Ні зерна, ні віників

ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМИ прес-служби Мінагрополітики, станом на 5 листопада українські аграрії посіяли озимих зернових на площі 7 млн га (98%) при прогнозованій площі 7,2 млн га. У розрізі культур посіяно: озимої пшениці — 6 млн га (98%) при прогнозі 6,2 млн га, жита — 117 тис. га (80%) при прогнозі 147 тис. га, озимого ячменю — 8729 тис. га (100%) при прогнозі 872 тис. га. Крім того, озимого ріпаку посіяно 1 млн га (114%) при прогнозі 888 тис. га.

На названу вище дату аграрії зібрали 60,7 млн тонн зерна з площі 13,7 млн га (92%) при врожайності 44,3 ц/га. У розрізі культур: ранніх зернових та зернобобових — 34,3 млн тонн з площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га; кукурудзи — 25,6 млн тонн з площі 3,5 млн га (77%) при врожайності 72,4 ц/га; гречки — 134 тис. тонн з площі 106 тис. га (98%) при врожайності 12,6 ц/га; проса — 78 тис. тонн з площі 50 тис. га (96%) при врожайності 15,5 ц/га. Намолочено соняшнику 13,2 млн тонн з площі 5,9 млн га (98%) при врожайності 22,4 ц/га; сої — 4,2 млн тонн з площі 1,6 млн га (96%) при врожайності 25,5 ц/га; ріпаку — 2,7 млн тонн з площі 1 млн га при врожайності 26,1 ц/га; цукрових буряків накопано 11,2 млн тонн з площі 231 тис. га (83%) при врожайності 488 ц/га.

Зверніть увагу: міністерство жодним рядочком не прохопилося про таку культуру, як сорго. А дарма!

В умовах глобального потепління (а воно вже й до Вінниці «добрело»!) саме такі прибуткові культури, як сорго, визначатимуть економіку аграрної галузі. Не ріпак, не соняшник чи цукрові буряки, а саме сорго — хлібна, технічна і кормова рослина, зерно якої містить 61-68% крохмалю, 7,8-16,7% білка, 1,7-6,5% жиру, а стебло — близько 18% цукру. Зі стебел у світі одержують навіть сорговий мед (патоку)!

Із зерна сорго у світі виробляють борошно, крупу, спирт, крохмаль; зерно і зелену масу використовують на корм великій рогатій худобі, із соломи виготовляють папір, картон, червону фарбу для обробки шкур, віники зрештою.

Уже років з десять «соргова» тема тривожить вчені уми держави.

— Щороку ми закладаємо полігони під сорго як вітчизняної, так і зарубіжної селекції, — розповідає завідуючий лабораторією неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААНУ кандидат сільськогосподарських наук Микола Новохижній. — Випробування сорго ведуться нині на Генічеській і Синельниківській (Дніпропетровщина) дослідних станціях, у селекційно-генетичному інституті (Одеса), в структурі якого діє Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. На жаль, поки що власної селекції цієї культури ми не ведемо. В полі зору українських науковців передовсім сорти американської і французької селекцій. Сорго ж порівняно з іншими культурами більш посухостійка, тому перспектива розширення посівних площ, насамперед на Півдні України, очевидна. Кожен гектар його у сприятливі роки дає по 8-9 тонн зерна, у посушливі — 4-5 тонн. Можемо, отже, говорити про шанс одержувати добрі й стабільні урожаї.

В Україні в останні роки вчені й агрономи-практики відпрацювали технологію вирощування сорго, яка дала змогу подвоїти урожайність культури, і за цим показником (дані міністерства сільського господарства США (USDA) держава входить у десятку світових лідерів, наближаючись до досягнень Європейського Союзу.

З огляду на позитивну економіку вирощування сорго, а головне — пристосованість до грядущих змін клімату ця культура, шанована не лише в Африці та Ізраїлі, вже мала б посісти чільне місце в аграрному виробництві України — йдеться тут про розвиток тваринництва чи нарощування експортного потенціалу. Не випадково наприкінці минулого року генеральний директор науково-виробничого товариства «Укрсорго»(!) Ярослав Бардин оприлюднив обнадійливий прогноз: площі під сорго в Україні можуть зрости до 1-3 млн гектарів. Можуть, одначе не зростають, обмежуючись отими «символічними» 40-49 тисячами гектарів.

У чому ж річ? Чому шановане у всьому світі сорго на українських нивах — пасинок? Не рік, не два — десятиліття!

Виявляється, в державі й досі не налагоджена система переробки, а головне — збуту вирощеної продукції. Тому не лише фермери, а й великі агрофірми воліють із «неходовим» сорго не зв’язуватися.

Ось така сумна реальність. Реальність, за яку завтра ні соняшником, ні ріпаком не розплатимося.

Інфоіндустрія

за матеріалами silskivisti.kiev.ua

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні новини

Підпишись на Infoindustry