато сортів ячменю ярого, ярої пшениці… Технічні культури – цукрові буряки, кормові, столові, — також у непоганому стані, попри погодні умови.

Юрій Векленко, завідувач відділу польових кормових культур, сіножатей і пасовищ, розповів про особливості цьогрічного процесу розвитку люцерни.

Загалом на дослідному полі представлено  близько 15 кращих сортів люцерни , які занесені до реєстру сортів країни, вони виведені за рахунок кращої кормової і насіннєвої продуктивності. Велика увага приділяється селекції, яка дає можливість адаптувати сорти до ґрунтів і їх особливостей. Представлено нові  сорти люцерни — «Росана», «Синюха», «Радослава», які мають підвищену адаптивність до кислотності ґрунтів. Науковці переконані: для виробників дуже важливо правильно розробити стратегію збирання люцерни. Спеціалісти інституту розповіли про особливості заготівлі люцерни за таких погодних умов – необхідно встигнути до цвітіння культури. Основне завдання  – зберегти у рослині  концентрацію енергії,  щоб кожен кілограм зібраної люцерни мав найбільший вміст поживних речовин.

Академія надає не лише  пропозиції щодо використання сортів у рослинництві і поголів’я у тваринництві, а й прогнозує на перспективу, як повинно розвиватися сільське господарство. Часи експериментів, які проводилися впродовж останнього року  як  щодо структури управління сільським господарством, так  і щодо форм господарювання, закінчилися і успіху не принесли. Загалом, втрачена ідеологія та комплексне бачення ведення сільського господарства. Асоціації аграрного напрямку не спрацювали консолідовано, тому агарний сектор поніс втрати. Питання щодо відновлення міністерства аграрної політики чи сільського господарства, на сьогодні дуже актуальне, адже  має бути державна структура, яка буде стратегічно координувати ці дії і задавати тон у політиці ведення сільського господарства, — резюмували науковці.

Інфоіндустрія