No Till – альтернатива для максимума

Купляйте землю – її більше не виробляють
Марк Твен

Слова та ідея: Михайло Драганчук
Автор тексту: Олег Диващук

Чудова спільнота, де фермери першого покоління передають свої цінності фермерам третього покоління, повернувшимся з війни. Разом же, продукують чистий грунт і прибуток.Надихаюча і мотивуюча Лабораторія Notill 2022 з концепцією: Максимум, оптимум і альтернатива. Ефективність чи екологічність?” сталася. Вже 5 раз. Певне, і для того, щоб Михайло Іванович Драганчук відкрив свій No-Till Centre з технікою та технологіями, щоб досліджувати і навчати!!!

В якості передмови.
Як баба за шапку заміж вийшла.
Мені цю байку розповіли у відповідь на мою історію, про те, як швейцарці хотіли продавати тут сільгосптехнику “по малюнку”.
Були такі звичаї в селах, що приймали сватання по хлібині. От і вибирав хлопчик, якій був старшим в сімї для своєї сестри нареченого. Перша хлібина – бідний, друга – гулящий, третя -ані риба, ані м’ясо, четверта – кріпка сім’я, ще й після армії (з шапкою). Той і вишла заміж за шапку!

Польові практики – в зал!
2 дні NTLAB22 пройшли на високій позитивній ноті.

На цій події ми обговорювали різні підходи до технології No-till.

Концепція цієї конференції: “Максимум, оптимум і альтернатива. Ефективність чи екологічність?” дозволила нам розширити наше розуміння можливостей No-till.

Кожен з цих підходів має свої переваги та потенціал для ефективного та екологічної стійкого розвитку аграрного бізнесу.

Тон цієї розмови задав перший спікер, який вийшов на сцену NTLAB22 – Вадим Дробітько, Голова ФГ “Аркадія” (Миколаївська обл.) представив підхід “Оптимум.”
Цей підхід є компромісом між “Максимумом” та “Альтернативою”. Він спрямований на досягнення найкращих результатів у вирощуванні культур за оптимального використання ресурсів та мінімального негативного впливу на довкілля.

Своїми думками поділився учасник заходу Леонид Фадеев:
– Вкотре переконався, що українські фермери – енциклопедисти в агротехнології, особливо ті, хто, розуміючи необхідність зупинення деградації ґрунтів та відновлення їхньої природної родючості, перейшли на технологію No-Till.
І ще деякі його тези виступу:
– “Людей живе стільки скільки може прогодуватися. Вже 90 тис років”.
– “Фермери виробляють більше, ніж споживають. Ціна зростанню населення до 8 млрд людей – деградація грунтів. Іншого поля не буде.”

Окремий погляд на no till в якості альтернативи від науковців-практиків. Юлія Миронова, дослідниця із захисту рослин, фітопатолог Інституту прикладної біотехнології (БТУ – ЦЕНТР). Вона має 5 років досвіду інтегрування біофунгіцидів в різноманітні технології вирощування рослин. Обстежила  сотні полів у різних природно-кліматичних умовах України та постійно надає консультації щодо впровадження на них мікробіологічних препаратів.  ??

Тому не випадково саме вона  на NTLAB22 розпочала обговорення такого підходу до No-till, як “Альтернатива.”

Підхід “Альтернатива” прагне уникнути використання хімічних речовин, добрив та інших штучних засобів, стимулюючи природні процеси, зберігаючи біорізноманітність та підтримуючи стійкість екосистем. ??

Василь Штендера, директор ТОВ «Додола 2021» (Херсонська обл.), який на #NTLAB22 презентував підхід “Максимума.”
У до повномасштабного вторнгнення він навчився успішно вирощувати таку вологолюбиву культуру, як ріпак, в дуже посушливих умовах Херсонської області.
Під час повномасштабної війни, після деокупації частини свого господарства, він навчився організовувати розмінування полів, запускати їх в роботу без обробки грунту і вирощувати ще більш вологолюбиву культуру – сою.

Підхід “Максимум” у технології No-till орієнтований на досягнення найвищої врожайності та максимального використання потенціалу ґрунту та рослин за допомогою сучасних технологій.
І навіть на щойно деокупованих землях планка, яку перед собою ставить Василь, не знижується – максимально можливий результат!

Цікавий досвід від ФГ “Анастасія” (Дніпропетровська обл.) широко відомого як в Україні, так і за її межами, як один із найуспішніших прикладів впровадження технології No-till. Головна особливість цього господарства полягає в тому, що на його полях вже 19 років не застосовуються ані фунгіциди, ані інсектициди. Якби я прочитав щось подібне, не побувавши в цьому господарстві, сам би не повірив.

На конференції “Лабораторія No-till” виступив головний агроном цього господарства – Антон Усов. Тема його виступу:
“Нестандартні рішення в технології No-till”.

А нестандартних рішень у цьому господарстві виявилось дуже багато. Одне з таких рішень, з яким я познайомився, побувавши в цьому господарстві, є вирощування всіх культур з міжряддям 25 см, включаючи пшеницю, еспарцет, люцерну, льон, соняшник і кукурудзу. Навіть для посіву покривних культур тут використовують … комбайн – це дійсно інноваційний підхід до землеробства. Ще із нестандартних рішень – очісник ряду на сівалці та очісуюча жниварка.
Все разом це дає збереження ресурсу техніки і коштів.

Також була цікава репліка із залу
“Люди пристосовуються до сівалки, а не сівалка до людей”.

Олексій Язиков, з ТОВ “Жива нива” у Житомирській області є досвідченим фахівецем у галузі органічного землеробства.

В усьому світі органічний No-till починають впроваджувати фермери, яким подобаються обидві системи землеробства – органічна та без обробітку ґрунту.

Олексій Язиков – один із таких новаторів в Україні. На його полях кількість дослідних ділянок з органічним No-till зростає з кожним роком, прокладуючи шлях не тільки до вирощування чистої продукції, але й до збереження ґрунту. Хоча деякі експерименти можуть мати непередбачувані результати, Олексій не припиняє вдосконалення своїх методів.

Його ентузіазм і завзятість спонукають до продовження експериментів, щоб перевірені рішення перейшли на виробничі ділянки.

Директор ТОВ «Союз-Спецтехніка» (Дніпропетровська обл.) Эдуард Романьков у своєму виступу на конференції «Лабораторія No-till» проаналізував як сівозміна впливає на фінансову стабільність аграрного бізнесу.
При чому, в своєму виступі майстерно відзеркалив концепцію #NTLAB22 навіть при складанні сівозмін та аналізу їх ефективності.

Книги і виставка
Я вважаю, що НУБІП просто зобовязаний приводити профільних студентів на такі заходи, щоб зробити зріз техніки для ноу тілла. В першу чергу, сівалок та жниварок.
Мою бібліотеку поповнили учбовий посібник від Миколи Косолапа, книжка Фадеева про нішеві культури та книжка Михайла Івановича Драганчука для починаючих ноу тіллерів. Рецензії на них можна писати великі, але їх потрібно уважно читати!

Олег Диващук: Історія про діда. Післямова
Люблю такі конференції.
Мій дід був керуючим сільгосптехнікою в смт Лосинівка Чернігівської області з1958 по 1986 рік. І він був відзначений державними нагородами за кількість і якість відремонтованих комбайнів. Він привив мені любов до авто та сільгосптехники.
Так ось, на цій конференції я дізнався від одного з учасників, що ця МТС могла б ремонтувати і танки.
Діда нема на світі 29 років, закінчив він керувати на зломі епох. Але його памятають.

Читайте нас у Telegram