На енергетичні цілі можна використовувати до 20% незернової частини урожаю польових культур

Нарощування обсягів земель під енергетичні культури необхідно здійснювати дуже виважено. За останні 10 років зросло використання сільськогосподарської продукції для виробництва біоенергоносіїв понад 3 рази. Постійно зростаючий дефіцит ресурсів супроводжується виникненням та загостренням світових продовольчої, енергетичної та економічної криз. Так, за даними ООН нині у світі голодує понад 1 млрд людей. При цьому споживання продовольства щорічно зростає на 2%, тому впродовж найближчих 30 років людству знадобиться на 50% продуктів більше. Одночасне прогресування цих двох тенденцій ускладнює їх збалансоване вирішення.

Про цей йшлося у доповідь президента НААН Ярослава Гадзала на засіданні Загальних зборів Національної академії аграрних наук України.

Наразі без втрат для вітчизняного землеробства можна використовувати на енергетичні цілі до 20% незернової частини урожаю польових культур. Поголів’я сільськогосподарських тварин в Україні дає змогу накопичувати близько 16 млн т сухої речовини органічних добрив. З цієї кількості відходів рослинництва і тваринництва можна отримувати значну кількість енергоносіїв, в перерахунку на газ-метан – більше 20 млрд м3. На жаль обсяг споживання біомаси в ролі біопалива становить лише 1,2% від загального обсягу споживання енергії. Хоча досвід з вирішення цієї проблеми раціональним способом вітчизняне агропромислове виробництво вже має, і це в першу чергу отримання теплової енергії, яка використовується для сушіння урожаю зернових та насіння олійних культур, а також опалення приміщень.

Такі технології останнє десятиліття успішно використовуються в окремих наукових установах Академії, забезпечуючи, наприклад в ННЦ «ІМЕСГ», отримання щорічного економічного ефекту більше 4 млн грн, також подібні технічні рішення застосовуються у багатьох дослідних господарствах НААН для сушіння урожаю зернових та насіння олійних культур (рис. 8). Наші вчені агроінженерного напряму більше 10 років тому успішно розробили технології і технічні засоби для виробництва біодизеля, а також технічні рішення щодо переведення серійних мобільних технічних засобів на біодизель, біоетанол, метан, пропан та на силовий електропривод (рис. 9). Жаль, що вітчизняна промисловість пробуксовує щодо створення таких мобільних енергозасобів.

Інфоіндустрія